Мета запису треку була позірно благородна, адже гроші з продажу спрямували на допомогу сирійським біженцям. Утім, сингл нового проекту Алберна розкритикували американські музичні медіа: мовляв, розчарували хлопці, й замість очікуваного спалаху творчого генія названих легенд їхнє спільне творіння нагадує польовий запис з африканського селища.
Проте надочікування в такому випадку – норма. Адже супергрупа (від англійського supergroup) – це об’єднання музикантів (як для запису одного треку, так і для тривалішої співпраці), які вже встигли стати популярними як учасники інших банд або сольно. Не всі музиканти таких проектів погоджуються з цим визначенням. Так, вокаліст Chickenfoot Семмі Гаґар вважає, що вони просто люблять разом проводити час, а музика – то лише приємний бонус. Учасники The Racounters називали це просто новою командою старих друзів. А фронтмен Radiohead Том Йорк пообіцяв вибивати зуби тим, хто спробує охрестити його новий проект Atoms for Peace супергрупою.
Найпершою супергрупою критики називають The Million Dollar Quartet, яка з’явилася ще в середині 1950-х. Тоді засновник Sun Records Сем Філліпс об’єднав Елвіса Преслі, Джонні Кеша, Карла Перкінса та Джеррі Лі Льюїса, які пограли один день. Першою зірковою командою, що функціонувала довше, стала Cream, яка виникла 1966-го. Ерік Клептон, басист-вокаліст Джек Брюс і барабанщик Джинджер Бейкер погравали щось середнє між психоделічним блюз- та хард-роком. Тільки через два роки (коли колектив розпався) з’явилася назва для цього явища – «супергрупа», похідне від «Super Session», альбому 1968 року, записаного Елом Купером, Майком Блумфілдом і Стівеном Стайлзом.
Читайте також: Фольк як прикриття
Не тільки колишні, а й значна частина сучасних супергруп грають саме в жанрах хард-рок і блюз-рок, адже згадані стилі є близькими багатьом учасникам таких проектів, які вже не перший рік на музичній сцені. Це Chickenfoot, що сформувалась у 2008 році, у якій крім колишніх музикантів із Van Halen Семмі Гаґара та Майкла Ентоні також Джо Сатріані й барабанщик Red Hot Chili Peppers Чад Сміт. Грає хард-рок і Velvet Revolver, котрий згуртувався в 2002-му й до якого входять аж три колишні «ганзенроузівці»: Слеш, Дафф Маккаґан та Метт Сорум. Нещодавно створені The Winery Dogs, які в липні цього року випустили дебютний альбом і мають у складі культового барабанщика Майка Портного, гітариста та вокаліста Річі Коцена й басиста Біллі Шихена, продовжують тенденцію. Утім, є й колективи, учасники яких намагаються відійти від звучання, притаманного їхнім «рідним» формаціям. Приміром, Atoms for Peace, до якого крім Тома Йорка входять також басист Red Hot Chili Peppers Флі, барабанщик R.E.M. Джої Варонкер та перкусіоніст Мауро Рефоско з Forro in the Dark. Їхній звук є більш експериментальним, ніж у Йоркового Radiohead. Не продовжила жанру основного проекту й супергрупа Міка Джаґґера Superheavy (на фото). Разом із індійським композитором Аллахом Рахою Рахманом, колишнім учасником Eurythmics Дейвом Стюартом, соул-співачкою Джосс Стоун і сином Боба Марлі Демієном вони створюють музику, змішуючи рок, соул і регі.
Читайте також: Музичний календар-2013
Плюси супергрупи очевидні: величезна увага до проекту ще на етапі його появи. Адже за кожним учасником стежать фани, тож потенційна аудиторія, а відтак і прибутки можуть бути цілком пристойними. Фактично це й було аргументом для створення проекту Rockstar, де в складі Тім Овенс із Judas Priest (вокал), Кері Келлі з Alice Cooper (гітара), Джеймс Коттак зі Scorpions, Руді Сарзо з Ozzy Ozbourne (бас) та Тедді Андреадіс із Guns’n’Roses (клавіші). Усе заради невеликого туру Росією.
Результатом гарантованої уваги стають і швидкі перемоги таких проектів: дебютні альбоми часто набувають статусу платинових (платівка Audioslave) або очолюють (єдиний альбом Blind Faith) чи опиняються у першій десятці в чартах (дебютник гурту The Dead Weather). Хоча нерідко боротьба сильних особистостей, які створюють такий проект, призводить до його недовгого життя (Cream, Blind Faith) або суттєвих перерв між активністю (The Perfect Circle). Але головний аргумент проти – їм бракує свіжості. Адже тут, на території супергрупи, кожен є досвідченим професіоналом. Вони такі ідеальні й тому такі далекі від людського світу. Немає грандіозних провалів, як і неочікуваних карколомних злетів. Немає цієї справжності переживання, яке може бути іноді дещо незграбним і наївним, але саме воно примушує серце битися швидше.