Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
22 листопада, 2015   ▪   Віталій Рибак   ▪   Версія для друку

На комерційних засадах

У США соціологія давно стала вигідним бізнесом, проте досі час від часу припускається помилок
Матеріал друкованого видання
№ 45 (417)
від 12 листопада, 2015
На комерційних засадах

«Кандидат Х випереджає кандидата Y у штаті Z на сім пунктів» — заголовки такого штибу тим частіше з’являються серед статей про американську політику, чим менше часу до виборів. Соціологія в Сполучених Штатах дуже глибоко проникла в медіа-простір та суспільну думку. Соцопитування там звикли проводити не тільки для того, щоб дізнатися про вподобання виборців перед народним волевиявленням, а й щоб дізнатися рівень підтримки якоїсь конкретної лінії політики президента, губернатора або ж певного конгресмена.

Соціологічні опитування в США проводять не маленькі наукові центри, а великі компанії, які, окрім того, спеціалізуються на багатьох інших напрямах. Одна з таких компаній — лідерів ринку Gallup у 30-х роках минулого століття й заклала фундамент успішності такої «комерційної» соціології.

Соціологія як наука виокремилася ще в ХІХ столітті передусім як теоретична галузь у працях Оґюста Конта, Карла Маркса, Герберта Спенсера та інших знакових філософів. Практичний аспект, а саме спроби прогнозувати реальність за допомогою кількісних методів соціологічного дослідження, набув великої популярності на зламі XIX та XX століть, проте до 1930-х років його недоліком були похибки під час формування вибірки.

Читайте також: Три обличчя федералізму

Важливість продуманого підходу до формування вибірки стала наочною в 1936 році, коли опитування стосовно преференцій електорату перед майбутніми президентськими виборами проводили паралельно впливовий тижневик «Літературний дайджест» та Американський інститут громадської думки — приватна компанія, заснована професором Колумбійського університету Джорджем Ґеллапом.

Тижневик покладався на метод, який спрацьовував раніше: опитував якомога більшу кількість виборців. У 1936 році до вибірки увійшло 10 млн американців (2,4 млн із яких відповіли на поставлене запитання: хто стане президентом?). Результати опитування засвідчили, що чинний президент-демократ Франклін Рузвельт впевнено програвав кандидатові від Республіканської партії Альфредові Лендону. От тільки керманичі проекту не взяли до уваги те, що хоча найважчі часи Великої депресії вже лишилися в минулому, американське населення все ще перебувало у скруті, тому на опитування, яке журнал надсилав поштою, відповідали заможніші американці, котрі традиційно підтримували республіканців.

Реальний прибуток Gallup Inc. отримувала з приватних замовлень, а успішні політичні прогнози слугували непоганою рекламою компанії та створили її позитивний бренд

Джордж Ґеллап натомість значно ретельніше підійшов до формування вибірки. Її розмір становив 50 тис. осіб — зовсім крихта порівняно з вибіркою «Літературного дайджесту», проте їх опитували особисто, тому відсоток відповідей був значно вищим. Окрім того, Ґеллап і його команда намагались опитувати американців із різних суспільних верств. Прогноз Американського інституту громадської думки про перемогу Рузвельта виявився правильним, і справи Ґеллапа пішли вгору, а «Літературний дайджест» припинив своє існування вже за два роки, у 1938-му.

Перетворити дослідницьку групу на успішний бізнес Ґеллапу допоміг Девід Оґілві, мабуть, найзнаковіша постать в історії рекламного бізнесу, майбутній засновник знаного на весь світ рекламного агентства Ogilvy & Mather.

Саме з подачі Оґілві з 1938 року Американський інститут громадської думки почав діяти в приватному секторі та індустрії кіно, досліджуючи преференції американців на замовлення. Ця діяльність була такою успішною, що вже в 1947-му, майже одразу після закінчення Другої світової війни, компанія Ґеллапа вийшла на світовий ринок.

Орієнтація на приватний сектор не скасувала роботи у сфері дослідження політики, проте змінила її акцент. Реальний прибуток Gallup Inc., яка дістала цю офіційну назву в 1958-му, отримувала з приватних замовлень, а успішні прогнози в політичній сфері слугували непоганою рекламою компанії та створили її позитивний бренд.

