Автор відзначає, що вже зараз можна досить впевнено поставити під сумнів деякі з економічних вигод, наведених в обґрунтуванні ратифікації угоди, поданому до Верховної Ради.
Зокрема, в обґрунтуванні йдеться про фіксацію зобов’язань щодо незбільшення ставок мита для товарів, що вилучені з режиму вільної торгівлі, незастосування нових обмежень, що погіршували б режим вільної торгівлі. «Але це не убезпечує від нових вилучень: угода містить низку положень, які передбачають можливості захисту ринків від зростання імпорту, що шкодить національній промисловості. Норми й правила торгівлі Митного союзу та двосторонніх угод країн – його членів з країнами – членами Спільного економічного простору мають перевагу над положеннями Угоди про зону вільної торгівлі в межах СНД», – пише автор.
Наступна сумнівна вигода: фіксація в міжнародному договорі положення щодо започаткування процесу скасування експортних мит. «Однак документ також фіксує чинні експортні мита на сиру нафту держав – членів Митного союзу, що має негативний вплив на українську нафтопереробну промисловість та сектор транспортування чорного золота», – йдеться у статті.
Лобісти угоди про зону вільної торгівлі з СНД прогнозують зростання експорту продукції АПК та харчової промисловості, зокрема через ліквідацію фітосанітарних бар’єрів. «Проте, як свідчить «сирний конфлікт», українські виробництва змушені витрачати значні ресурси для адаптації до російських жорстких відповідних норм і процедур», – йдеться у матеріалі.
Автор також відзначає, що зона вільної торгівлі в межах СНД не припинить українсько-російських торговельних воєн.
Читайте також: Транзит в Азіопу. Ратифікацією Угоди про зону вільної торгівлі з СНД, влада підтримала кремлівську стратегію євразійської інтеграції