Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
9 грудня, 2010   ▪   Дмитро Калинчук   ▪   Версія для друку

Нацистський марш в середині Москви

Росія все глибше занурюється в хаос міжнаціональної ворожнечі
Нацистський марш в середині Москви

Акції протесту український підприємців проти податкового кодексу уваги російських ЗМІ переважно не здобули. Воно й зрозуміло. Всілякі протесті в Україні проходять часто, тож справді утомишся їх усі помічати. Проте російське суспільство свою відповідь українським акціям таки зробило. І аж ніяк не під гаслами захисту прав підприємців.

Вечором. 7 грудня 2010 року біля тисячі футбольних фанатів та представників російських радикальних націоналістів перекрили рух на Ленінградському шосе і вчинили стихійну ходу під гаслом «Россия для русских!»

Протести на дорогах.

Вечором 7 грудня біля будівлі Головинської прокуратури Москви зібралися фанати футбольної команди московський «Спартак» та представники російських пронацистських організацій, аби висловити обурення з приводу звільнення 5 з 6 підозрюваних у вбивстві фаната «Спартака» Єгора Свиридова. 28-річний Свиридов загинув у ніч проти 6 грудня від чотирьох пострілів з травматичного пістолету під час бійки між фанатами «Спартака» і особами кавказької зовнішності. За словами приятелів Свиридова, хлопці стояли край дорогі, ловили таксі і сміялися. Це й не сподобалося групі кавказців – ті вирішили що хлопці сміються над ними. За словами фанатів кавказці напали першими і застосували травматичну вогнепальну зброю. Крім загиблого Єгора Свиридова ще 4 особи дістали поранення.

Вже у вівторок 7 грудня було затримано шістьох підозрюваних у вбивстві. Безпосередньо було звинувачено 26-річного уродженця Кабардіно-Балкарії Аслана Черкесова. Інших підозрюваних  було звільнено. І це збурило спільноту футбольних фанатів. Інтернетом було розповсюджено інформацію що прокуратура намагається спустити справу на гальмах, що підозрювані поводяться нахабно і задирливо, і що дівчині яка опинилася свідком бійки вже дзвонять з погрозами.

Вечором того ж дня дружина загиблого Єгора Свиридова і спільнота небайдужих у кількості біля тисячі осіб зібралися біля будівлі прокуратури. Коли прокурорські працівники не змогли сказати їм нічого кращого ніж вкотре закликати до толерантності, в натовпі пролунав заклик «Перекриваймо Ленінградку!» Тисяча здорових молодих хлопців та дівчат миттю перекрила всі полоси Ленінградського шосе і сунули ходою в бік метро «Сокіл». Дорогою роз’ятрений натовп руйнував торгівельні намети та кіоски, валив дорожні знаки. Молодики розмахували кийками та камінням. На всі боки летіли файри та петарди, інколи хлопали постріли з травматичної зброї. При цьому, що цікаво не було пошкоджено жодної автіки і не була затримана жодна «швидка».

Натовп скандував гасла «Русские идут!», «Россия для русских – Москва для москвичей!», «Уезжайте отсюда!», «За это убийство ответят ваши дети!». Окрім фанатів у натовпі було чимало представників радикальних неонацистських організацій. «Здесь не только фанаты «Спартака» – здесь русские люди» - заявляли учасники ходи журналістам.

Загрозливе сусідство.

Те що стосунки між вихідцями з Кавказу і етнічними росіянами в Росії все менше нагадують співіснування братських народів, писалося вже чимало. Стихійна хода, що відбулася на Ленінградському шосе не була першим масовим проявом невдоволення етнічних росіян проти вихідців з Кавказу та Середньої Азії.

У вересні 2006 року масові заворушення спалахнули у карельському місті Кондопога – після загибелі двох місцевих мешканців від рук чеченців, жителі міста масово вийшли на вулиці і забажали «прибрати з міста усіх мігрантів з Кавказу та Середньої Азії». У липні цього року масова бійка між молодиками-чеченцями і місцевими мешканцями відбулася в дитячому таборі «Дон» на Краснодарщині. У серпні цього року в місті Казялин Московської області, масову сутичку між росіянами та таджиками й узбеками спричинила спроба зґвалтування місцевої дівчини мігрантами з Таджикістану (мігрантів прийшлося вивозити на машинах «швидкої», їхні власні автівки спалили місцеві мешканці). У жовтні міліція ледь встигла розняти бійку між росіянами та чеченцями й дагестанцями у місті Кимовск, Тульської області. У тому ж жовтні в місті Хотьково, Московської області, сталася бійка між росіянами та вихідцями з Таджикистану у наслідок якої загинув місцевий мешканець, і яка переросла в масові заворушення та вимоги до влади прибрати з міста всіх мігрантів. У листопаді сталася масова бійка чеченців з калмиками у Новому Уренгої. Того ж місяця відбулася масова бійка козаків з чеченцями в місті Зеленокумську Ставропольського краю (за версією козаків чеченці намагалися зґвалтувати місцеву мешканку, а ті представилися охороною президента Чечні Рамзана Кадирова і звинуватили в нападі козаків). Тощо й тощо.