Читайте також: Температура по палаті

Сьогодні Gallup Inc. є одним із провідних гравців на американському ринку соціологічних досліджень. Цю репутацію компанії допомогла заслужити традиція формування щоденного зрізу суспільного життя в США.
Компанія будує свій щоденний зріз на основі п’яти індикаторів: хороша робота (відсоток американців, що працюють повний робочий день); залученість на роботі (частка американців, які ставляться до своєї роботи з ентузіазмом); економічна впевненість; споживчі витрати та рівень підтримки президента. Американці уважно стежать за результатами опитування та динамікою змін в індикаторах.

Але й помилки американських соціологів не залишились у минулому. Навіть в останні роки вони траплялися під час прогнозів найважливіших подій. Тут одразу спадають на думку президентські вибори 2012-го в США, соціологічний скандал на яких має багато паралелей із виборами 1936-го.

У фінальному раунді зійшлися чинний президент-демократ Барак Обама та республіканець Мітт Ромні. Про перший президентський термін Обами можна говорити дуже багато, але однозначно можна сказати одне: він був дуже контрастним. Чимало американців були незадоволені політикою Обами, яку часто називали соціалістичною, тому Ромні мав вельми непогані шанси виграти. Він упевнено почувався під час виборчої кампанії й переміг Обаму на всіх телевізійних дебатах, на яких видавався значно жвавішим.

Читайте також: Заспокійлива соціологія

Gallup Inc., зрозуміло, теж проводила опитування про те, чи залишиться Обама в Овальному кабінеті. Згідно з результатами її дослідження Ромні мав відрив від Обами один пунк: відповідно 49% та 48%. У реальності голоси розподілилися зовсім інакше: Обама виграв, набравши 51% голосів із перевагою чотири пункти над Ромні.

Пізніше, під час аналізу причин помилковості цього прогнозу, американський соціолог Марк Блюменталь вказав на те, що Gallup Inc. у своїй вибірці недостатньо представила американців латинського походження, а саме вони були однією з груп, що найбільше підтримували Обаму. У результаті він на 44 пункти випередив Ромні серед іспаномовного населення.

2012 рік, як і 1936-й, засвідчив, що в соціологічному дослідженні вибірка досі відіграє провідну роль. Причини неправильного її формування можуть бути різними: від недбалості до навмисного спотворення суспільної думки на замовлення зацікавлених осіб. Саме тому варто не надто захоплюватися прогнозами соціологів й не приймати результати їхніх досліджень за дійсність, хоча кількісні методи досліджень і стають дедалі досконалішими.

© 2011 The Economist Newspaper Limited. All rights reserved
Переклад з оригіналу здійснено «Українським тижнем», оригінал статті опубліковано на www.economist.com


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • Скільки регіональних осередків має кожна парламентська партія? В яких регіонах найбільше партійних представництв, та яка партія має найбільшу мережу? Відповіді на ці питання шукала Громадянська мережа ОПОРА. Аналіз ґрунтується на інформації, яка була надана на запит до Міністерства юстиції України щодо всіх зареєстрованих в Україні структурних осередків шести парламентських політичних партій, які мають свої фракції у Верховній Раді («Блок Петра Порошенка», «Народний фронт», «Опозиційний блок», Об’єднання «Самопоміч», Радикальна партія Олега Ляшка, Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»).
    30 травня,
  • Протягом тижня західні ЗМІ писали про політичну кар'єру Савченко, повернення викрадених активів, призначення Андерса Фог Расмуссена радником Порошенка та напади на журналістів в Україні
    30 травня, Віталій Рибак
  • У Франції є прошарок політиків, які демонструють якщо не прихильність до України, то бодай стійкість супроти московських впливів. Із ними можна й треба співпрацювати, принаймні ситуативно
    30 травня, Алла Лазарева
  • Пострадянська автократія намагається перетворити чорне золото на модерність
    29 травня, The Economist
  • За перипетіями Великодня і травневих свят залишилася майже непоміченою одна не менш знакова подія, яку оминули увагою вітчизняні ЗМІ. 6 травня Арсєній Павлов, відомий більшості під позивним Моторола, лідер батальйону «Спарта», що стратив 15 наших бійців в аеропорту, отримав ключі від квартири в самісінькому центрі Донецька у висотній новобудові.
    29 травня, Станіслав Васін
  • Деякі західні оглядачі останнім часом порушують питання про те, чи є Туреччині місце в НАТО і чи надійний вона партнер для Альянсу. Скептики в країні (особливо наближені до влади) також аналізують вигоди від союзництва, яке триває десятки років, та обстоюють більш незалежний підхід до зовнішніх відносин. Утім, останні події показують: сторони потрібні одна одній у контексті масштабних глобальних викликів, щоб успішно пройти період неспокою.
    29 травня, Пінар Севінчлідір
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено