Літак лідера КНР Сі Цзіньпіна вранці 20 березня приземлився у московському аеропорту Внуково. По обіді він зустрівся із президентом РФ Владіміром Путіним. Це вже 40-ва зустріч двох лідерів з часу першої у 2012 році, однак перший візит Сі до РФ від початку її повномасштабної війни проти України. За візитом уважно стежать у більшості країн світу. Тиждень зібрав повідомлення західних ЗМІ про це.
«Сі прибув до Росії, щоб підтримати Путіна у його боротьбі проти Заходу під час війни в Україні», – пишуть Франческа Ебель та Лілі Куо у своїй статті для видання The Washington Post.
Обидва лідери позиціонують себе довічними лідерами ядерних держав і вже зустрічалися незадовго до повномасштабного вторгнення РФ до України.
«Але понеділковий візит Сі, перший після вторгнення, є демонстрацією мовчазної підтримки війни Китаєм і особистим тріумфом Путіна, який прагне показати, що він не ізольований на світовій арені», – пишуть авторки матеріалу.
Багато розмов напередодні візиту точилося довкола постачання Пекіном зброї Москві. Ще у п’ятницю 17 березня США підтвердили, що китайські боєприпаси використовувалися на полях битв в Україні. Поки без відповіді залишається питання, чи були вони поставлені безпосередньо Китаєм.
Читайте також: FAZ: Шлюб за розрахунком з Москвою потрібен Пекіну, щоб відволікати Захід для захисту власних інтересів КНР
Раніше також американське видання Politico опублікувало інформацію про те, що «китайські компанії, зокрема і одна, пов’язана з урядом у Пекіні, надіслали російським організаціям 1000 гвинтівок та інше обладнання, яке можна використовувати у військових цілях, включно із частинами безпілотників і бронежилетами», згідно з торговими та митними даними, отриманими виданням.
Річард Абулафія, керуючий директор AeroDynamic Advisory, у матеріалі для Foreign Policy пише, що у випадку, якщо Китай таки почне озброювати Росію, США мають «убити його авіаційну промисловість». За його словами, аерокосмічне майбутнє Пекіна виключно залежить від західних компаній. «Торговельні санкції США та ЄС можуть призвести до зупинки місцевого авіасектора».
Рішення Китаю надати Росії зброю (у відповідних масштабах) змінило б світ, адже лише Пекін має запаси та промислові потужності, залучення яких на боці РФ мало б серйозні наслідки на хід російської війни проти України. «Гірше того, це допомогло б зміцнити російсько-китайський альянс, який суперечить інтересам Заходу», – пише експерт. Але Захід має певні важелі впливу на позиції Китаю. «Одним із варіантів було б зупинити комерційну авіаційну промисловість Китаю, завдавши таким чином удару по економічних, технологічних і транспортних прагненнях Пекіна. Це також було б серйозним ударом по престижу Сі, оскільки для нього технологічна самодостатність є ключовим пріоритетом для країни», – пише Абулафія. «Авіаційна промисловість – це не просто предмет гордості; це основа інфраструктури Китаю та важливий вид транспорту для багатьох китайців середнього класу. За даними Світового банку, пасажирські авіаперевезення в Китаї зросли більш ніж у десять разів з 2000 року до піку у 2019 році, а саме з 62 млн пасажирів до 660 млн пасажирів». Тож таке рішення справді могло б мати значення, адже через значне зростання кількості пасажирів Китай став основним клієнтом західних компаній із виробництва пасажирських реактивних літаків. Згідно з даними у статті Foreign Policy, у 2000 році на Китай припадало 2% від світового виробництва реактивних літаків. У 2018 році, році на піку імпорту – 23%.
Читайте також: Три причини, чому Китай не є наддержавою – Foreign Policy
«Сполучені Штати та їхні союзники вже вирішили відокремитися від Китаю, коли мова йде про напівпровідники та телекомунікаційні системи. Логічним наступним кроком було б зробити це у галузі виробництва реактивних лайнерів”, – вважає Абулафія. У Китаю заісно є й власні розробки, але вони сильно залежать від західних технологій та систем. Незважаючи на те, що Піднебесна хоче розробити замінники цих імпортних компонентів, цей шлях, на думку експерта, буде дуже довгим.
«Тет-а-тет нерівних партнерів», – таку назву має стаття кореспондентів німецької газети Frankfurter Allgemeine Zeitung Фрідріха Шмідта та Йогена Штанке. Автори матеріалу прослідковують нерівність двох «дорогих друзів» (як Путін та Сі називають один одного) і в поведінці, і в коментарях двох лідерів держав. Так, напередодні і Владімір Путін, і Сі Цзіньпін опублікували свої матеріали в місцевих ЗМІ. Путін в «Ренмін Рібао» («Народній газеті»), а Сі в «Российская Газета». Однак попри короткий анонс статті російського лідера на передовиці китайської газети, усю її розмістили на третій сторінці, а от статтю самого Сі про візит до Москви на передовиці.
«Новиною понеділка», – пишуть автори FAZ, – «стало те, що Росія стала найбільшим постачальником газу для Китаю в січні, випередивши Туркменістан, Катар і Австралію. Однак у своїй статті Путін нічого не говорить про бажання Росії побудувати другий газопровід; у вересні минулого року він стверджував, що з Китаєм було досягнуто угоди щодо трубопроводу «Сила Сибіру — 2», визнаючи, що «наші китайські друзі є складними переговорниками». Китай поки що відкидає запропонований маршрут трубопроводу через Монголію. Путін також хвалиться тим, що російські поставки нафти та вугілля до Китаю різко зросли, але не згадує про те, що Пекін їх купує за зниженими цінами».
Читайте також: Росія може розпастися через 10 років, а Китай напасти на Тайвань до 2024-го – опитування Atlantic Council
Шмідт та Штанке зазначають, що без Китаю геополітичні амбіції Путіна мало що значать. Майже 30% російського експорту припадало на країну в 2022 році, 40% імпорту також припадало на Китай. «Якщо Пекін зажадає поступок щодо чутливих військових технологій, присутності в Арктиці чи в державах Центральної Азії, Москва навряд чи зможе відмовити. Але Китай діє обережно, прикриваючи Москву», – пишуть автори FAZ. Це також стосується і рішення Міжнародного кримінального суду видати ордер на арешт Путіна: у понеділок МЗС у Пекіні закликало «поважати імунітет глав держав».
Про нерівність цього партнерства говорить і глава Мюнхенської безпекової конференції Крістофер Гойсґен, про це пише німецький Der Spiegel. За словами Гойсґена, візит важливий для обох правителів. Однак зараз склався чіткий баланс сил – і Росія через свою самоізоляцію стала молодшим партнером Китаю. «Росія зараз є дисконтною АЗС для Китаю. Звичайно, Сі цінує це», – зазначив Гойсґен німецькому каналу n-tv. Крім того, ордер на арешт, виданий МКС, зробив Путіна вигнанцем у міжнародному співтоваристві. «Звичайно, його влаштовує, щоб президент Китаю приїхав і залишився на три дні – це для нього підвищення», – зазначив німецький експерт.