18 квітня у Європарламенті відбулися дебати щодо політики Європейського Союзу стосовно Китаю. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн окреслила ключові принципи нового підходу ЄС до питання. У загальних рисах вона зауважила, що Союз не відмовиться від особливого підходу до відносин з Пекіном (торгівля сторін складає приблизно €2,3 млрд на день), але варто очікувати згортання співпраці у критичних галузях. Повний текст промови читайте далі.
Пане Голово!
Дорогий Жозепе,
Шановні парламентарі,
Під час моєї подорожі до Китаю цього місяця мені пощастило опинитися в Пекіні в день фестивалю Цінмін – одного з найтрадиційніших китайських свят. Це день вшанування і вияву поваги до минулих поколінь. І це частина дуже багатої історії та культури Китаю, яка, безперечно, захоплює та чіпляє уяву людей у всьому світі. Побачивши цю країну на власні очі знову, мої глибокі захоплення та повага до народу Китаю лише посилилися. Століттями він допомагав формувати світову цивілізацію. І за останні десятиліття він дійсно змінив економіку власної країни, вирвавши з бідності понад 800 мільйонів людей за останні 45 років. Ми ніколи не повинні випускати з уваги масштаб цієї трансформації в сучасний економічний центр, ключового глобального гравця та лідера у багатьох передових технологіях, які, безумовно, визначатимуть наступні десятиліття глобальної цивілізації та прогресу. Цей міжнародний та економічний статус – так само як наші власні інтереси – роблять все більш важливим для Європи управління своїми відносинами з Китаєм. Для мене це також показує, що розрив зв’язків (decoupling) є явно нежиттєздатним, небажаним і навіть непрактичним для Європи. Але, як я вже казала ще в січні та як виклала більш детально кілька тижнів тому, Європі очевидно необхідно працювати над зниженням ризиків (de-risking) у низці важливих і чутливих складових наших відносин. Тому знижуйте ризики, а не розривайте зв’язки.
Про це було сказано багато, відколи я виклала принципи цієї стратегії зниження ризиків. Ще більше сказано після останньої поїздки (до Китаю – Ред.). Багато в чому така реакція добра, бо Європі потрібна ця дискусія. І тому я хочу передусім подякувати парламенту за проведення сьогоднішніх дебатів. Це назріло, це добре, що ми проводимо ці дебати. Найголовніше, я кажу це тому, що ці відносини надто важливі для нас, щоб не визначити власну європейську стратегію та принципи взаємодії з Китаєм. Я вірю, що ми можемо – і ми повинні – напрацювати наш власний чіткий європейський підхід, який також залишає нам простір для співпраці з іншими партнерами. І відправною точкою для цього є необхідність мати спільну та дуже чітку картину ризиків і можливостей у нашій взаємодії з Китаєм. А це означає визнати – і також чітко сказати – що дії Комуністичної партії Китаю зараз наздогнали її заявлені амбіції та загалом посилення стратегічної позиції Китаю в останні роки. Наприклад, демонстрація військової сили в Південно-Китайському морі, Східно-Китайському морі та на кордоні з Індією безпосередньо зачіпає наших партнерів та їхні законні інтереси. Або щодо питання Тайваню. Політика «Єдиного Китаю» є давньою в ЄС. Ми постійно закликаємо до миру та стабільності в Тайванській протоці й рішуче виступаємо проти будь-якої односторонньої зміни статус-кво, зокрема із застосуванням сили. Ми також не повинні ухилятися від розмов про глибоко хвилюючі та масштабні порушення прав людини в Сіньцзяні. І подібно до того, як Китай нарощував свою військову позицію, він також посилив свою політику економічного та торговельного примусу, яку ми побачили від Литви до Австралії, яка зачіпає все: від поп-гуртів до торгових брендів.
Читайте також: Die Welt: Як Китай потайки спостерігає за усім світом
Ми також побачили цю тактику прямо тут у Домі європейської демократії. І я хочу висловити свою солідарність з тими членами Європарламенту, на яких несправедливо наклали санкції Комуністичної партії Китаю лише за те, що вони привертали увагу до порушень прав людини. І все це симптоматично у світлі факту, що Китай зараз перегорнув сторінку ери «реформ і відкритості» та рухається в нову еру «безпеки і контролю». Я чула це в Пекіні від [представників] багатьох європейських компаній, які стали свідками цього зсуву в бік безпеки та відходу від логіки відкритих ринків і вільної торгівлі. І щоб зміцнити цю безпеку та важелі контролю, Китай відкрито проводить політику зменшення своєї залежності від світу – це цілком нормально, це їхнє право – але водночас збільшує залежність світу від себе. Ви знаєте приклади, зокрема, коли йдеться про важливі ресурси чи відновлювану енергетику, про нові технології, такі як штучний інтелект, квантові обчислення чи біотехнології.
