Західні ЗМІ про збитий MH17: це заклик завершити конфлікт в Україні

Суспільство
18 Липня 2014, 17:15

«Владімір Путін може зупинити цю війну. Збитий малазійський літак – це заклик завершити конфлікт в Україні», – з таким заголовком вийшла редакційна стаття одного із найвпливовіших видань The New York Times

Як пише видання, збивши малазійський літак із 298 особами на борту, “український конфлікт зайшов надто далеко та став надто небезпечним”.

«Зупинити цей конфлікт може лише одна людина – Владімір Путін, наказавши сепаратистам, яких він підтримував припинити свої дії та припинивши потік грошей та зброї», – пише видання.

«Це найгірша катастрофа все дорожчого і жорсткішого конфлікту, який міг і мав би вже давно закінчитися. Якщо Путін хотів зробити політичну заяву щодо російських інтересів, він зробив би це кілька тижнів тому. Його єдиним, цинічним інтересом зараз є уразити і покарати Україну. Путін і ті, хто його підтримує, здається, не спроможні приймати, що їхня модель уряду, з усією цієї олігархією, корупцією та залякуванням, не та, якої прагнуть багато колишніх радянських республік», – пише The New York Times

Дивіться також: Передовиці світових видань про збитий літак “Malaysia Airlines”

А от німецький канал ZDF вирішив показати ситуацію в Україні у часто звичному для себе стилі: після оцінки президента України Петра Порошенка, подавши синхрон одного із очільників терористів Бородая, який заявив, що «Україні не вперше збивати пасажирські літаки». Після того німецький експерт ZDF з Москви Бернгард Ліхте заявив, що варто «у цій ситуації утриматися від вказування пальцем на Путіна». Експерт пояснює це тим, що Путін «втратив контроль на тими, кого сам закликав… Він справді наляканий. Треба його тепер втримати в човні, щоб пояснити і щоб цей конфлікт завершився. Вказування на нього пальцем, погрожування карантином санкцій не допомагає. Треба його втримати у човні для мирного вирішення», – вважає  журналіст.

Британське видання The Guardian гадає над тим, чи міг літак малазійської компанії уникнути катастрофи, адже це вже друга велика катастрофа для цих авіаліній протягом останніх чотирьох місяців.

«Це не катастрофа. Це пекло», – із таким заголовком з’явився репортаж на сайті журналу The Economist

«Мертвий хлопчик близько 10 років лежить із завмерлим страхом на обличчі. У нього залишився лише один черевик і видно картаті шкарпетки. Він все ще пристебнутий до свого поламаного синього крісла, ремінь туго прилягає до його колін», – це лише частина репортажу про поле, куди впав літак. Текст важко читати без сліз.

Коментар публіциста Штефана Корнеліуса у німецькому виданні Sueddeutsche Zeitung вийшов із заголовком «Монстр, якого створив Путін».

«Нахабство президента Росії Владіміра Путіна зараз просто захоплює дух: Незабаром після звістки про катастрофу Путін превентивно скидає вину на українське керівництво; вони призвели до ескалації війни на сході України. При цьому протягом тижнів важка техніка перетинає кордон України: танки, артилерію, боєприпаси», – пише публіцист. Він зазначає, що без підтримки Росії та мобілізації бійців через Москву цю війна можна було б давно зупинити.

 «Падіння малазійського літака безумовно рішуче вплине на цю війну. Україні буде потрібна всіляка підтримки для того, щоб закрити та мати можливість охороняти свої кордони. Якщо вкінці ланцюжок доказів приведе до проросійських сепаратистів і постачальників зброї з Москви, тоді Росії доведеться взяти на себе всю тяжкість санкцій – особливо з Європи», – зазначає Корнеліус.

На його думку, Владімір Путін має, вочевидь, останній шанс дати цій війні зворотній поштовх.

«Чому Путін хоче збити комерційний авіалайнер?», – запитує у своїй статті для видання The Daily Beast журналіст Джеймс Міллер.

«Відповідь на це запитання показує, що ситуація в Україні, і в Москві, набагато, набагато гірша, ніж багато хто побоювався. Обстріл ракетами Град і збитий цивільний літак є частиною моделі – останньої відчайдушної спроби порятунку перемоги на сході України будь-якою ціною», – вважає журналіст.

На думку Міллера, нерозсудливість Путіна на сході України буде тільки зростати. «Набагато більше життів, часто цивільних громадян, що потрапили у перестрілку, буде втрачено. У викривленому замкненому колі дезінформації і влади, створеної Путіним, це безглузде насильство має особливе значення, і сотні або навіть тисячі жертв серед цивільного населення є лише додатковою втратою. Все справді стало набагато гірше, ніж багато хто побоювався», – зазначає журналіст.

Польська Gazeta Wyborcza пропонує огляд «головного підозрюваного» у цій справі – системи Бук М2.

Як пише видання, збиті раніше українські літаки свідчать про те, що сепаратисти вміють користуватися цієї зброєю.

«Проте залишається питання, що не лише ми не знаємо, чи проросійські сепаратисти володіють системою Бук, але й те, яким типом володіють. Можливо, застосовувалися системи без радарів, стріляючи «на темно».

«Проблема визначення "хто стріляв", полягає в тому, що такими ж системами володіє і Росія і Україна. Це можна було б визначити, якби ми могли знайти елементи ідентифікації ракет. Це буде дуже важко, тому що залишки літака розкидані на площі в 15 кілометрів», – пише видання.

Крім того, як зазначає видання поки не відомо, чи зброя з’явилася у сепаратистів як перехоплена в української армії, а Україна це заперечує, чи теж через допомогу Росії через нещільний кордон.

Журналіст Андраш Сігетварі у статті для австрійського видання Der Standard пише, що висвітлення засобами масово інформації «падіння літака MH-17 відображає повний крах будь-якої державної влади на сході України».

«Зображення, повідомлення та відеокадри з місця катастрофи недалеко від східноукраїнського міста Грабово показують, що в  регіоні будь-який державний орган, будь-який вид влади розвалився», – пише він.

За словами журналіста свідченням цьому є те, що незліченні журналісти, але й також мародери і «любителі поспостерігати» після катастрофи мали необмежений доступ до місця аварії, принаймні, протягом перших кількох годин. В той час як такі місця, як правило, мають герметично закривати протягом дуже короткого часу, в Грабово всі охочі мали до нього вільний доступ.

Позначки: