Запровадження ЗНО в Україні – чи не єдина якісна реформа, розроблена та втілена за останні роки. Однак зрештою і її 2011 року змінили, зробивши «зручнішою» для вступників і розширивши категорії осіб, які можуть вступати до вишів без тестування.
Незважаючи на ретельний контроль на пунктах оцінювання, присутність незалежних спостерігачів і навіть металодетекторів, шахраї навчилися наживатися на таких кампаніях. Інтернет і соціальні мережі завалено повідомленнями про різні способи обдурити систему під час тестування, а невдовзі з’явилися й численні повідомлення про обдурених випускників шкіл.
Найпоширеніші випадки шахрайства зі ЗНО
«Правильні» відповіді в інтернеті
Випускниця Тетяна з Дніпропетровської області попалася на такий «сир у мишоловці». «Я натрапила на одну з груп у соціальній мережі Вконтакте, де продавали відповіді з будь-яких предметів ЗНО–2013 всього за 50 гривень. Написала повідомлення до адміністратора групи Максима Павлова». Він запевнив Тетяну, що працює у Київському філіалі ЗНО, «гарантувавши»правильність відповідей. «Павлов дав мені рахунок у системі WebMoney, на який я мала перерахувати зазначену суму, після чого на мою електронну пошту повинні були прийти відповіді протягом години, – розповідає Тетяна. – Я не знала, як перерахувати гроші через таку систему, і тому ми домовилися, що я перерахую їх на його номер телефону». Відповіді на електронну скриньку їй так і не надійшли.
Платні програми для реєстрації
Шахраї намагалися нажитися навіть на безплатній програмі для реєстрації на зовнішнє незалежне оцінювання 2013 року. «Розумники» просто завантажили програму з офіційних ресурсів, а потім вирішили трошки заробити на ній, користуючись непоінформованістю багатьох випускників.
Український центр оцінювання якості освіти (УЦОЯО), який здійснює тестування, оперативно поширив застереження про такі шахрайства та попросив користуватися лише офіційними джерелами: сайтами Українського та реґіональних центрів оцінювання якості освіти. Утім, хтось на гачок шахраїв, напевно, уже встиг клюнути.
Шпигунські ігри
На «шпигунські» пристрої, які «по акції» пропонують купити за 1 тис. гривень (без знижки – за 2,5 тис. грн), у соцмережах натрапила Ольга Стрелюк, координатор освітніх програм Громадянської мережі ОПОРА. За ці гроші можна отримати непомітний бездротовий навушник і мікрофон, який навіть під одягом ловить шепіт на відстані 50 сантиметрів. До комплекту входили ще й шпаргалки на зворотному боці етикеток від мінеральної води чи шоколадки, яку можна розгледіти хіба що після уважного вивчення протягом півгодини – це чесно зазначали в «пропозиції». І кумедний доважок: «добродії» пропонували ще й 100 «лайків» у мережі Вконтакте. Щоправда, навушник без інструкції пропонували лише за 500 грн, але, зважаючи на те, що його потім можна вийняти тільки магнітом, без неї було б тяжко. У цій же інструкції «благодійники» обіцяють пояснити, як все-таки пронести телефон на пункт тестування через металодетектори. За потреби могли також підшукати потрібного репетитора, якщо свого немає.
У цій схемі оплата вже передбачалася через Приватбанк або Нову пошту; надавалися реквізити такого собі Малікова Валерія Валерійовича
Ефективність усіх цих «шпигунських» пристроїв (навіть якби замовник їх справді отримав) – під величезним сумнівом.
Фальшиві посібники зі складання ЗНО
Зазвичай ще на початку навчального року на книжкових ринках з’являються посібники із запитаннями та відповідями для підготовки до ЗНО. Ціна цих підручників, звісно, набагато нижча, ніж «новітні» технології, але шахраї здебільшого заробляють на масовості продажу. У таких підручниках трапляються неточності та помилки. Часто вони містять примітку про те, що їх рекомендовано Міносвіти чи УЦОЯО. Хоча з 2008 року збірки, які готував УЦОЯО, завжди оприлюднювали через його сайт. Цього року УЦОЯО вирішив надрукувати їх, уклавши угоду з приватним видавничим домом «Освіта», тривалий час не викладаючи їх на сайті.
Майже справжній сертифікат
Звичайно, вартість сертифіката ЗНО набагато вища за всі попередні витівки – за таку послугу шахраї просять 3–5 тис. гривень.
Випускникам варто знати, що всі сертифікати проходять подвійну перевірку. Вперше – під час подання документів до вишу, коли зазначені в ньому результати звіряють з електронною базою даних УЦОЯО, а вдруге – уже під час зарахування студента до вишу, коли інформацію в сертифікаті ще раз звіряють з письмовим варіантом ЗНО.
Загалом, за даними УЦОЯО, цього року дочасно припинили роботу над тестовими завданнями 524 особи – через порушення порядку проведення тестування. Переважно учасників виводили з пунктів тестування через наявність мобільних телефонів, навушників, плеєрів і шпаргалок.
Треба пам’ятати, що, використовуючи заборонені пристрої, вступники не тільки наповнюють кишені шахраїв, а й стають співучасниками злочину.
Вступна кампанія: роздутий рейтинг і недобір
Ольга Стрелюк розповіла Тиждень.ua про основні проблеми вступу: «Те, що ми спостерігали минулого року, думаю, повториться цього. Знову буде недобір на окремі напрями підготовки. Це пояснює, чому торік було аж чотири хвилі рекомендованих до зарахування. Адже виші, навіть провідні, такі, як державна податкова академія в Ірпені, не змогли закрити державне замовлення. Абітурієнти забирали свої документи з одних вишів і несли в інші, щоб вступити «на бюджет», за держзамовленням».
На фізику та математику, за її словами, може вступити будь-який середньостатистичний абітурієнт, тим більше у виш обласного центру. Створюється штучний ажіотаж за рахунок роздутих рейтингових списків.
«Кожен абітурієнт може подати три заяви у п’ять вищих навчальних закладів. І саме тому всі рейтингові списки можна ділити на шість», – зазначає експерт.
Саме тому початковий ажіотаж зрештою спаде, бо абітурієнти першої та другої хвиль подадуть документи в бажаний виш. Оскільки жодного відсіювання таких абітурієнтів немає, з’являється простір для зловживань.
«На третій хвилі зарахування починаються підкилимні ігри. Замість того, щоб заповнити місця, що з’явилися, приймальна комісія може телефонувати саме до «своїх» абітурієнтів і казати, що в них є вільні місця державного замовлення», – розповідає Ольга Стрелюк.
Інформаційні системи ЄДЕБО та «Конкурс»
Періодично можуть виникати проблеми з інформаційною системою «Конкурс», але здебільшого вони технічні. Загалом ця система добре зарекомендувала себе, у ній збирається інформація про всіх абітурієнтів та їхні рейтинги безпосередньо з вищих навчальних закладів. Торік було створено Єдину державну базу з питань освіти (ЄДЕБО). Приймальні комісії почали заносити інформацію про вступників саме сюди, а потім звідти вона потрапляла в систему «Конкурс». Часто не всі комісії встигають цю інформацію оперативно опрацьовувати, тим більше, й не всі виші вчасно підключилися до ЄДЕБО.
Це призвело до певних проблем: інформація не потрапляла в систему «Конкурс» оперативно, що призводило до викривлень у рейтингах; у цій системі не відображалися дані про позаконкурсний вступ і «цільовиків»; не було інформації про додаткові бали за вивчення окремих профільних дисциплін.
Ці проблеми були дуже важливими, бо за попередні роки абітурієнти вже звикли, що вони мають надійний інструмент, який показує, на якому місці в списку вони перебувають. Крім того, система показувала, скільки осіб уже є в першій і другій хвилі подачі документів і скільки ще можуть їх подати.
Поява посередника у вигляді ЄДЕБО суттєво ускладнила процес. Наразі не зрозуміло, чи надійно працюватиме система «Конкурс» цього року та наскільки достовірну інформацію вона відображатиме.
Електронний вступ
Електронний вступ – це можливість подати заявку на участь у конкурсному відборі дистанційно або електронною поштою.
Експерти не радять відправляти такі заявки в перші два тижні вступної кампанії. «По-перше, буде багато абітурієнтів з паперовими документами, які комісія не завжди встигатиме опрацювати та занести до системи. По-друге, подаватимуть електронні заяви, але їх мають розглянути у ВНЗ. І тут знову випливає проблема: не завжди такі заяви можуть оперативно розглянути, а згідно з інструкцією такій заявці протягом 24 годин мають надати якийсь статус. Тому цю заявку мають або відхилити, або зареєструвати в приймальній комісії вишу», – пояснює Ольга Стрелюк
Творчі конкурси
Творчий конкурс – це форма вступного випробування з конкурсного предмета, мета якого полягає в перевірці та оцінюванні здібностей абітурієнта до творчої діяльності. У багатьох вищих навчальних закладах творчі конкурси є профільними.
Навіть за найвищих балів зі ЗНО такі конкурси можуть позбавити абітурієнта можливості пройти за конкурсом, бо вони не мають стандартних процедур і критеріїв оцінювання. Виші самі проводять такі конкурси, оцінюють їх і приймають апеляції на свої ж рішення. І ніхто не може дати гарантій, що за такою схемою не буде порушено конституційне право кожного громадянина на рівний доступ до освіти.
І знову шахрайство
До згаданої абітурієнтки Тетяни звернулися зловмисники (уже зі своєї ініціативи) з пропозицією «полегшити» вступ. Це наводить на висновок, що з таких вступників шахраї формують цілу базу даних для подальшого використання. Цього разу Тетяні пропонували вступити до Київського національного університету імені Тараса Шевченка за «символічну» плату – $ 2–3 тис.
Коли дівчина, навчена попереднім досвідом, повідомила, що спробує спочатку сама вступити до вишу, співрозмовник порадив: «Ти пробуй. Але якщо буде потрібна допомога під час вступу, то врахуй: краще до останнього дня не тягти. Кількість місць обмежена. Так, є люди, які працюють на вищому рівні та мають доступ до всіх вишів України».
За інформацією Генеральної прокуратури, торік за отримання хабарів і сприяння у вступі до навчальних закладів, складанні заліків та іспитів порушено дев’ять кримінальних справ і складено чотири адміністративні протоколи про вчинення корупційних правопорушень стосовно посадових осіб вишів. Утім, цілком очевидно, що загальні масштаби корупції, зловживань і шахрайства під час вступних кампанії набагато більші.