Увагу привертає той факт що в більшості конфліктів противниками росіян опинялися чеченці. Цей збіг не дивний. Сучасна Чечня в складі Росії знаходиться на особливому становищі. Протягом останніх двох років незважаючи на економічну кризу бюджет Чеченської республіки збільшився удвічі від 30,8 до 56,7 мільярдів рублів. Бюджет Чечні значно більший ніж бюджети рівних їй за населенням Брянської області РФ (19,5 млрд руб) та Архангельської області (35,7 млрд руб). Причому з 56,7 млрд руб у бюджеті Чечні «безоплатні і безповоротні надходження з федерального бюджету» (тобто з Москви) складають 52 млрд руб. (Вся інформація – з сайту Мінфіну Чеченської республіки).

Цікаве ставлення до вихідців з Чечні спостерігається і з боку російських правоохоронців. У січні минулого року чеченські міліціонери прямо серед Москви розстріляли рейсовий автобус та поранили водія. Справу зам’яли. В конфлікті в місті Зеленокумськ учасники-чеченці теж представилися охороною президента Кадирова і без перешкод покинули місто. Після сутички у таборі «Дон» уповноважений з прав людини в Чечні пан Нухажиєв заявив: якщо керівництво Краснодарського краю не зробить висновків – під загрозою опиниться проведення олімпіади в Сочі.

Весь цей золотий дощ для чеченців – плата Росії за Чеченську війну. Москва мусить надавати Чечні нові й нові кошти, аби втримати лояльність тамтешніх еліт і убезпечити себе від війни або розвалу. Те саме стосується й безкарності чеченських міліціонерів. Лояльність чеченців для Кремля вагоміша за приниження і страждання пересічних росіян.

За чеченцями не відстають інші кавказькі народи. 29 липня інгушські міліціонери влаштували в одній з кав’ярень міста Сочі танці зі стрільбою, а коли їх намагалися затримати – відкрили вогонь по своїх російських колегах. Від кавказців-силовиків не відстають і кавказці пересічні. Спільнота кавказців спаяна родовими традиціями та круговою порукою. Вона не зупиняються ні перед чим задля закріплення на російській землі й отримання матеріального достатку. Росіянам, яких покинула напризволяще власна влада,  протиставити їм практично нічого.

Додайте сюди шалену націонал-шовіністичну пропаганду від російських ЗМІ – і кращого ґрунту для виникнення російського неонацистського руху складно й вигадати.

Ксенофобський протест.

Російська влада явно грається з вогнем. Непродумана національна політика, корупція та бездіяльність силовиків поширюють ксенофобські настрої вже не тільки серед пересічних росіян але й серед працівників міліції.

У Москві, де розганяють будь-який несанкціонований мітинг ліберальної опозиції, міліціонери до стихійної ходи фанатів поставилися аж надто лояльно. Бійці ОМОН навіть не намагалися розігнати ходу – вони лише вмовляли її учасників звільнити проїжджу частину. Воно й не дивно. Не так вже й кортіло міліціонерам битися проти тисячі роз’ятрених молодих здорових хлопців. Тим більше що велика кількість міліціонерів були з фанатами морально згодні.

Ксенофобські настрої російського суспільства починають формувати внутрішню політику держави. Стихійна хода футбольних фанатів була викликана цілком зрозумілою соціальною причиною – обуренням діями прокуратури і зневірою у правоохоронних органах РФ. Більшість учасників ходи складали не націоналісти, а зазвичай аполітичні футбольні фанати. Проте гасла вони викинули суцільно нацистські. І це не дивно. Громадянський протест і ксенофобія все більше зливаються в російському суспільстві у єдине ціле. Тож гасла змінити нинішню російську владу на «істинно-русскію» в спільноті російських неонацистів останнім часом лунають все частіше.

В докладі «Радикальний націоналізм в Росії і протидія йому у 2009 році» аналітичного центру «СОВА» робиться неутішний висновок: «Ультраправі групи все більш захоплено переходять до антидержавного терору. Своєю задачею вони ставлять дестабілізувати діяльність державних органів, посилити недовіру до них з боку населення…». За статистикою центру, тільки у листопаді цього року відбулися замах на слідчого у Примор’ї, кампанія погроз суддям що ведуть справи неонацистів у Москві та Петербурзі, мінування залізниці під Петербургом і серія дзвінків про мінування об’єктів напередодні Дня міліції.

Спільнота футбольних фанатів (агресивних та організованих), для російських неонацистів – просто жаданий союзник. Саме тому лідер екстремістського «Руху проти нелегальної міграції» (ДПНИ) Олександр Бєлов вже закликає: «треба припинити внутрішні розбори, тому що ми знаходимося в пункті неповернення, коли ворог убиває нас прямо на нашій землі».

Фанати «Спартака» вже готують нові акції на пам’ять про загиблого товариша.


Матеріали за темою:

Теги
Реклама
Останні публікації згорнути
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено