НОВИНИ

Закон про Інститут нацпам’яті. Група польсько-українського діалогу назвала головні загрози й ризики

Польські учасники Групи вказали на формулювання закону, що викликають особливе занепокоєння.

Закону про Інститут національної пам'яті може мати фатальний вплив на польсько-українські стосунки та призвести до ескалації ворожості й поглиблення політичного конфлікту між народами. Про це йдеться у заяві польських учасників Групи польсько-українського діалогу, яку оприлюднила одна з підписанток Йоанна Конєчна-Саламатін.

 

«Ризикуємо втратити доробок добросусідських відносин останньої чверті століття і симпатію до Польщі в українському суспільстві. Закон може вплинути на зменшення корисної і важливої для нашої країни присутності працівників та студентів з України, викликає також побоювання щодо дотримання непозбувних громадянських прав національних та етнічних меншостей, в тому числі спільноти польських українців. Врешті, загроза втрати солідарності наших країн і народів перед агресивною політикою Росії може поставити під питанням безпеку Польщі», - наголошується у заяві.

 

Читайте також: Закон про "бандеризм". Реакція України й світу на скандальну польську ініціативу

 

Також учасники Групи акцентували увагу на формулюваннях закону, які викликають особливе занепокоєння:

 

  • "Пеналізація висловлювань і дій, які «зменшували б відповідальність реальних винуватців злочину» проти польського народу, може довести до цілковитої блокади історичного діалогу з Києвом щодо волинського злочину, а також започаткувати юридичне переслідування з боку польської держави стосовно представників українських еліт: політиків, істориків, науковців і журналістів — без котрих неможлива жодна співпраця між нашими країнами. Мало того, загроза переслідування стосуватиметься також польських чи закордонних дослідників, котрі при порушенні теми конфлікту у 1939–1947 років звертають увагу не тільки на злочини ОУН- УПА стосовно поляків, але і на злочини польських формувань супроти українців".

 

  • "Ставлення на тому самому щаблі дій українських націоналістичних організацій з діями СРСР і Третього Райху (ст. 1, п. 1a) — неадекватне. Радянські та німецькі злочини мали як в міжнародному юридичному сенсі, так і в масштабах злочинів, різний юридичний і міжнародний статус, оскільки були організовані державами, що становили інституційну реалізацію тоталітаризмів — нацизму та комунізму. Серйозні сумніви викликає також підкреслення колаборації лише українських націоналістичних організацій та окреслення їх у польському законодавстві не за суттю злочину, а за національністю. Складається враження, немовби польська держава інакше ставиться до українських злочинів, ніж до дій (у деяких випадках теж таких, які мають риси геноциду, етнічних чисток і т.д.) подібних формувань, організованих іншими народами Центральної Європи, а також до колаборації частини поляків".

 

  • "Використання в частині, що стосується злочинів українських націоналістів у 1925–1950 роках (ст. 2a), формулювання «Східна Малопольща» є антиісторичним, а в міжнародних відносинах може розумітися як визнання території, що належить Україні, частиною польської держави. Введення цього формулювання до польського законодавства суперечить основним принципам польської східної політики. В політичному розумінні в Україні це прочитується як вияв антиукраїнської риторики з боку Польщі".

 

«Вважаємо, що дружні, засновані на взаємній повазі стосунки з українським народом сьогодні для Польщі та її громадян мають цілком ключове значення. Тому закликаємо до якнайшвидшого виправлення конфліктогенних формулювань закону про Інститут національної пам'яті, які ставлять ці стосунки під загрозу», - наголошується у заяві, яку підписали Адам Бальцер (Adam Balcer), Боґуміла Бердиховська (Bogumiła Berdychowska), Анджей Бжезецький (Andrzej Brzeziecki), Павел Коваль (Paweł Kowal), Йоанна Конєчна-Саламатін (Joanna Konieczna-Sałamatin), Катажина Пелчинська-Наленч (Katarzyna Pełczyńska-Nałęcz), Павел Пурський (Paweł Purski), Кшиштоф Становський (Krzysztof Stanowski), Томаш Стриєк (Tomasz Stryjek), Петро Тима (Piotr Tyma).

 

Читайте також: Закон про Інститут нацпам’яті. Реакція світових ЗМІ на скандальне польське рішення

 

Нагадаємо, 6 лютого президент Польщі Дуда підписав ухвалені парламентом поправки до закону про Інститут національної пам'яті, який криміналізує вислови про деякі історичні події.

 

Як повідомлялося, сенат Польщі в ніч на 1 лютого, прийняв без поправок закон про Інститут національної пам'яті Польщі, в якому передбачено кримінальну відповідальність за заперечення злочинів українських націоналістів проти поляків.

 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.