Сонячна квітнева субота. Гуляючи парком Шевченка, кияни здивовано задивляються на молодиків, що збираються біля Кобзаря. Над щільним натовпом немає ані партійних прапорів, ані «революційних» транспарантів.
Що це за свято?
«Що це за свято?», – здивовано запитує у однієї з небагатьох дівчат у натовпі випадковий перехожий. «Це на захист родини Павліченків, батька та сина, – пояснює дівчина. – Їх засудили… несправедливо». Перехожий із розумінням похитує головою. «Не чув, але у нашій країні все можливо! Ви не дивились Шустер Live вчора? Там хтось казав, що нам потрібно в Європу хоча б для того, щоб суди чесні були…», – починає він.
Більш обізнаними виявляються матусі, що блукають парком із дитячими візочками. «…Потім феєрверк був, а потім всі-всі люди підняли плакати «Свободу чесним!», – молода жінка захоплено розповідає подрузі про події на стадіоні.
Бажаючих підтримати ув'язнених тим часом все більшає. На парапеті біля підніжжя пам'ятника розгортають великий банер «Волю Павліченкам!».
Читайте також: Найгучніші кримінальні справи 2012-го року
Сьогодні, розповідає один з організаторів акції, тут зібрались не тільки фанати київського «Динамо». Прийшли на марш і гості, що приїхали до столиці на матч «Динамо» – «Дніпро». «Ми дуже вдячні дніпрянам, що вони не гуляють зараз, не п'ють пиво, не відпочівають, а прийшли нас підтримати», – зауважує киянин.
«На місці Дмитра і Сергія міг опинитись кожен з нас», – додає дніпропетровець, мимоволі перефразовуючи гасло численних акцій на підтримку родини, «Сьогодні Павліченко – завтра ти».
Вчергове вимагати справедливості українські ультрас планують не просто крокуючи містом. «Кінцевою зупинкою» маршу стане прокуратура міста – фанати підготували звернення до неї. Також, розповідають з імпровізованої трибуни лідери фанатського руху, відповідне звернення до прокуратури буде надіслано і від Андрія Іллєнка, і від громадськості. «Дуже важливо, щоб громадськість і далі чинила тиск», – підкреслюють організатори. Щоб продовжувався ажіотаж навколо справи – на перший погляд, дрібної, але дуже показової у контексті «самозахисту» людей від свавілля судів.
Фаєр!
Ультрас отримують останні настанови – організатори акції просять хлопців не палити піротехніку у парку та біля прокуратури, чемно поводитись та не курити. Захисники Павліченків починають формувати колону. Бійці «Беркуту» реагують миттєво – поспішно кидають цигарки, шикуються та біжать уперед.
Читайте також: Чому міліція репресує "ультрас"
Міліції вистачає на те, щоб розтягнутись уздовж всієї кількатисячної колони. Але, на думку охоронців громадського порядку, цього недостатньо. Супроводжувати марш допомогає кінна міліція. Також на шляху вболівальників чергують міліціонери – по 5-6 чоловік у тіні кожного третього дерева. «Геть міліцейську державу!», – скандують марширувальники.
Тим не менш, марш проходить без ексцесів – хіба що з незрозумілих причин у натовпі на коліна падає кінь одного з міліціонерів. «Дозволяють» правоохоронці фанатам і піротехніку. На одній з вулиць хлопці злагоджено запалюють різнокольорові фаєра та димові шашки. «Нас завжди єднала свята батярська воля
Хто хоче їй відняти, тоді шо зробиш – фаєр!», – жартома наспівує парубок у футболці «Одна батьківщина – один клуб» із символікою ФК «Дніпро».
«Закрити справу»
Попереду, за шоломами правоохоронців, виблискує золотом вивіска міської прокуратури. Марширувальники та «Беркут» застигають біля будівлі.
Фактів, на які захисники Павліченків хотіли б звернути увагу прокурорів, чимало. Шість свідків, які спілкувались зі вбивцями судді, спілкувались з ними та навіть намагались затримати їх, заявили, що не впізнали Павліченків. Серед них – ліфтер, у якого стріляли. У суді та ЗМІ чоловік неодноразово підкреслював, що слідчий тиснув на нього, вимагаючи дати свідчення проти Павліченків. Сергія Павличенка змусили підписати явку з повинною, хоча обставини, які він при цьому вказав, протирічать матеріалам справи. Покази Павліченка під час «зізнання» протирічать розповідям свідків, підкреслюють у зверненні…
Перелічувати «нестиковки» цієї справи можна годинами. Мітингувальники згадують у своєму зверненні про 24 з них. «Вимагаємо закрити справу», – написано на папірцях, які підіймають вгору сотні рук. Чи видно ті папірці з вікон прокуратури – питання риторичне.
Читайте також: Що змушує футбольних фанів виявляти солідарність
Хлопці розходяться. Але обов'язково згадають про Павліченків і на футбольному матчі ввечері – і про Сергія, з яким не так давно стояли на секторі пліч о пліч, і про його засудженного до довічного ув'язнення батька.