Жак Массей — французький журналіст, який спеціалізується на оборонній тематиці. В інтерв’ю Тижню він розповідає про «супутникову війну», що триває між Росією та союзниками України.
— Французькі генерали, які регулярно беруть участь в ефірах французького телебачення, зазначають, що найцінніша допомога, яку Париж надає українській армії, — космічна розвідка. Чи згодні ви із цим твердженням?
— Це справжня стратегічна допомога. За російськими позиціями спостерігають не лише безпілотники, українські або західні, а й літаки НАТО, які курсують над Чорним морем і наносять на карту розташування російських військ. Західні супутники також відіграють вирішальну роль, зокрема, коли надають певні фотографії, зроблені з космосу. За даними французьких військових джерел, будь-яке пересування російських підрозділів відстежують 24 години на добу, за хмарної погоди чи при ясному сонці. Для цього використовують радари та спостережні супутники.
— Часопис Le Canard Enchaîné нещодавно писав, що росіяни «полюють» за цими західними супутниками впродовж кількох місяців. Чи можна казати про посилення напруженості між Росією та Заходом?
— Важливо розуміти, що використання супутників — нині вирішальний фактор для перемоги у війні. Це американська теорія, але її також поділяють французи. Її можна підсумувати так: хто втрачає контроль над космосом, той швидко програє. До речі, росіяни, схоже, мають лише два оперативні супутники спостереження (Persona 1 і Persona 2) для збирання фоторозвідки з космосу. Тому, намагаючись «виправити баланс сил», вони мусять активно розвивати свої потужності в цій галузі. Російський генералітет і Кремль швидко зрозуміли, що для перемоги у війні недостатньо глушити ресурси, які використовують безпосередньо їхні супротивники, як, наприклад, супутник зв’язку VIASAT, який заблокували напередодні початку бойових дій у лютому 2022 року. Також були спроби заглушити та зламати мережу Starlink, якою користуються українці. Але всі ті підривні операції зірвали.
— Наскільки значної шкоди в космосі здатна завдати Росія?
— 16 лютого у Військовій школі в Парижі відбулася конференція на цю тему. Старший офіцер Космічного командування — структури, що входить до складу ПКС Франції та об’єднує всі французькі космічні ресурси для телекомунікацій, спостереження й електромагнітного спостереження, — виступив із доповіддю. Він коротко розповів про те, що супутники спостереження, які належать коаліції союзників України, останні місяці зазнають певного тиску з боку росіян. Для цього Москва використовує специфічну техніку — «butineurs». Це апарати, що наближаються до супутників, на які вони націлені. Мета полягає в тому, щоб у певний час або заглушити їх, або зламати їхні дані.
28 лютого 2022 року до цивільного (геостаціонарного) телекомунікаційного супутника Intelsat-39 на відстань менш як п’ять кілометрів наблизився російський космічний корабель. Цей маневр тоді розцінили як «загрозливий». Потім Кремль пішов ще далі й розпочав переслідувати військові супутники, що належать прокиївській коаліції. Улітку минулого року атакували супутник американських космічних сил, а потім настала черга двох супутників спостереження французьких ОГС. Із серпня 2022 року росіяни розмістили на низькій орбіті (від 200 до 400 кілометрів) кілька супутників, які запустили з бази «Плесецьк». Першим супутником у списку був «КОСМОС 2558». Їхнє наближення до західних космічних апаратів розраховане на те, щоб у разі наказу перервати сигнал, який супутники спостереження надсилають на свої наземні приймальні станції. Згідно з отриманою від французьких джерел інформацією, поки що нічого подібного росіянам не вдалося.
Читайте також: Франсуа Грюневальд: «Міжнародний комітет Червоного Хреста докладає багато зусиль, але не часто досягає успіху»
Згадаємо також стосовно цього, що 2018 року колишня міністрка оборони Франції Флоранс Парлі публічно повідомила про здатність іншого російського супутника «Луч-Олімп», встановленого на геостаціонарній орбіті на висоті понад 35 000 кілометрів, позиціюватися поблизу конусів випромінювання французьких військових телекомунікаційних супутників, щоб блокувати або копіювати їхні трансляції.
Тож поки ми залишаємося на стадії констатації «загрози» з боку російських апаратів. Москва не вдається до тих кроків, що могли б непоправно нашкодити відносинам.
— Як саме може розвиватися ситуація в майбутньому?
— Нині росіяни намагаються продемонструвати Заходу свою здатність завдавати шкоди, не переходячи поки що до конкретних дій. Я порівнюю це із загрозами, що нависли над підводними кабелями, які передають цифрові потоки даних. Ця форма конфлікту невидима, але загроза цілком реальна. До того ж немає справжнього міжнародного законодавства стосовно використання цього обладнання. Його ще належить напрацювати. У Парижі до цієї ситуації ставляться серйозно, навіть якщо жодних офіційних протестів до Москви не надіслали. Натомість Париж одразу ж сконтактувався щодо цього з Вашингтоном та, поза сумнівами, з іншими партнерами, щоб напрацювати спільну позицію, якщо агресію здійснять.
— Що реально зробити в цій сфері в майбутньому, щоб захистити супутники та інформацію, яку вони передають на землю?
— Насамперед час усвідомити, що війна в Україні непомітно поширюється також на космічний простір. Американці мають у своєму розпорядженні механізми для контрзаходів, наприклад для нейтралізації будь-якого супутника, якби той вдався до нападу. Натомість французькі повітряно-космічні сили мають центр управління, який керує радаром спостереження GRAVE. Цю систему модернізували завдяки частині з тих €5,3 мільярда, які передбачали витратити на військово-космічний сектор відповідно до чинного закону про фінансування безпеки. Крім того, телескопи Geotraker, розроблені ArianeEspace/Safran, використовують комп’ютерні екрани для виявлення будь-якого аномального наближення до французьких супутників на геостаціонарній орбіті. Так триватиме доти, доки Париж не матиме власних технічних засобів для реагування.
Читайте також: «Russia’s crisis». Як світ відреагував на заколот Пріґожина?
Проте сьогодні, повторюся, і росіяни, і Захід намагаються уникнути будь-якої прямої конфронтації, оскільки це може призвести до відкритого конфлікту. До того ж у певному сенсі нинішні маневри російських супутників не є незаконними, оскільки немає чітких міжнародних норм у цій сфері. Останніми роками французи, європейці, а також росіяни намагалися розробити базу для нових правил, щоб уникнути беззаконня в космосі. Але за нинішнього дипломатичного напруження навряд чи вдасться досягти згоди найближчим часом.