Із розвитком цивілізації все меншою проблемою для людства стають інфекційні хвороби і все більшою — хронічні. Гігієна, вакцини й антибіотики зробили життя людей тривалішим і якіснішим. Натомість доступ до калорійної їжі, сидяча робота, шкідливі звички та забруднене довкілля створили нову реальність і нові проблеми. Головною причиною смертності у світі тепер є неінфекційні захворювання: через них щороку помирає 41 млн людей, із них майже половина — у віці від 40 до 70 років. 80% цих смертей спричинені серцево-судинними захворюваннями, онкологічними хворобами, діабетом та хронічними обструктивними захворюваннями легень.
Більшість цих хвороб прямо залежать від нас самих: від того, що ми їмо, як рухаємося і які маємо звички. Так, у кожного з нас є знайомий, дід якого «пив по чарці щодня, курив самокрутки і дожив до 90 років». Але це логічна хиба — упередження виживання: ми часто говоримо про одиничні незвичайні випадки, проте нехтуємо закономірною більшістю. Бо більшість за такого способу життя заледве доживає до восьмого десятка: середня тривалість життя українців — менше за 67 років, українок — менше за 77 років. (Про причини такого гендерного розриву див. Тиждень № 35/2019).
Читайте також: Медзакупівлі. Ціна зволікання
Українці помирають через ті самі хвороби, що і європейці — це давно відомий факт. Але дані про причини цих хвороб були доволі фрагментарні, аж поки у 2019 році не розпочалося національне дослідження щодо поширеності основних факторів ризику неінфекційних захворювань (STEPS). Його результати допоможуть системі громадського здоров’я зрозуміти, в яких напрямках слід рухатися, щоб ефективно боротися з такими хворобами і запобігати їм. У розвинених країнах таке дослідження проводиться щоп’ять років, в Україні відбулося вперше.
Воно засвідчило, що однією з ключових причин хвороб і смертей в Україні є куріння — щороку через нього помирає 85 тисяч людей. За останні десять років поширеність куріння зменшилася приблизно на 20% завдяки законодавчому регулюванню, але третина дорослих досі активно курить, а відтак хворіє на онкологічні, серцево-судинні і респіраторні захворювання. Молодь курить дедалі менше, проте в цій віковій групі стають популярними електронні сигарети та кальян.
Читайте також: Чи відчинені двері в реанімацію
Алкоголю в Україні також п’ють багато: дві третини чоловіків і майже половина жінок вживали його бодай раз за останній місяць, п’ята частина населення напивається (більшість — чоловіки). Здорове харчування — виклик для українців: дві третини не їдять достатньо овочів і фруктів, водночас люблять усе досолювати. Систематична нестача клітковини і надлишок солі (удвічі більше за норму) — ще один шлях до болячок. Водночас українці виявилися фізично активними: лише 10% населення не виконують рекомендацію ВООЗ про 150 хвилин рухової активності на тиждень включно з ходінням. Варто розуміти, що частина показників, як-от зріст, вага, артеріальний тиск, вміст натрію в сечі та глюкози у крові, є об’єктивними — оскільки їх визначали вимірюванням та аналізами. А дані про харчування, рух і звички — це суб’єктивні відповіді респондентів, тому похибка може бути значною.
Нам слід усвідомити, що кожен маленький крок до здорового способу життя — відмова від цигарки на кава-паузі, салат замість бутерброда з ковбасою, пробіжка замість п’ятничного пива — сприятиме тому, щоб ми почувалися краще і жили довше. А уряд тепер має дані, на які зможе спиратися, розробляючи політику збільшення тривалості життя й поліпшення його якості. Наприклад, шляхом підвищення акцизів на алкоголь і тютюн, захисту права на повітря, вільне від тютюнового диму, контролю за вмістом солі та цукру в магазинних товарах, створення інфраструктури для прогулянок і занять спортом, озеленення міст, турботи про чисте довкілля, доступності програм онкоскринінгу, дестигматизації теми психічного здоров’я тощо. Що більше здорових і працездатних українців, то більшою є економічна вигода держави.
