Віце-прем’єр-міністр Павло Розенко після переговорів з польським колегою заявив про стриманий оптимізм щодо врегулювання складних історичних питань та нещодавно прийнятого в Польщі закону про Інститут національної пам’яті. Про це він сказав журналістам на брифінгу після завершення переговорів з віце-прем’єр-міністром, міністром культури і національної спадщини Республіки Польща Пьотром Глінським.
"Я можу сказати про свій досить стриманий, але оптимізм щодо подальших наших переговорів, спільної роботи з польською стороною", – сказав Розенко.
Він зауважив, що значну частину перемовин було відведено питанню внесених раніше змін до закону про Інститут національної пам’яті Польщі, так званого закону про "заборону бандерівської ідеології".
Урядовець підкреслив, що українська сторона донесла до польських колег свою стурбованість цими процесами, адже, за його словами, закон "може стати передумовою для досить серйозного загострення і порушення соціальних, трудових, політичних прав українців, які живуть як у Польщі, так і в Україні".
Читайте також: Закон про Інститут нацпам’яті. Група польсько-українського діалогу назвала головні загрози й ризики
Розенко наголосив, що мова йде про конкретні права і свободи щонайменше мільйона українців, які живуть і працюють у цій країні.
"Ані президент, ні Верховна Рада України не пішли на так звані дзеркальні кроки ухвалення в Україні законів чи рішень, які б містили в собі теж якусь контраверсійну риторику. Ми все ж сподіваємося на здоровий глузд, ми сподіваємося на переговорний процес", – відзначив віце-прем’єр.
Розенко також запевнив, що українські фахівці, експерти й науковці готові долучитися до процесу врегулювання "некоректності" окремих положень польського закону про ІНП.
Раніше повідомлялося, що 16 лютого віце-прем’єр-міністр Польщі Пйотр Ґлінський провів зустріч із українським колегою Павлом Розенком.
Як відомо, президент Дуда відправив закон про Інститут національної пам’яті на розгляд Конституційного суду Польщі. Канцелярія президента Польщі повідомила про очікування Дуди: положення закону мають бути настільки точними, щоб вони не викликали жодних сумнівів. Тим часом міністр закордонних справ Польщі Яцек Чапутович заявив, що Конституційний суд у ході вивчення закону про Інститут національної пам'яті може врахувати позицію України.
Нагадаємо, 6 лютого президент Польщі Дуда підписав ухвалені парламентом поправки до закону про Інститут національної пам'яті, який криміналізує вислови про деякі історичні події. У ньому також передбачено кримінальну відповідальність за заперечення злочинів українських націоналістів проти поляків.
Положення закону викликали протести в Україні та Ізраїлі, а також стурбованість у США та Франції.
Також зазначимо, що зміни до закону про Інститут національної пам’яті Польщі набудуть чинності 1 березня 2018 року.