Депутат групи «Зелених» в Європейському парламенті Ребекка Гармс відмітила, що після саміту у європейських політиків все ще залишається чимало сумнівів щодо дотримання в Україні принципу верховенства права.
«Ми маємо вже кілька років досвіду з президентом Януковичем і теперішнім урядом, і стурбованість подіями в Україні лише зростає: не лише пані Тимошенко і пан Луценко залишаються у в’язниці, а й з’явилися нові звинувачення стосовно екс-прем’єра і генеральний прокурор проголосив публічно, що він переконаний у тому, що Тимошенко визнають винною», – зазначила Гармс в коментарі Тиждень.ua.
При цьому додала, що і адвокат Тимошенко, депутат Верховної Ради Сергій Власенко також може бути незабаром заарештований.
«Крім того, останні події навколо агенції УНІАН очевидно є проблемою свободи ЗМІ, і питання незалежності журналістів викликає стурбованість», – додала Гармс.
«Список передумов Єврокомісії показує, до чого ще Україна має себе зобов’язати, якщо вона серйозно прагне угоди про асоціацію. Але оскільки сумніви щодо верховенства права залишаються, я не бачу, щоб у Європейському парламенті була більшість, яка би погодилася на угоду про асоціацію», – резюмувала Ребекка Гармс.
На думку колеги Гармс по фракції в Європарламенті Вернера Шульца, лідери України мають продемонструвати справжню політичну волю до змін.
«Щоб довести, що воно справді згодне і виконуватиме положення угоди про асоціацію українське політичне керівництво повинно спочатку продемонструвати волю до здійснення необхідних реформ. Ці мінімальні вимоги такі як, наприклад, верховенство права і свобода слова, повинні залишатися фундаментальними передумовами для більш тісних відносин з ЄС.
ЄС має допомогти Україні стати менш залежною від Росії через енергетичну співпрацю і підтримку модернізації інфраструктури. ЄС також повинен укласти угоду про основний візовий режим, щоб забезпечити більшу свободу і обміну між Україною та ЄС», – відмітив у свою чергу Вернер Шульц.
Читайте також: Після зустрічі з Януковичем лідери ЄС не впевнені, що угоду про асоціацію підпишуть
За словами депутата Європарламенту від Польщі Марека Сівєця, у ЄС були очікування, що українська влада звільнить когось з політичних в’язнів напередодні саміту.
Коментуючи саміт Україна-ЄС, що відбувся у Брюсселі Тиждень.ua, Сівєць відзначив, що багато було сказано про історичний момент і важливість Угоди про асоціацію та ЗВТ.
«Я не намагаюся підірвати важливість саміту ЄС-Україна, проте виступи і президента Баррозу і президента Ромпея дають підстави вважати, що Україна і досі не виконала вимоги, окреслені ЄС. Крім того, були певні очікування, що українська влада звільнить когось з політичних в’язнів, щоб довести свої дії проти так званого вибіркового правосуддя», – відзначив євродепутат.
«Якщо подивитися на саміт під цим кутом, то він не дуже вражає», – додав Сівєць.
Водночас він відзначив і позитивний аспект саміту: «Лідери повністю підтримали спостережну місію Кокса-Кваснєвського в Україні і сподіваються, що це приведе до зменшення випадків вибіркового правосуддя і дасть раду випадкам, які викликають особливу стурбованість».
«Залишивши згадане окремо, я проте вважаю, що у разі, коли президент Янукович виконає його обіцянки про ефективне втілення всеосяжних реформ судочинства відповідно до європейських стандартів, то шанси підписання вже парафованої Угоди про асоціацію включно з ЗВТ на саміті Східного партнерства у Вільнюсі дуже високі. У промовах до і після саміту Янукович наголосив, що Україна докладе усіх зусиль, щоб досягти цієї стратегічно важливої мети. Я сподіваюся», – сказав Сівєць.
Голова Комітету парламентського співробітництва ЄС-Україна Павел Коваль висловив «задовленість» самітом, де обидві сторони засвідчили своє бажання підписати угоду про асоціацію.
Коваль сказав, що це має відбутися як тільки Україна здійснить «відчутний прогрес» в певних областях.
