Зоряна ніч на Бахмутщині. Що розповідають прикордонники про роботу на цьому напрямку?

16 Листопада 2023, 10:15

У новому відео проєкту «Український Свідок» — прикордонники, які стоять в обороні на бахмутському напрямку. А саме — на підступах до окупованого росіянами села Озарянівка. Вони залишили вдома батьків та дружин, а в декого з них під час служби народилися діти. Проте наші бійці готові стояти до перемоги. Як каже один з хлопців, страшно «два-три перші магазини», а далі ти просто робиш свою роботу.

Наша знімальна група приїхала до оборонців пізно увечері, коли більшість українців вже готувалася відпочивати. До ворожих позицій там всього кілька сотень метрів.

«Стрільба кожного дня, — розповідає один з прикордонників. — Працюють міномети та інша зброя. Це передова».

Атмосферу, що панує на цій ділянці фронту, описує боєць із позивним “Гато”. «Росіяни настільки близько, що ми чуємо їх постійно, — розповідає він. — Нещодавно один окупант вбив іншого, вештався селом та кричав — мовляв, навіщо я його вбив? А ще тут  нещодавно їздив їхній мотоцикл з коляскою, евакуйовував поранених. Більше не їздить».

Читайте також: Творча людина на війні. Саша Буль розповів про те, чим він займається у Збройних Силах

Як каже «Гато», найскладніше для піхотинця — це почути по рації, що хтось із твоїх побратимів поранений. «Або почути, що він мертвий, — розповідає боєць. — Це, напевно, найважче».

А ще важко копати траншеї. Наші хлопці живуть на позиціях за будь-якої погоди, в сніг та зливу. «Дехто воює без ротації шість місяців, рік, — розповідає прикордонник із позивним «Звір». — Хочеться відпочити хоча б місяць-два». 

У бійця із позивним “Райз”, доки він боронить Україну на сході, народилась донька. Її назвали Соломія. «Моя дружина сама, — каже він. — Я тут, бо комусь захотілося землі. Але я мушу це робити».

Попри це, хлопці налаштовані стояти до перемоги. «Хто, як не ми, — каже боєць “Балу”. — Страшно всім. Але якщо ми підемо, то страшно вже буде нашим жінкам, дітям — всім».


«Український свідок» – проєкт, створений 25 лютого 2022 року – на другий день після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Головна мета проєкту – документування подій війни та поширення фото і відео-матеріалів в Україні і за кордоном.