НОВИНИ

  ▪   Христина Вовчук

Відставка Сарґсяна. Як світові ЗМІ відреагували на оксамитову революцію у Вірменії

Тиждень.ua відслідкував, як іноземні медіа прокоментували можливі наслідки вірменського мирного повстання проти чинної влади.

Після одинадцяти днів безперервних демонстрацій, вірменський народ змусив прем’єр-міністра Сержа Сарґсяна, який до того двічі поспіль обіймав посаду президента країни, подати у відставку. Багато років Вірменія потерпала від типової моделі пострадянського авторитарного режиму, корумпованості та політичної й економічної залежності від Росії. Так, вперше за 20 років вірмени змогли мирним шляхом відстояти власну позицію. Однак відставка Сарґсяна не є остаточною перемогою для представників опозиційного руху країни. Протестувальники вимагають позачергових парламентських виборів, адже правляча Республіканська партія зберегла у парламенті більшість.

 

Тиждень.ua відслідкував, як іноземні медіа прокоментували можливі наслідки вірменського мирного повстання проти чинної влади.

 

The Daily Beast

 

 

Американське видання стверджує, що акції протесту у Вірменії, які змусили прем'єр-міністра Сержа Сарґсяна піти у відставку, можуть призвести до нових мирних революцій у країні.

 

"Президент Вірменії Серж Сарґсян багато в чому був типовою моделлю пострадянського авторитарного режиму. Вірмени критикували його за зловживання своїм авторитетом, замовляючи жорстокі репресії проти опозиції, маніпулюючи чи повністю ігноруючи об'єктивні істини. Замкнувши десятки своїх критиків у в'язниці, Сарґсян перетворив лідерів опозиції на національних героїв", - йдеться у статті.

 

 

Зазначається, що те, що сталося з Сарґсяном, зараз є важливим прикладом для всіх пострадянських країн.

 

"Коли прийшов день, і вся Вірменія встала проти нього, йому не було куди діватися. Ні його підступність, щоб зробити себе прем'єр-міністром (як колись зробив Владімір Путін), ні замовлення масових арештів, ні загрози руйнувати життя своїх критиків. Навіть Москва, яка завжди підтримувала владу Сарґсяна та його брехню у минулому, залишалася спокійною і нейтральною, оскільки тисячі студентів, пенсіонерів, священиків і, нарешті, солдатів скандували протягом 11 днів безперервно", - відзначається у виданні.

 

Читайте також: Перемога оксамитової революції у Вірменії. Чому народ постав проти Сержа Сарґсяна?

 

Так, у понеділок, 23 квітня він пішов з посади, що призвело до святкування вірмен у всьому світі.

 

"Будь ласка, зрозумійте, що це дуже важливо, ми більш за все хотіли побачити зміну влади, ми мали дуже просту програму: ми відкинули Сарґсяна, ніхто не думав про Москву, наш протест був проти політики у Вірменії, проти Сарґсяна", - заявив виданню вірменський політичний аналітик Артур Паронян.

 

"Неправильно оцінювати, як це було в Україні, Кремль не брав у цьому участь, він не руйнував курс нашого революційного процесу", - додав він.

 

Наголошується, що Сарґсян може й  втратив свою особисту владу, але Республіканська партія Вірменії, як і раніше, є найпотужнішою в парламенті.

 

The Washigton Post

 

 

В американській газеті вважають, що унаслідок "оксамитової революції" вірмени нанесли удар "політичній моделі Путіна".

 

"У 2013 році, після зустрічі Сарґсяна з російським президентом, він різко припинив переговори з Європейським Союзом, натомість об'єднавши економічні та безпекові організації, очолювані Москвою", - йдеться у статті.

 

Зокрема, під час візиту до Вашингтона він розповів, що його невелика країна з приблизно трьома мільйонами людей не має вибору, оскільки вірмени, що працюють в Росії, "постачали одну п'яту валового внутрішнього продукту країни, а російські компанії монополізували свою енергію постачання".

 

Однак Сарґсян недооцінив своїх громадян, коли намагався наслідувати класичний маневр Путіна.

 

 

"Незрозуміло, чи відставка Сарґсяна спричинить справжню зміну в уряді Вірменії, або його пануючу позицію щодо Кремля", - йдеться у публікації.

