8 грудня 1884 року Наталя Кобринська разом із Людмилою Драгомановою та Ганною Павлик організували в Станіславі (нині Івано-Франківську) «Товариство руських женщин». Ця подія вважається початком українського жіночого руху, якому цьогоріч виповнюється 140 років. Згодом назву замінили на «Товариство руських жінок», а потім увійшло до складу «Союзу українок».
«Ми поклали собі метою впливати на розвій жіночого духа через літературу, бо вона була всебічним образом ясних і темних сторін суспільного ладу, його потреб і недостатків», — вважала Наталя Кобринська.
На зборах товариства обговорювали суспільні проблеми, з якими стикалися тогочасні жінки всієї Європи. Український жіночий рух розвивався синхронно зі світовим, однак зі своїми викликами та особливостями. Терени України були розділені між Австро-Угорською та Російською імперіями, однак українські жінки з обох берегів Збруча спромоглися налагодити ефективну співпрацю, що втілилося, зокрема, у виданні першого жіночого літературного альманаху «Перший вінок» та інших проєктах.
З нагоди 140-ліття українського жіночого руху щодня виходить календар про 366 важливих досягнень українських жінок у боротьбі за свої права, за безпечне, ефективне і справедливе суспільство.
Творці календаря зауважили: «Ми і плакали, і раділи, коли готували цей календар. Плакали, коли писали про Вікторію Амеліну, яку вбили російські війська у 2023 році — так само, як вони вбили у 1940 році Олену Левчанівську — політикиню і громадську діячку, співзасновницю Міжнародної жіночої ліги за мир і свободу.
Раділи, коли заново відкривали забуті сторінки жіночих змагань. Коли щомісяця знаходили не 30 досягнень, а більше, і на деякі дати не вистачало сторінки, щоб вмістити всі події».
Ще кілька знакових ініціатив, що пасують 140-й річниці українського жіночого руху: перевидання альманаху «Перший вінок» у супроводі біографічної книжки про його творчинь від видавництва «Creative woman publishing», а на додачу — їхня ідея письменницької резиденції для жінок і задум відбудувати будинок Наталії Кобринської в Болехові.
Читайте також: Проєкт про ролі жінок у творенні канону української літератури
… В Болехові баталія.
Там Кобринська Наталія
У великий будинок
Всіх зібрала русинок.
Одна варить, друга місить,
Третя хлопські діти тішить,
— з іронією, та не без симпатії коментував ці події Іван Франко. Він виступав з промовою на установчих зборах «Товариства руських жінок» і загалом заохочував жінок до письма та громадської діяльності.
«Товариство руських жінок» поєднало тих, хто міркували не лише про бали, рецепти й виховання дітей (хоча про це також). Вони виборювали право жінок навчатися в університетах, а головною метою проголосили впливати на розвиток жіночого руху через читання літератури. Незаперечним є факт, що тодішня активність жінок мала націєтворчий вимір, позаяк сприяла консолідації українців Галичини та Наддніпрянщини.