«Настрій змін і нової надії відчутний не лише тут, у залі, а й по всій країні, і ми зробимо вибори в цій країні знову захопливими», — заявив Мартін Шульц, новоспечений кандидат на посаду канцлера Німеччини від Соціал-демократичної партії, виголошуючи свою першу промову в цій ролі. Про можливе повернення екс-керівника Європарламенту з європейської політики, де він активно діяв від 1994 року, до внутрішньої німецької говорили ще з літа. І сам він не соромився до моменту офіційного оголошення (у неділю 29 січня) озвучувати своє бажання стати наступним керівником правлячого кабінету.
Співпраця лівоцентристів есдеків із консервативним Християнсько-демократичним союзом у межах великої коаліції обернулася для них значними політичними втратами. Причини були різні: по-перше, Анґела Меркель помітно зсунула політику партії ліворуч. По-друге, у цій каденції СДП є членом уряду великої коаліції разом із ХДС/ХСС. З огляду на сказане Зіґмар Ґабріель як голова соціал-демократів до приходу на цю посаду Шульца фактично не міг конструктивно критикувати свого основного суперника й саму канцлерку. Адже він був членом уряду Меркель і мав би тоді оцінювати власну політику.
Те, що оголошена 29 січня кандидатура Шульца може стати козирем у руках СДП, засвідчили вже останні опитування. Так, за даними досліджень, проведених 30–31 січня 2017 року Infratest Dimap на замовлення видань Die Welt i ARD-Tagesthemen, якби голосування проводилося безпосередньо за особу канцлера, то його підтримали б 50% опитаних, тоді як Меркель — лише 34%. Згідно з тим самим анкетуванням, 50% підтримали есдеків, і лише 39% — ХДС/ХСС у запитанні про те, яка із двох партій (СДП чи ХДС/ХСС) повинна очолювати наступну урядову коаліцію. Результати німецьких лівоцентристів відразу після оголошення нового голови й основного кандидата бачаться справді історичним досягненням, адже таких висот у рейтингах партія не досягала ані за попереднього свого лідера Зіґмара Ґабріеля, ані навіть у 2012-му після оголошення тодішнього кандидата на посаду канцлера Пеера Штайнбрюка.
Читайте також: Пережити рік
Звісно, попри позитивну тенденцію, поки що складно говорити про потугу СДП на чолі з Шульцом, достатню для того, щоб перемогти на вересневих виборах. Згідно з найсвіжішими опитуваннями центру Emnid, організованими на прохання видання Bild am Sonntag, підтримка есдеків уже зросла на 6% і сягнула 29%, тоді як прихильність електорату до ХДС/ХСС знизилася на 4% і становила лише 33%. Таким чином, попередній розрив у 14% зменшився до 4%. За тим самим опитуванням, «Зелені» та «Ліві» також втратили по 2% підтримки й мають по 8% рейтингу.
На думку видання, зі своїми 45% симпатій червоно-зелена коаліція (СДП, «Ліві» та «Зелені») бачиться в зоні досяжності. Незмінними залишаються показники двох інших партій: вільних демократів (6%) та популістської «Альтернативи для Німеччини» (11%).
Такі цифри зовсім не означають наразі, що соціал-демократам на чолі з Мартіном Шульцом забезпечена перемога над ХДС/ХСС на чолі з Анґелою Меркель. Однак вони підтверджують обіцянку свого новоспеченого голови зробити німецькі вибори знову цікавими. Крім того, зберігаються високі рейтинги популярності нинішнього уряду. За даними аналітичного центру Forschungsgruppe Wahlen, схвально про його роботу відгукуються більш ніж 70% німців. До того ж суперники Шульца вже говорять про його слабкі сторони, як-от брак досвіду у внутрішній політиці. На це він готовий відповідати, що 11 років (до 1998-го) обіймав посаду мера містечка Вюрзелен на північному заході Німеччини. Та чи вистачить досвіду, здобутого майже 20 років тому? Із цим, певно, не погодяться консерватори.