Шановні парламентарі,
Наявність такої чіткої оцінки дій Комуністичної партії Китаю та напрямку її руху – власне, включно з її відносинами з путінською Росією та ставленням до війни в Україні – є передумовою для сьогоднішньої дискусії. І це дозволить нам розробити підхід, який відповідає ключовим інтересам нашої економічної та національної безпеки. Підхід, з яким ми всі можемо згуртуватися. Підхід, який чітко розуміють у Європі, у світі та, що дуже важливо, у самому Китаї. І цей останній пункт є однією з ключових причин, чому я вважала важливим здійснити поїздку до Пекіна разом з президентом Макроном. Це була нагода обговорити з президентом Сі спільні виклики, над якими ми повинні працювати разом – чи то в наших двосторонніх торговельних відносинах, чи то щодо глобальних проблем, таких як зниження боргового навантаження, зміна клімату та нерозповсюдження ядерної зброї. Але не менш важливо, що ця поїздка була необхідною, аби ми були такими ж чесними та зрозумілими у своїй комунікації в Пекіні, як і в Брюсселі чи тут, у Страсбурзі. Це база наших зусиль щодо зниження ризиків за допомогою дипломатії – зменшуючи простір для непорозумінь, незалежно від того, наскільки складними можуть бути розмови. У Пекіні я сказала, що ми не хочемо розривати економічні, соціальні, політичні та наукові зв’язки. Ми маємо багато міцних зв’язків, а Китай є життєво важливим торговим партнером – наша торгівля становить приблизно €2,3 млрд на день.
Читайте також: Тімоті Ґартон Еш: Про стан Євросоюзу
Більшість нашої торгівлі товарами та послугами залишається взаємовигідною. Але існує нагальна потреба відновити баланс наших відносин на основі прозорості, передбачуваності та взаємності. Ми хочемо, щоб Китай поважав рівні умови гри, коли мова йде про доступ наших компаній до китайського ринку, поважав прозорість у галузі протекціонізму, поважав інтелектуальну власність. І крім того, ми також знаємо, що є деякі галузі, де торгівля та інвестиції становлять ризик для нашої економічної та національної безпеки, зокрема у контексті явного злиття військового та комерційного секторів у Китаї. Ось чому центральною частиною нашої майбутньої стратегії щодо Китаю має бути економічне зниження ризиків.
Тут є чотири ключові сфери, які я хочу дуже коротко окреслити. Перша – критично оглянути нашу власну стійкість і залежність та зробити свої економіку й промисловість більш конкурентоспроможними та стійкими. Це робота, яку ми робимо разом – ви це знаєте, вона почалася з інвестицій у зелені та цифрові технології через NextGenerationEU (довгостроковий план перебудови економіки ЄС з закладеною вартістю €806,9 млрд – Ред.), [перегляду] основ нашої промислової політики та знакових законів – це ви теж знаєте – це Chips Act, Закон про важливу сировину та Закон про промисловість з нульовими викидами. І лідери підписалися під цим у Версалі під час президентства Франції. Тож тепер ми повинні продовжувати зміцнювати нашу стійкість і суверенітет у ключових сферах – ви їх усі знаєте – це енергетика, це охорона здоров’я та фармацевтика, це продовольча безпека, але також, звісно, коли йдеться про нашу обороноздатність.
По-друге, ми починаємо сміливіше та краще використовувати існуючі інструменти захисту торгівлі. Ми надали собі правильні інструменти для вирішення проблем безпеки та економічної диспропорції. Тож ми повинні більш наполегливо використовувати їх, коли нам потрібно. І я хочу скористатися цією можливістю, щоб подякувати парламенту за його лідерство в узгодженні нового інструменту для протидії примусу лише кілька тижнів тому.
Третій елемент — це необхідність подивитися, де нам потрібно працювати над новими інструментами в деяких критичних секторах. Ми маємо переконатися, що капітал наших компаній, їхній досвід та знання не будуть використані для посилення військових і розвідувальних можливостей тих, хто також є нашими системними суперниками. Так не може бути. Тож ми маємо подивитися, де є прогалини в нашому наборі інструментів, що уможливлює витік нових та чутливих технологій через інвестиції в інші країни. Ось чому ми зараз розмірковуємо над тим, чи варто і як саме Європі розробити інструмент зовнішнього інвестування для дуже невеликої кількості, але дуже чутливих технологій. Це стане частиною нової Стратегії економічної безпеки, яку Комісія представить у найближчі місяці.
Читайте також: «Китай залишається на боці Росії». Чим завершився візит Макрона і фон дер Ляйєн до Пекіна
Четвертий принцип – це співпраця з партнерами, чи то в галузі економічної безпеки, чи в питанях торгівлі – з партнерами, які близькі нам у G7, і з тими, з ким у нас слабкіші зв’язки, але є спільні інтереси. Це буде ключовою частиною диверсифікації та посилення стійкості наших ланцюгів постачань, щоб зменшити власну вразливість.
Шановні парламентарі,
Як сказав Високий представник, у 2019 році Комісія та ЄСЗД (дипломатична служба ЄС) спільно запропонували стратегічне оновлення нашої політики щодо Китаю. Відтоді світ надзвичайно змінився. Китай змінився. Європа змінилася. Тому наша європейська стратегія теж має адаптуватися.
Кілька тижнів тому, коли я виступала з промовою щодо Китаю, то зазначила, що «сильна європейська політика щодо Китаю спирається на міцну координацію між державами-членами та інституціями ЄС, а також на готовність уникати тактики “розділяй і володарюй”, з якою ми знаємо, що ми можемо зіштовхнутися». Протягом останніх днів і тижнів ми вже бачили цю тактику в дії. І настав час для Європи теж почати діяти. Зараз настав час продемонструвати нашу колективну волю, настав час спільно визначити, як виглядає успіх, і показати ту єдність, яка робить нас сильними.
І в цьому сенсі я кажу: Хай живе Європа. Дякую вам.