Ще у 2001-му гонконгівський уряд заснував Науково-технологічний парк. На території 330 тис. м2 працює близько 13 тис. людей із 680 компаній. Колишню британську колонію, а з 1997-го спеціальний адміністративний регіон Китаю вважають фінансовою столицею Азії, яка славиться своїми низькими податками, стабільною правовою системою та поширеністю там англійської мови. Гонконг у першій п’ятірці Індексу легкості ведення бізнесу. Але навіть попри те, що тут чи не найбільше будівель у стилі hi-tech, йому ще далеко до повноцінної підприємницької екосистеми, яку можна протиставити Кремнієвій долині.
Як ринок для стартапів Гонконг недостатньо великий, і левова частка інвестицій традиційно спрямовується на нерухомість і фінансовий сектор, тому, за даними Economist Intelligence Unit, він відстає від Сінгапуру та Японії, але має намір це змінити.
Тиждень поспілкувався з резидентами Парку, які свого часу переїхали сюди з-за кордону для навчання в Гонконгівському науково-технологічному університеті — одному з провідних освітніх закладів регіону.
Переваги й недоліки
Китай — величезний ринок, тому дедалі більше тутешніх компаній очікує від своїх кандидатів на працевлаштування знання мандаринської. Мовний бар’єр не проблема для Лен Фунґ, інженерки Інституту нано- та передових матеріалів, яка переїхала до Гонконгу з Малайзії 11 років тому. Але вона попереджає про культурні розбіжності: «Ми часто співпрацюємо з китайськими виробниками. Їм не властиво говорити прямо, вони натякають. І вам щоразу треба здогадуватися, що ж вони мають на увазі».
Нещодавно збудований найдовший морський міст завдовжки 55 км, який проходить містами дельти Перлинної річки, зробить тіснішими зв’язки між Гонконгом і Шеньчженем, так званою Кремнієвою долиною апаратного забезпечення.
Читайте також: Аналітики назвали топ-10 міст світу із найдорожчим житлом
«Багатьом дослідникам Гонконг видається не найкращим місцем для роботи над проектами, адже тут на них виділяють лише кілька мільйонів доларів, тоді як у Китаї йдеться про десятки мільйонів», — зауважує Лен.
Парк намагається підвищити зарплати для талановитої молоді, щоб вона залишалася. Його виконавчий директор Альберт Вонґ Гак-кеунґ нещодавно анонсував $893 млн на заходи зі створення сприятливіших умов для науково-дослідницьких та дослідно-конструкторських робіт. Планують поліпшення інфраструктури й збільшення субсидій.
Місто з найбільшою кількістю хмарочосів (303), найвищий із яких — Міжнародний центр торгівлі (484 м).
На сьогодні середній рівень доходу молодого спеціаліста становить близько $3,2 тис. на місяць (для порівняння: банкір середньої ланки отримує $5 тис.). Найскромніше житло обходиться в $1,3 тис. на місяць.
Приятель Лен Сьєд Мохшин Аббас, старший інженер родом із Пакистану, який розвиває 5G в Інституті прикладних наук і технологій, вважає, що осісти в Гонконгу непросто, але, на його думку, це чудове місце, щоб налагодити зв’язки. «Одна з головних переваг Парку — це його локація, — розповідає він мені, привітно усміхаючись і вказуючи відкритою долонею на океан. — Краєвид допомагає розслабитися, що інколи потрібно після того, як маєш справу зі складними проектами. Як кластер Парк дає змогу переходити з однієї компанії в іншу й швидко знаходити партнерів». Це вкрай важливо для тих, хто наважується започаткувати власну справу.
Читайте також: Китай: десять тисяч кроків
Для цього треба мати сміливість, адже в Гонконгу ще немає такого відносно легкого ставлення до провалів, як у США («провалися швидко, провалися дешево»), необхідного для культивування культури стартапів. Не так багато людей з ідеями наважується на ризик утілити їх у життя.
Протягом наступних п’яти років Парк має намір збільшити кількість стартапів із 270 до 500 і заохочуватиме бізнес-ангелів та венчурних капіталістів вкладати в них.
Насолоджуючись викликом
Анік Дей, який наважився стати собі босом, приймає нас у себе після шостої, коли в Парку майже безлюдно. Він переїхав до Гонконгу з Бангладеш і 2014 року почав працювати над розробкою пристрою для розпізнавання голосу, що має назву MoodBox (говориш із ним — і він із твого дозволу підбирає й програє музичний трек, що найкраще відповідає твоєму настрою), під керівництвом професорки Паскаль Фанґ, провідного фахівця у сфері роботизації та штучного інтелекту (ШІ), яка має хороші зв’язки з лідерами індустрії.
«Ця ніша стала дуже гарячою. В Apple з’явилася Siri, у Google — Google Assistant, а в Amazon — Amazon Echo. Ми подумали, що саме час долучитися», — каже Анік.
Місто з найменшими в Азії податками (16,5% для корпорацій, 15% для неінкорпорованих підприємств) і без податку на приріст капіталу
Наприкінці 2016-го Дей і Фанґ заснували компанію EMOS, що розвиває емпатичний ШІ, який розпізнає емоційний стан клієнта й відповідним чином спілкується з ним. Вони організували краудфандингову кампанію на Indiegogo й протягом трьох місяців зібрали близько $65 тис. Рікі Ліу Зіоксіонґ, голова 3NOD Digital Group, найбільшого у світі постачальника мультимедійних аудіопродуктів, став співзасновником EMOS.
Читайте також: Країна Золотих Пагод
Компанія також дістала підтримку від Парку у формі звільнення від сплати за оренду протягом двох років. Наразі в ній працює 10 людей включно з двома інженерами в Китаї. Системі, яку вдосконалює команда EMOS, далеко до Саманти з фільму «Вона», який Анік, зізнається, дивився багато разів. З нею не поговориш на глибокі філософські теми, але вона може допомогти заощадити ресурси як банкам, що зацікавлені в закритті своїх дорогих для утримання представництв, так і їхнім клієнтам, що змушені чекати на лінії щоразу, коли телефонують.
За даними Fintech Hong Kong Report, до 2020 року кількість користувачів інтернет-банкінгу в Китаї сягне 900 млн.
«Змагатися з іменитими компаніями, як-от IBM, непросто. Але я із задоволенням приймаю такий виклик», — запевняє Анік. Він вважає, що чимало залежить від роботи маркетологів. І в цьому сенсі EMOS має приклад для наслідування.
Професорка Фанґ приятелює з Девідом Генсоном, засновником компанії Hanson Robotics, що створила робота Софію, яка нещодавно побувала в українському інноваційному парку UNIT.City та поспілкувалася з прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом. До того як стати громадянкою Саудівської Аравії та представницею ООН, яку з ентузіазмом зустрічають у різних країнах світу, а цим не похвалиться жоден інший гуманоїд, вона була експериментальним творінням резидентів Гонконгівського науково-технологічного парку.