 

Завдяки маніпуляцій під час виборів, правляча Республіканська партія Вірменії має у парламенті переважну більшість, а лідер опозиції Нікол Пашинян контролює лише дев'ять із 105 місць.

 

Водночас народне повстання все ж є ударом по авторитарній політичній моделі, якій сприяє Путін.

 

"Насправді, можна сміливо сказати, що адміністрація Трампа не мала нічого спільного з подіями в Вірменії. Єдиною відповіддю США на демонстрації була слабка заява посольства в Єревані, яке звернувся до уряду щодо "стриманості", закликаючи протестуючих запобігати ескалації напруженості", - додається у статті.

 

Видання відзначило, що скоріш за все єдина відставка не поліпшить життя вірмен.

 

"Швидше за все, це підвищить їхню стійкість до бандитської, корумпованої та економічно невдалої моделі, яка є путінізмом", - підсумували у виданні.

 

Bloomberg

 

 

Американське видання у статті "Мирна революція Вірменії - це урок для Путіна" зазначає, що масові протести в Єревані підштовхнули прем'єр-міністра Сержа Сарґсяна до відставки без кровопролиття або іноземного втручання.

 

"Це було неймовірно, що маленька Вірменія спробує самостійну революцію... Але у понеділок, 23 квітня, прем'єр-міністр Вірменії був змушений піти у відставку через масові протести, які паралізували націю", - йдеться у публікації.

 

Так, видання вважає, що кінець кар'єри Сарґсяна має зацікавити іншого лідера, який може піддаватися спокусі продовжити своє правління за конституційними межами - президента РФ Владіміра Путіна.

 

Як президент Сарґсян зіграв у складну гру, дозволяючи Росії поширювати свою військову присутність у Вірменії. На відміну від лідерів Грузії та України, які орієнтувалися на розрив між Росією та Заходом набагато менше, вірменський очільник був щасливий працювати з усіма, окрім Азербайджану.

 

"Сильні економічні зв'язки з Росією були однією з причин повільних економічних показників", - зазначається у виданні.

 

Зокрема, у 2017 році економіка Вірменії показала вражаюче зростання на 7,5%, але це було через низьку базу після майже нульового зростання у 2016 році.

 

"Уряд постійно працює над високим дефіцитом бюджету, а рівень безробіття залишається вище 16%. Вірменія - бідна нація, де 11,6% населення живе за офіційним рівнем бідності у розмірі 3,20 долара на добу, скоригована на паритет купівельної спроможності, а найактивніша частина її населення давно вважає за краще емігрувати", - йдеться у публікації.

 

Наголошується, що грошові перекази емігрантів складають близько 14 % валового внутрішнього продукту країни. Імміграція забезпечує випускний клапан для невдоволення, а широкомасштабна бідність дозволила Сарґсяну зміцнити владу поза межами норм для демократичних країн.

 

Організація з безпеки та співробітництва в Європі, яка спостерігала за усіма основними виборами у Вірменії, повідомила про широкомасштабні залякування, тиск та купівлю голосів під час правління Сарґсяна. Він також не зміг нічого зробити з всепоглинаючою корупцією в країні.

 

Як відомо, у 2017 році Республіканська партія Сарґсяна виграла парламентські вибори, і він був обраний прем'єр-міністром після того, як його президентський термін закінчився.

 

У відповідь понад 100 тисяч вірмен вийшли на центральну площу Єревану. Загалом близько 20 % населення країни взяли участь у акціях протесту під керівництвом Ніколи Пашиняна, представника опозиційного руху та лідера ініціативи "Мій Крок".

 

 

"Молоді люди - рушійна сила руху: перед вибором між еміграцією та намаганням змінити речі вдома, студенти вперше за останні десятиліття вибирають останній варіант", - йдеться у публікації.

 

"Нікол Пашинян був правий. Я помилявся: в нинішній ситуації існує низка рішень, але я не буду вдаватися до жодного з них. Це не моя робота, я відмовляюся від посади прем'єр-міністра країни", - заявив він.

 

У виданні підкреслили, що у Вірменії пройдуть й наступні масові розчарування, однак на відміну від України, це навряд чи буде затьмарено сильною російською відповіддю.

 

"З огляду на рішення Сарґсяна піти у відставку, немає підстав говорити про переворот, як Москва зробила після української революції. Також немає слідів західного втручання; протестувальники не отримали державної підтримки від іноземних лідерів", - йдеться у публікації.