Автор відзначає, що реальну відсутність громадянського суспільства класична мафіозна спайка великого капіталу та чиновницької бюрократії використовує для створення ілюзії існування демократичних інститутів та безпосередньо для вирішення власних бізнес-проблем.
«В Україні діє ціла система ручних нібито громадських організацій, – стверджує активіст Сергій Гендлевський. – Їх створюють конкретні фінансово-промислові угруповання, підприємці або навіть просто чиновники, які не бути бізнесменами в наших умовах апріорі не можуть, з метою захисту своїх інтересів у публічній сфері. Взагалі-то, не можна сказати, ніби такого немає на Заході – там теж діє ціла мережа фікційних громадських організацій, насправді фінансованих певними компаніями з метою впливу на громадську думку в спосіб укидання до суспільного дискурсу певних тез, тверджень і тем. Особливо це характерно для фармацевтичної та екологічної сфер. Одначе там цей недолік компенсується переважною більшістю реальних ГО, що об’єднують справжніх активістів, яких дійсно цікавить відповідна тематика. А в нас більшість громадських організацій безпосередньо пов’язані із замовниками або взагалі ними створені. Ще вони в тісному контакті з тіньовими піарниками політиків. Чимало є і таких ГО, які не працюють постійно на одного замовника, а просто продають свої послуги для проведення певної кампанії».
Детальніше про це читайте у статті «Громадянське суспільство та його вороги» у № 13 Тижня.