Про основну внутрішню проблему, яка заважає Україні на шляху в ЄС, пише у своїй статті для американського видання The Wall Street Jounal відомий економіст та аналітик Андерс Ослунд.
«Зовнішня загроза Україні, зокрема російська агресія, була ключовою темою протягом декількох місяців, однак, як тільки ситуація в країні стабілізується, необхідно буде протистояти її старому внутрішньому ворогу – корупції», – йдеться у статті.
Автор зазначає, що у рейтингу Transparency International за індексом сприйняття корупції Україна посіла 144 місце серед 177 країн.
«Корупція була одною з найбільших причин народного невдоволення вже поваленим режимом Віктора Януковича, і причиною економічного спаду в 2012- 2013 роках. Київ повинен терміново вирішити цю проблему, одночасно з протистоянням територіальним амбіціям Росії», – наголошує Ослунд.
На його думку, зміна уряду чи адміністрації не зможе автоматично подолати корупцію.
«Крім того, боротися з цим явищем буде неможливо, якщо новий парламент України залишиться своєрідним «клубом мільйонерів» в країні, де ВВП на душу населення не дотягує до $4000», – додає автор.
Водночас він пропонує Україні звернутися до досвіду інших країн, яким вдалося досягнути успіхів в боротьбі з корупцією – Єстонії та Грузії.
«Держава повинна обмежити свою регулюючу функцію шляхом ліквідації або об’єднння в одну кількох державних структур. Уряд також має скоротити державні витрати, і корупційні субсидії повинні бути усунені. Дерегуляцію цін на газ і електроенергію в цьому випадку слід розглядати як метод боротьби з корупцією, а не соціальне питання. Малозабезпеченим можна надавати цільову допомогу. Також потрібно спростити податкову систему та сказувати податкову поліцію, щоб убезпечити платників податків від незаконних переслідувань. В Україні нещодавно прийняли закон про держзакупівлі, який передбачає відкриті публічні торги, тож виборці повинні вимагати від своїх лідерів дотримання всіх норм», – зазначає Ослунд.
За його словами, чиновники також повинні зосередитися на дотриманні законів. Зокрема необхідно створити незалежну комісію, яка займатиметься суддями і прокурорами України, з метою усунення від посад причетних до зловживань.
«Український народ обрав європейський шлях. Якщо люди дотримуватимуться його і здійснюватимуть реформи, вони зможуть вичистити залишки довготривалої корумпованої системи», – резюмував автор.
Про російську пропаганду з точки зору іноземця написав у своїй статті для видання The New York Times музичний оглядач Саймон Морісон, який кілька останніх місяців провів у Москві.
«В Україні вмирають люди. Відбуваються звірства. Але в Москві конфлікт має ілюзорний, театральний характер. Рейтинги президента Владіміра Путіна високі, і криза дозволяє зосередити увагу на істинному ворозі Росії: США», – зазначає Морісон
«Щодня я чув скарги від моїх російських друзів і знайомих, які не могли зрозуміти, чому Америка втручається в справи регіону, який був колись частиною Російської імперії і, без сумніву, (з їхньої точки зору) буде знову. Битва за Україну, як мене переконували люди у віці від 30 до 80 з лишнім років, відбувається як наслідок розширення НАТО на схід після розпаду Радянського Союзу, коли Росія впала на коліна», – наголошує автор.
За словами Морісона, на свідомість російських громадян мають значний вплив ЗМІ, які працюють над тим, щоб постійно демонструвати величезну підтримку лідера РФ Владіміра Путіна. Крім того, для більшого ефекту російська пропаганда вдається до «гротескного перебільшення».
«В деяких сюжетах Кремля листя виглядало трохи не по сезону, і багато відео взяті з YouTube. Я міг би використати шаблонну академічну метафору і порівняти російське телебачення з кривим дзеркалом у парку розваг, за винятком того, що в Донецьку немає приводу для веселощів», – зазначив автор статті.
«Один москвич з величезним радянським досвідом нагадав мені, що пропагандистська війна не є боротьбою за істину, а боротьбою за брехню, за більш привабливу, захопливу брехню», – резюмував автор.
Крім того, низка західних видань опублікувала матеріали про повалення пам’ятників Владіміру Лєніну в Україні.
«З початку протестів в Україні повалили 168 монументів Лєніну», – пише видання Buzzfeed.
«Однак ейфорія під час несподіваного штурму монументу першого радянського лідера, не змогла замаскувати глибоке напруження, яке існує між радикальними про-українськими активістами, поліцією та урядом, підкресливши труднощі з якими стикається країна в час об'єднання, зважаючи на її важке корумповане минуле», – зазначають у статті.
«Ці випадки відображають зростання гніву українців по відношенню до Кремля. Для багатьох з них Лєнін є символом Радянського Союзу і агресивної підтримки Росією сепаратистів у східній Україні», – наголошує The Washington Post.
"Для багатьох українців, Ленін символізує не тільки комуністичний режим, а й радикальне відділення від Європи і західної цивілізації в більш широкому сенсі," – так прокоментував український «лєнінопад» Стівен Фіш, професор Каліфорнійського університету в Берклі.
Разом з тим, The Washington Post наголошує, що інші вчені розглядають повалення пам’ятників в більш сучасному аспекті. Зокрема доцент кафедри русистики при Університеті Колорадо Боулдер Саша Сендерович вважає, що руйнування монументів радянським вождям не є пов’язаними власне з їх особами.
"Наразі, після зазіхань Путіна на територіальну цілісність України, пам’ятники стали символічним продовженняя спроб Росії здійснювати імперськуе панування над Україною, а не просто історичною спадщиною Радянського Союзу", – резюмував Сендерович.