12 грудня 2019 року на брифінгу за участю президента Володимира Зеленського, міністра МВС Арсена Авакова та генпрокурора Руслана Рябошапки було публічно звинувачено групу відомих волонтерів та учасників війни з Росією у вбивстві журналіста Павла Шеремета. Як докази традиційно продемонстровано нашвидкуруч змонтовані слайди з фрагментами кримінального провадження, вирваними із загального контексту. Одною з обвинувачених у причетності до вбивства Павла Шеремета є зовсім юна Яна Дугарь — бойовий медик, молодший сержант 25-ї повітрянодесантної бригади. На її рахунку сотні врятованих українських солдатів, вона відзначена численними нагородами.
Лікарем дівчина вирішила стати після того, як із батьком, із яким вона мешкала й про якого має чи не єдині гарні спогади в житті, сталася трагедія. Якось його важко побили, але експертиза подала це як нещасний випадок: нібито сам упав. Гематома. Не було грошей на лікування. Маленька Яна сама шість днів доглядала батька, який лежав у комі, але чоловік, не приходячи до свідомості, помер. Згодом Яна вступить до Полтавської медичної стоматологічної академії за спеціальністю «лікувальна справа», але з початком війни на Донбасі піде добровольцем на фронт.
Близько 3-ї години пополудні, 12 грудня 2019 року життя дівчини перевернулося. У Львові, де вона складала іспити в університеті фізичної культури, без пред’явлення рішення суду, без складення протоколу, із позбавленням права на повідомлення адвоката чи когось із близьких Яну затримали працівники поліції. Дівчину посадили в автівку й повезли до Києва. Наступного дня, приблизно об 11:00 її допровадили до Печерського суду, який мав їй як підозрюваній визначити запобіжний захід. Потім дівчину знову посадили в машину й повезли до Новомосковська (Дніпропетровська область), у гуртожиток для військових, де вона мала сидіти під цілодобовим домашнім арештом. Після прибуття на місце о 2:30 ночі в помешканні Яни й суміжних кімнатах почався обшук.
Читайте також: Країна без правил
За версією слідства, Яна Дугарь була учасницею злочинної групи, у якій виконувала роль розвідниці й фотографувала розташування відеокамер поблизу місця вчинення злочину. Як доказ слідчі надали зображення з камер спостереження й висновок експертів, що нібито підтверджує: дівчина, зображена на відео, і є Яна. Принаймні так було зрозуміло зі слайдів, які продемонстрували слідчі на брифінгу. Для підсилення ефекту вказано також, що на час «вчинення злочину» телефони дівчини були відключені, що для неї не характерно, зібрана ціла тека фрагментів розмов, а згодом, після проведення обшуків у гуртожитку в Новомосковську, до справи додадуть ще й саперську сумку та сім телефонів, які врешті не будуть вилучені як речові докази. На думку слідчих, усе це мало б довести вину Яни. Але…
Згодом виявилося, що вся ця історія не про доведення вини підозрюваної, як, зрештою, і її колег по нещастю. Доказів насправді ніхто не збиратиме. Жодний слідчий не поїде в процесі підготовки обвинувачення до місця, де служила Яна, щоб вияснити, чи могла вона бодай фізично бути присутньою на момент убивства журналіста в столиці. Не опитають свідків, не вилучать документи й не проведуть потрібних слідчих дій, щоб з’ясувати, чи Яна дійсно могла бути причетна до страшного злочину.
Усе це згодом встановлять її адвокати, які, щоб захистити дівчину, будуть змушені провести власне розслідування. Вони отримають довідки про те, що Яна Дугарь безперервно працювала в 66-му госпіталі поблизу передової з червня по вересень 2016 року й нікуди не їздила. Візьмуть свідчення в медсестер, які працювали з Яною, і стверджуватимуть, що вона не покидала місця служби, бо це практично неможливо. Госпіталь був закритим об’єктом із кількома рівнями охорони. До того ж на фронті в цей час загострилася ситуація, було багато поранених і Яні просто не надали б відпустки.
Знайшлися також свідки-вояки, яких вона лікувала після поранення, а ще сапер, чию сумку й телефони намагалися долучити до справи. Багато що знайшлося. Наприклад, татуювання на тілі Яни, яке вона зробила задовго до липня 2016-го і якого не видно на тілі дівчини з відео. Про те, що воно зроблене ще у 2015 році в салоні в Полтаві, розповідає дівчина, яка на той час працювала там майстром із пірсингу та особисто порадила Яні татуювальника. Про малюнки на тілі слідчі не могли не знати. На Яниній сторінці в соцмережах фото з їхнім зображенням і датою, коли вони були опубліковані, чимало. Але для експертизи слідчі чомусь вибрали саме ті фотографії, де тату не видно.
