«Євромайдан особливого нічого не змінить у рішенні влади. Це, швидше, може змінити ставлення до нас європейців у тому, що Україна не настільки безнадійна, як вони думають. Адже розірвала з Європою влада, а не Україна, тому цілком можливо, що у майбутньому перемовини все-таки відновляться», – заявляє соціолог.
За її словами, українська влада боїться майданів і протестів.
«Більш-менш енергійні виступи змушували владу рахуватися із народом. Згадайте податковий майдан, події Врадіївки. Все залежатиме від масштабності виступів», – зазначає Бекешкіна й додає, що масштабність Євромайдану передбачити складно.
«Цього ніхто не може передбачити, як ніхто не передбачив Помаранчевий майдан, арабську весну. Думаю, це залежатиме від влади: якщо вона вдаватиметься до силових методів, то тоді цілком можливі великі протести», – вважає експерт.
Хоча, як стверджує соціолог, попередні дослідження показували, що українці не готові виходити на майдан за ЄС, але наразі обурення людей зашкалює.
«Обурення, викликане тим, що всіх брутально обдурили, – це та емоція, яка виводить людей на вулицю», – вважає Бекешкіна.
Натомість директор Інституту соціології НАНУ Євген Головаха вважає, що наразі емоція, яка переважає у суспільстві – це розгубленість.
«Люди розгублені. Адже були зовсім інші очікування, зараз майже нічого ніхто не розуміє. але стало ясно, що цілий рік очікувань закінчився нічим. Як на мене, це нагадує часи Хмельниччини, Коліївщини. На жаль, історія наша повторюється. Напевне, ми надто традиційне суспільство», – вважає Головаха.
За його словами, великих майданів очікувати не варто, але будь-яка суспільна активність потрібна.
«Важливі мітинги й протести, треба демонструвати свою волю до іншої перспективи, свої прагнення. Але наразі влада має імунітет на майдан. Тому я як соціолог вважаю, що тепер треба шукати інших шляхів, майданами суттєво нічого не зміниш», – наголошує соціолог.
На його думку, потрібна системна розбудова.
«Якщо люди у нас хочуть змінити ситуацію, і дійсно обрати європейське майбутнє, то треба системно працювати. Найбільшу відповідальність це рішення накладається не на пересічних людей, а на тих, хто просунутий, наближений до певних важелів управління, має вплив, а це підприємці, представники ЗМІ, інтелектуальна еліта України», – заявляє Головаха.
За його словами, у нас дуже потужний прошарок людей, які могли б впливати на ситуацію, зокрема викладачі вищих навчальних закладів – від ректорів до докторантів, «але так склалося, що їхнього голосу взагалі не чути».
«А це тисячі освічених людей, що переважно орієнтовані на євроінтеграцію, але де їхній голос? Де люди творчих професій? А журналісти чи багато зробили, щоб об’єднати суспільство? Та частина суспільства, яка має вплив, вона дуже мало для цього робить», – вважає соціолог.
Нагадаємо, 21 листопада своїм розпорядженням уряд призупинив підготовку до підписання угоди про асоціацію з ЄС.
Ввечері ж у Києві на Майдані Незалежності почали збиратися незадоволені рішенням уряду – приблизно 1000 небайдужих.
Подібні акції меншого масштабу почалися і в регіонах України.
Між тим, юристи подали позов до суду на рішення Кабінету міністрів.