«Висновки саміту ще раз підтверджують, що європейський вибір України може стати реальністю і Україна незабаром може закріпити свої відносини з ЄС. Тим не менше, цьому має передувати адекватне зусилля від української сторони щодо виконання її зобов'язань. Парламент не раз підкреслював необхідність підтримки європейського вибору України в ЄС. Саміт Східного партнерства у Вільнюсі в листопаді цього року є реалістичною датою підписання угоди про асоціацію, але якщо ми втратимо цю можливість, вона може не з'явитися знову в найближчі декілька років», – відмітив Коваль.
На думку депутата від Соціал-демократичної групи в Європейському парламенті Лібора Ручека (Чехія), саміт дав імпульс для підписання угоди про асоціацію.
«Обидві сторони повинні використати нинішній імпульс до того, щоб угоду про асоціацію і поглиблену та всеосяжну вільну торгівлю – документи історичного значення, які встановлюють незворотний шлях України до європейської інтеграції, підписали на наступному саміті Східного партнерства у Вільнюсі в листопаді. Це можливість, яку ні ЄС, ні Україна не можуть дозволити собі змарнувати. Ми закликаємо українську владу вжити подальших заходів щодо вирішення нерозв'язаних проблем, насамперед у галузі вибіркового правосуддя, порушення в ході виборів і судової реформи в найближчі кілька місяців, які стануть вирішальними. Крім того, ми закликаємо Раду та Комісію підтримати конструктивний та ефективний підхід. Крім підтримки процесу реформ в Україні, Євросоюз має, зокрема, активізувати співпрацю і допомогу в енергетичному секторі, на підставі Меморандуму 2009 року», – відмітив євродепутат.
Віце-президент Європейської народної партії відповідальний за Східне партнерство Яцек Протесевич заявив, що результати саміту Україна-ЄС можуть бути позитивним кроком на шляху до успішного завершення саміту Східного партнерства у Вільнюсі, але від української сторони потрібні більш конкретні кроки.
«Україна має показати, наскільки серйозно вона ставиться до до широких політичних реформ, а не лише обмежуватися заявами про свою прихильність до порядку денного асоціації. Зміни повинні стосуватися не тільки прогресу в трьох областях, визначених Радою ЄС та Європейською Комісією. Тому вона повинна забезпечити повну повагу основних свобод і гарантій, в тому числі свободи вираження поглядів та свободи засобів масової інформації, які повинні мати змогу продовжувати працювати самостійно і без будь-якого тиску», – підкреслив Протесевич.
Екс-голова моніторингового комітету ПАРЄ Ганне Северінсен у коментарі Тиждень.ua заявила, що за роки правління Віктора Януковича чула занадто багато обіцянок, які виявились демагогією.
«Думаю, що Янукович вимушений був пообіцяти реальний прогрес у проведенні реформ, але за останні роки я чула від нього так багато обіцянок, котрі виявились демагогією – на практиці він робив навпаки. Я думаю, що зустріч у Брюсселі змусила його зрозуміти, що тепер він має працювати на результат. Я сподіваюсь, що він почне усвідомлювати, що на кону стоїть майбутнє України!», – зазначила Северінсен.
Вона також підкреслила, що, на жаль, не помітила справжнього бажання України перейти від заяв до конкретних дій.
«Було прийнято окреме законодавство, але найважливішою є політична воля. Заяв недостатньо. Його (Януковича – Ред.) проблема у тому, що для нього реформи означають, що він має віддати свою абсолютну владу. Але від цієї влади залежить подальше збагачення його «Сім’ї», – відзначила правозахисник.
На питання наскільки твердо Євросоюз готовий відстоювати свої вимоги до України, Северінсен, сказала, що ЄС «повинен бути жорстким».
«Треба прибрати принаймні статті про криміналізацію політичних рішень. Їх (Тимошенко і Луценка – Ред.) треба випустити з ув’язнення і надати їм можливість на справедливий судовий розгляд», – прокоментувала екс-голова моніторингового комітету ПАРЄ першочергові заходи, які Україна повинна виконати для того, щоб угоду про асоціацію підписали.
Відповідаючи на запитання Тиждень.ua, Северінсен також висловила хвилювання, що гроші, виділені ЄС Україні в рамках домовленостей саміту, можуть бути витрачені не за призначенням.