Читайте також: Підстава
Зрештою, і не дивно. Як кажуть адвокати Яни Дугарь, ніхто й не збирався нічого розслідувати, бо стояло завдання якнайшвидше «зліпити» справу. Тому все звинувачення базується на експертних висновках, зроблених на основі шести роликів із двох камер, що розміщені на одному будинку. Це важливий момент. Бо поліція на брифінгу заявила, що опрацювала матеріали аж з 221-ї камери. Утім, зображень з інших камер слідчі не оприлюднюють. «Більшого вони показати не можуть, — упевнені адвокати, — бо це спростовуватиме їхні докази». Незрозуміло також, навіщо взагалі було вигадувати Яні роль розвідниці, якщо, за версією тих-таки слідчих, інший фігурант справи Андрій Антоненко нібито має квартиру в цьому районі й чудово орієнтується на місцевості. Який сенс звідкись із зони АТО запрошувати дівчину, яка не знає Києва, бо ніколи тут не жила, коли все можна вирішити на місці й без зайвих свідків, — питання без відповіді.
«Схоже на те, що винних просто призначили, — кажуть адвокати. — Можливо, йдеться про робоче недбальство. Операм сказали швидко когось знайти, треба когось схожого. Вони взяли всі контакти Інни Грищенко (також одна з фігуранток справи), прогнали їх через програму порівняння, подивилися відсоток схожості й сказали: підходить. Як підтвердження того, що слідчі, певне, і самі не вірять у причетність Яни до злочину, адвокати називають дивну інтерпретацію ними закону. «За ст. 115 ч. 2, за якою звинувачують Яну, передбачено довічне позбавлення волі. А прокуратура сама просить обрати запобіжний захід у формі не взяття під варту, а домашнього арешту. За всю нашу практику, по 115-й навіть у ч. 1 прокуратура завжди просить взяти під варту. На перші два місяці — 100%. Тому тут дії органу досудового слідства й прокуратури кажуть самі за себе».
Нарешті, Яна Дугарь і справді «ідеальний кандидат» на злочинця: сирота, доброволець, учасниця бойових дій. До того ж справді трохи схожа на дівчину з відео. І якщо не заглиблюватися в деталі, то версія може «зіграти». Особливо якщо при цьому ще й вдатися до маніпуляцій. Сказати, що дівчина давно знайома з іншими фігурантами справи, і підтвердити це (не вказуючи дату) вирваними з контексту уривками розмов за 2019 рік. Хоча сама Яна заявляє: «з Антоненком я по цей день узагалі не знайома, із Юлією Кузьменко познайомилася наприкінці вересня, із Грищенками влітку 2019-го». Натякнути на саперську сумку, знайдену в блоці гуртожитку, і не сказати, що Яні вона ніколи не належала. Сповільнити відео, яке дається на експертизу, стверджувати, що дівчина на ньому щось там знімає, і не надавати зйомку з інших камер. Чи потрактувати висновки експертів на власний розсуд. Експерти, скажімо, проаналізувавши відео з дівчиною за 2016 рік і зразок відео з Яною (за 2019-й), роблять проміжний висновок, що окремі ознаки на деяких із них переважно (тобто частково) збігаються, а на одному не збігаються взагалі. Але слідчий бере цей висновок і підсумовує, що особливості невербальної поведінки належать тій самій особі. Ну а відео, де ознаки не збігаються, не включає до висновку.
Читайте також: Андрій Антоненко: «У нас є й позитивніші, переможні пісні, але для них немає ефірів, про них ніхто не знає»
«Навіть з міркувань формальної логіки це абсурд, — кажуть адвокати. — Вдумайтесь, наскільки це загальна характеристика. Окремі ознаки на деяких відео частково збігаються, отже, це та сама особа. Нонсенс. Там повна невідповідність ні з погляду формальної логіки, ні з погляду дотриманням методики. І це єдиний доказ…». Адвокати стверджують, що мають висновки експертів з 20–30-річним стажем, які повністю спростовують експертизу і вважають, що вона логічно не складається в цілісний документ, не відповідає методикам і не може бути використана як доказ у кримінальному провадженні. Ані з погляду закону про судову експертизу, ані з погляду Кримінального кодексу.
До речі, джерела Тижня в МВС стверджують, що експертизу слідчі змушені були замовляти в Київському науково-дослідному інституті судових експертиз Міністерства юстиції, бо рідний поліційний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС їм відмовив. Можливо, не бажаючи вплутуватися в непевну історію.
Ба більше. Адвокати вже подали заяву в ДБР щодо незаконного притягнення завідомо невинуватої особи до відповідальності зі штучним створенням доказів обвинувачення. Такий злочин передбачає кримінальну відповідальність до 10 років. Тільки от чи будуть притягнуті до відповідальності посадові особи — великий сумнів. Схоже на те, що це виключно політична й іміджева справа. Адже йдеться не про право й справедливість і не про розслідування. Це все про медійний вимір. Мета всього цього дійства подвійна: організувати викриття, яке викликало б якнайбільший резонанс, плюс дискредитувати групу людей, що має в суспільстві чи не найбільший рівень довіри, отже, підірвати авторитет ветерансько-волонтерського руху, в якого доволі напружені відносини з нинішньою владою.