Німецькі аналітики зазначають, що Шульц прагне «зіграти» у своїй виборчій кампанії на «втомі від Меркель», яка є канцлеркою вже 11 років. А ще він один із тих, хто може пишатися, що має номер мобільного канцлерки і щодня з нею розмовляє. Їм доводилося багато співпрацювати й навіть конфліктувати, коли теперішній лідер німецьких соціал-демократів очолював Європарламент. Сам Шульц каже, що завдяки близькому знайомству за цей час добре вивчив Меркель і не припуститься помилок, які робили його попередники Франк-Вальтер Штайнмайєр та Пеер Штайнбрюк. Як і нинішня канцлерка, він розуміє, що вибори виграють ті, хто прагне вести партійний наратив ближче до «середини». У СДП він є членом так званої групи «Зеегаймське коло», яка стоїть на прагматичніших ліберальних позиціях в економіці, ніж решта партії.
Читайте також: Самообман еліт
Цим вони дещо схожі з Меркель, яка курс своєї консервативної політсили зсунула ліворуч. Крім того, обоє — відкриті єврооптимісти й тримаються однієї позиції щодо вирішення проблеми з біженцями. Саме рішення в цій царині й завдали серйозного удару по рейтингу Меркель у 2015-му. Утім, тоді Шульц виступив для неї близьким союзником і часто ходив на ефіри, захищаючи її ідею про «пан’європейське вирішення» проблеми. Тому вони обоє, вочевидь, уникатимуть цієї теми в дебатах. Хоча про всяк випадок у Шульца заготовлена ідея, яку політик висловив рік тому в інтерв’ю виданню Politico. Він пропонував розробити на рівні ЄС законодавче вирішення цієї проблеми, щоб притулок отримували тільки ті біженці, які втікають від політичного переслідування, а не шукають кращого економічного становища. Тож рішуче протистояння між Меркель і Шульцом стосуватиметься здебільшого традиційно відмінних для їхніх партій пунктів. Шульц у своїй промові на партз’їзді, зокрема, наголошував: у своїй кампанії він фокусуватиметься на тому, що його партія захищає робітників і середній клас. «СДП має показати: ми знаємо, як багато ви працюєте», — зазначив він у промові. Часто впродовж останнього року у своїх виступах Шульц говорив про справедливе оподаткування. Вочевидь, на тому наголошуватиме й упродовж наступних восьми місяців. Ця стратегія бачиться дуже вдалою, адже саме відхід розчарованих представників середнього класу та робітників у лави електорату «Альтернативи для Німеччини» міг би дуже зашкодити можливій лівій коаліції. Так чи інакше цього року за виборами до Бундестагу буде значно цікавіше спостерігати, ніж попередні рази. Мартін Шульц — єдиний, хто не побоявсь узяти на себе відповідальність очолити партію в дуже розхитаному стані. До вересневих федеральних перегонів мають відбутися місцеві: у землях Саар, Шлезвіг-Гольштейн та Північний Рейн — Вестфалія. Шульц уже оголосив, що хоче брати участь у кампанії в Саарі, аби забезпечити своїй партії кращий результат.
Читайте також: Невідома складова. Чого Європа очікує від президентства Дональда Трампа
Його впевненість у собі та витримка (щó помітно навіть по тому, як він поводиться й говорить) здатні справді допомогти відновити найстарішу німецьку партію. Крім того, хорошим прикладом для однопартійців може бути особиста історія Шульца. Син поліціянта із села Гельрат у землі Північний Рейн — Вестфалія, який прагнув стати професіональним футболістом і все для цього робив, після травми коліна змушений був облишити свою мрію. Відтак два роки навчався на продавця книжок (на відміну від більшості європейських політиків Шульц не має вищої освіти, що особливо незвично для Німеччини), кілька років потерпав від алкогольної залежності. Вилікувавшись, зробив успішну кар’єру як мер Вюрзелена, а потім як євродепутат і голова Європарламенту. Саме його особиста історія може послужити прикладом для товаришів по партії в цей нелегкий період. Тож надія для німецьких соціал-демократів є. Хоча наразі малоймовірно, що її вистачить для перемоги над нинішньою канцлеркою Анґелою Меркель. Вона на цих виборах асоціюватиметься для німців зі стабільністю на тлі розхитаної популістами Європи й невідомого майбутнього для США на чолі з Дональдом Трампом. Отож, що потрібніше німцям — вітер змін чи стабільність, остаточно побачимо через вісім місяців.