У Києві в понеділок, 12 березня, відбулася зустріч президента України Петра Порошенка та верховного представника Європейського союзу із закордонних справ та безпекової політики Федеріка Моґеріні. Так, сторони обговорили низку питань, зокрема про можливе приєднання України до енергетичного союзу, про реформи, а також про російські вибори в окупованому Криму.
Тиждень.ua зібрав основні заяви Порошенка та Моґеріні за підсумками зустрічі.
Летальна зброя
Порошенко закликав Євросоюз надати Україні оборонну летальну зброю.
"Настав час для Євросоюзу назвати агресора агресором та стороною конфлікту. Настав час сприяти наданню державами-членами ЄС оборонної летальної зброї Україні у відповідності до національного та міжнародного законодавства", – наголосив він.
Місії ООН та ЄС на Донбасі
У ході зустрічі Порошенко та Моґеріні обговорили питання розгортання миротворчої місії ООН в окупованих районах Донецької і Луганської областей.
"Дуже велику увагу ми з пані Федерікою приділили деталям розгортання миротворчої місії на Донбасі, базуючись на рішеннях Ради безпеки ООН, яка діятиме на всій окупованій території, включно з неконтрольованою ділянкою українсько-російського кордону, і матиме статус та формат традиційної миротворчої місії, яка розгортається за рішенням Ради безпеки ООН", – заявив президент.
Окрім миротворців ООН, він запропонував направити на Донбас другу місію послів комітету з політики безпеки ЄС.
"Для ознайомлення з реальною ситуацією на Донбасі, а також, щоб побачити на власні очі, як Росія виконує свою частину Мінських домовленостей, я звернувся до високого представника пані Федеріки Моґеріні з пропозицією відправити вже найближчим часом на Донбас другу місію послів Комітету з політики безпеки ЄС. Перша була у вересні 2015 року", – додав він.
Реформи
Глава держави заявив, що проінформував віце-президента Європейської комісії про хід реформ, які були здійснені наприкінці 2017 року на початку 2018 року в Україні.
"Я дуже дякую за позитивну оцінку реформ, яку дала пані віце-президент", – сказав він.
Водночас він висловив вдячність ЄС за незмінну підтримку в продовженні реформ.
"Ми пишаємось тим, що у якості співавторів реформ є наші партнери з Європейського Союзу і це сприяє і підвищенню ефективності функціонування держави, і сприяє економічному зростанню, і сприяє зростанню оборонних можливостей", – підкреслив глава держави.
У свою чергу, Моґеріні повідомила про прогрес у багатосторонній співпраці.
"Ми провели дуже успішний Саміт Східного партнерства в листопаді. Ми затвердили дуже амбіційний план роботи в листопаді в Брюсселі. Ми працюємо для досягнення результатів за 20 напрямками: підтримка малого та середнього бізнесу, цифрова економіка, інвестиції, енергетичні та інфраструктурні проекти. Це дуже чіткий список сфер практичної співпраці, в яку Україна, як асоційований партнер ЄС, робить дуже важливий внесок", – зазначила вона.
Водночас вона наголосила на необхідності продовження роботи над реформами.
"Хочу підкреслити, що треба більше зробити в боротьбі з корупцією, в тому числі створити Антикорупційний суд з урахуванням рекомендації Венеційської комісії та Ради Європи", – сказала Моґеріні.
Президентські вибори РФ в окупованому Криму
Порошенко заявив, що Україна не визнає проведення виборів президента Росії на незаконно окупованих територіях.
"У контексті російських президентських виборів наступної неділі я чітко заявив, що Україна не визнає фейкові президентські вибори на тимчасово окупованих територіях, бо і там росіяни збираються проводити так зване голосування. Ми впевненні в тому, що необхідно запровадити санкції проти осіб, які причетні до організації незаконного виборчого процесу", – заявив він.
Крім того, президент закликав ЄС до аналогічних дій у відповідь на так звані вибори.
Водночас Моґеріні заявила, що Євросоюз не визнає результати російських виборів в анексованому Криму.
"Ми не визнаємо так звані вибори там, і ми залишаємося відданими повному втіленню нашої політики невизнання, як я сказала, у тому числі через санкції, пов'язані з цим", – сказала вона.
Також Моґеріні наголосила, що надзвичайно важливо, що її візит в Україну відбувається "всього за декілька днів до четвертої річниці анексії Криму та Севастополя".
"Ми не визнаємо анексію. Ми продовжимо втілювати нашу політику невизнання анексії. І ми продовжуємо засуджувати це порушення міжнародного права", – заявила представниця ЄС.
Перший транш макрофінансової допомоги
Високий представник ЄС із закордонних справ та безпекової політики повідомила, що Україна може отримати перший транш в рамках нової програми макрофінансової допомоги до кінця поточного року.
"Минулої п'ятниці – я рада, що можу оголосити про це тут – Європейська комісія запропонувала нову програму макрофінансової допомоги Україні у розмірі одного мільярда євро кредиту", – зазначила Моґеріні.
За її словами, спільна робота продовжиться, щоб забезпечити, аби цю програму вдалося реалізувати ефективним чином. Також, говорячи про умови започаткування нової програми макрофінансової допомоги, вона додала, що це питання перебуває на стадії обговорення.
"Безсумнівно, елементи, які стосувалися попередніх пакетів фінансової допомоги можуть бути враховані також на майбутнє, але, що я можу сказати – ми прагнемо виділити перший транш, що може статися вже до кінця цього року", – наголосила Моґеріні.
"Газова суперечка"
Президент України розповів, що Газпром втратив імідж надійного партнера в енергетичній сфері, а тому Україна та ЄС мають діяти спільно для енергетичної безпеки.
"Ми не могли оминути увагою необхідність посилення співпраці у питаннях енергетичної безпеки між Україною та Європейським Союзом, особливо у зв'язку з останніми цинічними діями російського Газпрому. Ми маємо зробити надзвичайно важливі висновки з цієї газової кризи. Росія є ненадійним постачальником, і лише об'єднані дії України та Європейського Союзу зможуть забезпечити енергетичну безпеку як України, так і Європейського Союзу", – наголосив глава держави.
Він зауважив, що на найближчому саміті Україна-ЄС буде обговорено і секторальні напрямки співпраці, зокрема щодо можливого приєднання України до енергетичного союзу.
"Враховуючи поточну ситуацію, маємо зробити важливі висновки. Перше – Газпром остаточно втратив імідж надійного партнера в енергетичній сфері для Європейського Союзу і для України. Друге – Газпром, а точніше Кремль, чітко засвідчив намір і в майбутньому використовувати питання газопостачання до Європи як засіб геополітичної боротьби, свідомо нехтуючи усіма контрактними зобов'язаннями і правосуддям", – заявив Порошенко.
Він також додав, що Україна ще раз звернулася до Єврокомісії та держав-членів ЄС із закликом відмовитися від намірів будівництва газопроводу "Північний потік-2" як проекту, що загрожує енергетичній безпеці як України, так і Євросоюзу.
Водночас Моґеріні наголосила, що Єврокомісія готова відновити тристоронні газові переговори між ЄС, Україною і Росією.
"Ми обговорювали питання нещодавнього рішення Газпрому призупинити оплачені наперед газові постачання в Україну. Газпром має виконувати свої договірні зобов'язання. Як ви знаєте, Європейська комісія… активно працює в цьому напрямі. Ми готові відновити тристоронні переговори в цьому питанні", – наголосила вона.