24% респондентів трактують прийняття цього закону як турботу про потреби російськомовних громадян України, а 10,9% опитаних відповісти не змогли. Крім того, 43,6% опитаних виступають за те, щоб українська мова була єдиною державною, 25% – за надання російській мові офіційного статусу в деяких регіонах.
При цьому 23,9% респондентів вважають за необхідне зробити російську другою державною мовою, а 2% виступають за російську мову як єдину державну в Україні, а українську – як мову, що може офіційно використовуватися в деяких регіонах.
0,4% опитаних вважають за необхідне зробити російську єдиною державною і залишити українську мову лише для спілкування. 5,1% на це запитання відповісти не змогли.
Дослідження проводилося з 16 по 25 червня, у його межах було опитано 2 009 осіб старших за 18 років, що проживають у всіх областях України. Статистична похибка не перевищує 2,3%.
Як повідомлялося раніше, дослідження КМІС, проведене у лютому цього року показало, що 28% українців підтримують надання російській мові статусу державної.
Між тим, російська мова не входить до ТОР-10 пріоритетів українців. Про це свідчать результати соціологічного дослідження проведеного соціологічною службою Центру Разумкова спільно з фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва.
3 липня Рада ухвалила закон про основи державної мовної політики.
Читайте також: Закон про мови: регіонали-«безпрєдєльщики» не помічають безпомічних опозиціонерів
Це викликало хвилю суспільного обурення. Опозиціонери проводять акцію протесту у центрі столиці, біля Українського дому, де президент сьогодні мав проводити підсумкову прес-конференцію. Вона була скасована після сьогоднішніх сутичок опозиціонерів із правоохоронцями.
Деякі народні депутати і представники громадськості оголосили голодування. Спрікер Володимир Литвин і віце-спікер Микола Томенко оголосили про свою відставку.