У європейській редакції видання Politiсo вважають, що однією із найбільших проблем НАТО в світлі Варшавського саміту є неоднозначні стосунки між Берліном та Москвою, які ускладнюють завдання Альянсу — тримати чітку позицію проти російської агресії.
«В той час як багато членів Альянсу стають все більш нервовими через вторгнення Росії на сусідні території і вимагають більш суворого тону у переговорах з Москвою, потужні голоси в Берліні штовхають організацію в протилежному напрямку. […] У той час як західні санкції і зусилля щодо зміцнення присутності НАТО в країнах Балтії і Польщі здобувають підтримку в більшій частині Європи, в Німеччині ця стратегія є предметом постійної критики на найвищому рівні влади. З огляду на політичний вплив Німеччини в Європі і статус в якості опори НАТО, її внутрішня незгода в російському питанні засмучує багато країн, які розраховують на допомогу Альянсу», — зауважує автор.
Однак, на думку автора, ситуацію ускладнює також пасивність Вашингтона, який також несе певну відповідальність за ситуацію, адже не надто активно дбає про розбудову європейської безпекової системи і залишає німців на самоті з їх невизначеністю.
Читайте також: Готовність№? Як НАТО реагує на російську загрозу
Німецький погляд на цю дилему добре розкривається у гостьовій статті для видання Die Zeit авторства Гернота Ерлера, спеціального уповноваженого Федерального уряду Німеччини з питань головування в ОБСЄ та координатора міжгромадської співпраці з Росією, Центральною Азією і країнами Східного партнерства.
«Росія і Захід знаходяться в небезпечному процесі переоцінки. Тому вкрай важливо, щоб Німеччина і надалі шукала діалог з Путіним. Саміт [Варшавський] стане другим поспіль після Уельського, що відбувся у 2014-му, який буде мати справу зі зростаючою загрозою з боку Росії. Це не дивно, адже ми зараз в результаті конфлікту в Україні переживаємо найглибшу кризу у відносинах із Росією з часів закінчення холодної війни. Зустріч чітко окреслить той факт, що військові аспекти кризи дедалі більше виходять на перший план», — пише Ерлер.
Він закликає не заперечувати того, що Захід знаходиться в процесі небезпечної військової ескалації, яку дедалі важче передбачити і контролювати. «Тому добре, що, не в останню чергу завдяки впливу Німеччини, Варшавський саміт матиме подвійну дипломатичну мету: досягти стримування і розрядки напруженості — показати готовність до захисту, але і водночас відкритість до діалогу», — йдеться у статті.
Ерлер підсумовує статтю твердженням про те, що наразі обидві сторони виправдовують свою діяльність «відповіддю на провокаційні кроки іншої сторони». «Але проблема полягає в тому, що таким чином прискорюється і стає дедалі більш неконтрольованою спіраль ескалації. Заява "Ми тільки реагує" допомагає тут мало», — вважає він.
«Cаміт НАТО покликаний оновити інструменти діяльності Альянсу, аби підготував його до нових викликів», — вважають у американському виданні The Washington Post.
«Президент США Барак Обама і лідери 27 інших країн-членів приймають рішення стосовно того, як переобладнати військовий альянс часів холодної війни, аби він був здатним реагувати на широкий спектр сучасних загроз, — від ворожого Кремля до релігійного екстремізму і нападів у кіберпросторі», — йдеться у статті.
Читайте також: Генсек НАТО підтвердив, що Україна та Грузія можуть приєднатися до Альянсу
Однак події останнього тижня «подарували» ще один виклик до низки існуючих. «Ще один фактор невизначеності виник всередині трансатлантичного співтовариства через рішення британських виборців вивести свою країну — провідну європейську військову силу в рамках НАТО — з Європейського Союзу. В той же час ЄС та НАТО планують безпрецедентне співробітництво в галузі безпеки і оборони», — зауважує автор.
У статті виокремлюються два основні напрямки роботи, які розглядаються на саміті: протидія російській агресії та стабілізація поза кордонами Альянсу, що перш за все полягає у нейтралізації загрози «Ісламської держави», яка влаштовувала теракти в європейських столицях.
Британське видання The Guardian підкреслило важливість «брексіту» для лідерів країн НАТО на саміті.
Напередодні саміту президент Польщі Анджей Дуда і генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг наполягали на тому, що Брексіт не вплине на міцність Альянсу. Проте, один із офіційних представників НАТО заявив, що це питання викликало тривожні розмови за лаштунками напередодні саміту. «Як це може не впливати на західну єдність? Як можуть знищені трильйони ринкової потужності не впливати на сприйняття західної сили?», — запитав чиновник. Він передбачив, що Девід Кемерон став менш важливою фігурою на саміті, оскільки подав у відставку в якості прем'єр-міністра», — повідомляє кореспондент видання.
Читайте також: Порошенко розповів про свої очікування від саміту НАТО у Варшаві
У польському тижневику Polityka виокремили чотири спостереження із початку саміту.
Перше — ніхто всерйоз не думає про війну. «НАТО домінує переконання, що нинішня криза в стосунках з Росією, носить тимчасовий характер, і в інтересах обох сторін є її владнання. Очевидно, що це не зараз не впливає на можливість коригування угод з Мінська, хоча про повернення Криму вже аж так рішуче не говорять», — зауважує автор.
Друге — у НАТО немає досить сил, аби протистояти військам Росії. «Завдяки величезним зусиллям Альянсові вдалося створити так звану розширену посилену присутність, переконати чотири країн, які погодилися з деякими іншими, і створити батальйонні бойові групи, відправлені до Польщі, Естонії, Литви і Латвії. Йдеться про чотири з половиною тисячі військовослужбовців», — підкреслюється у статті.
Третє — оскільки політика домінували над військовими справами, ефективність сил стримування буде суто символічною. «Коли в лютому міністри Альянсу домовилися про розширення посиленої присутності збройних сил на східному фланзі, Військовий комітет НАТО підготував рекомендації щодо створення єдиної чотирьох батальйонів з чотирьох країн. Політики однак вирішили, однак, що для операції на Сході необхідна участь якомога більшого числа країн-членів. Але коли справа доходить до бійки, занадто сильна фрагментація не допомагає», — пише автор.
Четверте — ніхто не хоче збільшувати видатки на оборону. «Досвідчені солдати Альянсу не в змозі переконати осіб, що приймають рішення, в тому, що необхідне відновлення європейської армії. На їхню думку, уряду розраховують на політичну розрядку в стосунках із Москвою та не готові істотно збільшити військові видатки. 25 років «дивідендів миру» позбавили Європу достатнього військового потенціалу, щоб протистояти Росії, а його відновлення вимагає величезних коштів. Європейські армії не тільки позбулись більшості обладнання для наземних операцій, таких як танки і артилерія, — але навіть банально не вистачає людей», — підсумовується у статті.