Формування літературного канону — процес складний і динамічний, зумовлений різними чинниками: від естетичних критеріїв до соціально-політичних впливів. Протягом тривалого часу українська література, як і багато інших, розвивалася в умовах домінування чоловічих голосів, а жіночі були маргіналізовані й недостатньо представлені.
Читайте також: Проєкт про ролі жінок у творенні канону української літератури
Перші зафіксовані спроби заявити про жіночу присутність в українській літературі сягають ранньомодерного часу: зокрема відомо про Олену Копоть-Журавницьку, поетку з Волині середини XVI століття, шляхтянку, яка писала «народною» мовою. ХІХ століття приносить перші видані твори, написані жінками — спершу поодинокі голоси, як-то Ганна Барвінок, Марко Вовчок, Олена Пчілка, а 1887 року письменниці Галичини, Буковини й Наддніпрянщини видають власний альманах «Перший вінок». На зламі століть з’являються нові імена, а у міжвоєнний період письменниці входять до перших літературних об’єднань в Україні та в еміграції. Справжній злам у видимості жіночих голосів відбувається в 1990-х: літературознавиці й письменниці переосмислюють літературну спадщину попередниць і активно творять самі.
Читайте також: Дім Кобринської стане резиденцією для письменниць
Сьогодні на хвилі перевидань класики почали з’являтися цілі серії класичних текстів, написаних жінками. Зокрема, у видавництві #Книголав започатковано серію «Жінки пишуть» з творами українських письменниць межі ХІХ–ХХ століть, уже побачила світ перша книжка серії, присвячена життю в модерному місті. Видавництво «Creative women publishing» перевидало альманах «Перший вінок». У серії «Рядки з тіні» видавництва «Ще одну сторінку» з’явилося кілька томів знакових текстів жінок-класикинь, яких давно не перевидавали. Серія «Vivat класика» також незабаром поповниться окремими сетом жіночої класики. Власник видавництва «Прометей» Андрій Носач теж повідомив про початок роботи над серією жіночої класики… Ба навіть Літосвіта анонсувала курс «Жіночі голоси в українській літературі».
Нагодою поміркувати про канонічних письменниць стане літературний фестиваль, що відбудеться 17 травня в Українському католицькому університеті у Львові. Учасники спробують систематизувати сучасні тенденції в переосмисленні літературного канону й особливості перевідкриття класичних авторок через видання творів, публікації в медіа та перейменування вулиць.
Читайте також: Читацькі м’язи й формування спільноти: оновлене знання про літературу від Галети й Семкова
У програмі заплановані:
- лекція літературознавця, директора видавництва «Смолоскип» Ростислава Семківа «Шлях до паритетності: жіночі голоси в каноні української літератури»;
- публічна розмова «Канонічні письменниці: стратегії видимості в міському просторі та медійному дискурсі» літературознавця Данила Ільницького, співзасновниці видавництва «Стилет і стилос» Діани Андрієвської та головної редакторки Divoche.media Оксани Павленко;
- панельна дискусія «Жіноча класика у видавництвах: як формуються серії?» за участі видавчинь.
Читайте також: 140 років боротьби: як український жіночий рух змінив наше сьогодення
Розмова про жіночі голоси в українській літературі — це не лише розмова про окремих авторок та їхні твори, а й про ширші питання формування канону, видимості та репрезентації. Це розмова про те, як література відображає та формує наше розуміння світу і яке місце в ньому посідають жінки.