Сімонові 25, він навчається в одному з паризьких університетів. На вихідні їде додому, до рідної Бретані, за 400 км на захід від столиці. Щоб дістатися туди, вдається до послуг сайта Blablacar, що допомагає домовитися водіям, які мають вільні місця в машинах, та потенційним пасажирам. Дорога до міста Ренн обходиться йому в €26 – це дешевше, ніж залізницею (€40). «А крім того, ще й практичніше, – пояснює молодий чоловік. – Можна гнучко домовитися про час виїзду, часто водії погоджуються підвезти під саму домівку».
Територія довіри
Тисячі французів роблять аналогічно. Blablacar заявляє про 600 тис. користувачів на місяць і сподівається мати 900 тис. до кінця року. Водії повідомляють про свої поїздки та оголошують ціну. А пасажири замовляють «квитки» так само, як на будь-який громадський транспорт. Сайт приймає передоплату. Але з водієм розраховується лише після поїздки. За послугу бере собі €2. Поїздка автомобілем стає загальнодоступною, є такою собі маленькою революцією в щоденних побутових звичках французів.
Blablacar був створений у Франції 2006 року. Його засновник Фредерік Мазелла на той час був студентом факультету інформатики в Стенфордському університеті, США. Відтоді сайт поширив свою діяльність на Італію, Іспанію, Велику Британію, Німеччину та Польщу. Кожні 20 с він реєструє нового клієнта, і Фредерік Мазелла хвалиться, що перевозить більше пасажирів, аніж «Євростар» – потяг між Великою Британією та Францією, що перетинає Ла-Манш.
Цей сайт популярний поміж молоді, що звикла до інтернету, не хоче витрачати зайві гроші й намагається сприяти зменшенню на дорогах кількості напівпорожніх машин. З’явилося й багато інших порталів, що пропонують обмін послугами між приватними особами. Ця система дістала назву економіка співпраці та є відповіддю на безліч потреб сучасного щоденного життя (див. Тиждень, № 15/2013).
У Франції економіка співпраці справді набирає обертів. Один сайт пропонує купувати овочі, які сусіди вирощують на своєму городі, інший – винаймати підвали чи гаражі під не щодня потрібні, але й не зовсім зайві речі, ще якийсь – користуватися пральною машиною сусідів… У французькому сегменті всесвітньої мережі вже понад 400 таких сайтів співпраці, й щодня там виникає якийсь новий.
Усі ці інтернет-ресурси пропонують заощадити кошти або трохи підзаробити, здаючи в оренду площі або техніку, яку не використовують щодня. Але мають водночас і більшу амбіцію: просувати новий стиль поведінки – етичніший, екологічніший, не такий споживацький. Вони також заохочують спілкування між людьми зі схожим світосприйняттям. Завдання – створити територію довіри між членами спільноти. Не треба купувати все – можна мати лише рахунок, який дає доступ до послуг.
Економіка нового покоління
Чи можна сказати, що економіка співпраці зумовила революційні зміни в житті громадян розвинених країн? «Безперечно, – вважає Бенжамен Тінк, співзасновник мережі Ouishare, що об’єднує інноваційні підприємства. – Це дуже потужний рух, характерний для третього покоління інтернету. Спочатку був статичний веб, потім соціальні мережі. Нині всесвітнє павутиння започатковує платформи, які змінюють наш спосіб існування».
Пояснюючи правила нової економіки, Бенжамен Тінк говорить про «дух солідарності» та про «збереження довкілля». Певним чином це повернення ідеалів 1970-х. Але він також добре знається на концепціях сучасного маркетингу. Непогано вбраний, розкутий, молодий, освічений, контактує з цілим світом – він видається типовим представником покоління нових інтернет-підприємців, «цифрових хіпі», які формують передові загони революціонерів економіки.
Дивіться також: Шість типів поведінки людини в інтернеті
Їх об’єднують бажання створити справедливіший та відкритіший світ, сподівання на персональний успіх. До заробляння грошей ставляться без комплексів, розвиваючи водночас увесь той технологічний супровід, що створює горизонтальну прозору реальність, у якій усі ми постійно беремо участь у мережі світового обміну.
Адже цілком очевидно: найбільші обмінні сайти вже стали феноменом, і вельми прибутковим. Перші ластівки, безперечно, зі Сполучених Штатів. Сайт Rbnb – найуспішніше на сьогодні підприємство економіки співпраці – заснував молодий дизайнер Браян Ческі 2008 року в Каліфорнії. Тоді йому вдалося заробити трохи грошей, підкупивши надувних матраців і здавши свою квартиру учасникам колоквіуму, яким не було куди йти. Це підказало йому ідею узагальнити принцип. Задум виявився успішним.
Сайт Airbnb на сьогодні здобув світову популярність. Він дає змогу орендувати кімнати подобово, а приватним власникам квартир – трохи підзаробити, приймаючи в себе подорожніх. З дня заснування він уже розселив понад 10 млн осіб. Пропонує на постійній основі 300 тис. ліжок у цілому світі. За дві хвилини на ньому можна знайти кімнату на ніч, скажімо, на Хрещатику в Києві по €40 за ніч або ж ліжко-місце по €14. Також є пропозиції з Полтави, Сум… І так практично в будь-якій країні світу.
Офіс сайта Rbnb міститься у Сан-Франциско в просторому приміщенні, мебльованому як квартира. Тут працюють молоді інженери в кросівках та футболках. Навіть якщо біржова вартість сайта кілька мільйонів доларів, він не втратив свого розкутого стилю, що цілком відповідає тій поведінковій революції, яку просуває.
Економіка співпраці виявилася ефективною й у фінансовій сфері. Інтернет-портали пропонують приватним особам вкладати кошти у виробничі проекти, фільми, диски. Kickstarter зумів назбирати $10 млн, щоб створити «розумний» годинник Pebble. У світі вже є 700 сайтів, які проводять збір приватних внесків. Загалом 2012-го у такий спосіб назбиралося $3 млрд. Щороку сума збільшується вдвічі.
«Мабуть, це ще не революція, – вважає Валері Пежо, директор дослідного центру Orange Lab, який щойно присвятив новому феномену величезну доповідь. – Але економіка співпраці вже суттєво вплинула на роботу класичної економіки».
Не розтратити ідеалізм
Успіх великих посередницьких сайтів бентежить працівників готельного й транспортного бізнесу – галузей, у яких цей спосіб споживання розвивається найшвидше. У Нью-Йорку, де таксисти протестують проти такої «некоректної конкуренції», службу оренди приватних автомобілів Relay Rides було заборонено. Держави теж занепокоєні цим, бо такі посередницькі фірми не платять жодних податків.
Гігантське підприємство з оренди автомобілів Avis в боротьбі проти посередницьких сайтів обрало наступальну тактику. В березні нинішнього року фірма заплатила $500 млн, щоб купити Zipcar – стартап, спеціалізацією якого була оренда автомобілів на короткі терміни. Якщо великі виробники інвестують у цю нову економіку, то є ознакою тривалої тенденції. Але з їхнім приходом епоха піонерів – «цифрових хіпі» та мрійників про кращий, модерний світ – може минути. Економіка співпраці вже входить у світ великого бізнесу. Дорогою до нього ідеалізм може легко згубитися.