«Дивлячись з трирічної перспективи я завжди боюсь, що гроші підуть не в ті кишені», – додала вона.
Експерт Центру європейської політики в Брюсселі Аманда Пол в коментарі Тиждень.ua заявила, що саміт між Україною та ЄС послав сигнал українському суспільству, що ЄС не покинув Україну.
«Зазвичай на самітах не відбуваються великі прориви, і цей не став винятком. Однак, той факт, що він взагалі відбувся, є позитивним знаком. Було повністю відкрито канали зв’язку і обговорили всі питання …
Президент Янукович ще раз повторив, що євроінтеграція є його пріоритетом. Представники ЄС зі свого боку ще раз підкреслили, що хочуть підписати угоду про асоціацію та про вільну і всеохопну торгівлю з Україною як тільки вона відповідатиме необхідним критеріям.
Саміт також послав сигнал українському суспільству, що ЄС не покинув Україну, що Україна важлива для ЄС, і ЄС хоче допомогти Україні допомогти самій собі. Лідери України знають, яке домашнє завдання вони мають виконати, і коли спливає строк його здачі. Є три шляхи його здійснення: керівництво України і її політична еліта можуть вдатися до підходу «задіяння всіх рук», щоб добитися прогресу у виконанні вимог ЄС; фрагментарний підхід в надії, що виконання частки вимог замість усіх буде достатньо або ж продовжити багато говорити і мало робити та далі тягнути свою прекрасну країну і надзвичайно терплячий народ до ще більшого відчаю», – відмітила Пол.
«В цілому політику України можна охарактеризувати як «багато слів і мало дій»…Більше уваги було зосереджено на «розробці стратегії» для президентських виборів. На саміті Віктор Янукович пообіцяв рухатися вперед у виконанні критеріїв ЄС. Лише час покаже, чи були це просто слова, чи він зробить щось конкретне…Хоча дива трапляються і Україна є передбачувано непередбачуваною, я буду дуже здивована, якщо Україні вдасться виконати всі поставлені завдання на 100% за той короткий період часу, який вона має. Однак, якщо буде виявлено достатню політичну волю і здійснено ефективний прогрес, все ще існує можливість того, що угоду про асоціацію підпишуть», – додала експерт.
На думку дослідника з питань східної політики ЄС в Європейському Університеті Віадріна (Фракфурт-на-Одері, Німеччина) Ірини Солоненко, своїми нинішніми діями Віктор Янукович продемонстрував, що більше зацікавлений у перемозі на президентських виборах у 2015 році, ніж в укладенні Угоди про асоціацію з ЄС.
«До сьогодні Україна зробила все можливе, щоб забезпечити, щоб угоду про асоціацію не підписали цього року. Жовтневі парламентські вибори були проведені погано, лідери опозиції Юлія Тимошенко та Юрій Луценко як і раніше перебувають в тюрмі. Останнім часом здійснюється тиск на свободу засобів масової інформації. Не було досягнуто прогресу в інших ключових областях. Багато західних лідерів, в тому числі канцлер Німеччини Ангела Меркель намагалася переконати Януковича припинити вибіркове правосуддя ще в серпні-вересні 2011 року. Тоді склалося враження, що Янукович прийняв це до відома. Однак, як незабаром стало очевидно, що це враження було хибним. Янукович виявився вельми несприйнятливим до зовнішньому тиску і стимулів. Він також абсолютно ясно показав, що його реальний інтерес наразі – виграти президентські вибори в 2015 році…Нинішній статус-кво є кращою позицією для Януковича на його шляху до 2015 року. Тим не менш його простір для маневру скорочується», – пише експерт.
«Ціна політичного виживання Януковича стає все вищою і означає ізоляцію від ЄС на довгі роки і становлення васалом Росії. Тим не менш, ціна втрати влади може стати ще вищою. Це залишило Україну і її суспільство заручниками амбіцій та приватних інтересів і страхів невеликої групи людей при владі», – відмічає вона.
За словами Солоненко, ЄС з часом стало ясно, що пострадянські режими Східної Європи, зокрема Україна, засновані на неородовій моделі відносин «патрон-клієнт», де неформальне і формальне прийняття рішень тісно взаємопов'язані.
«За такої ситуації зовнішні фактори відіграють набагато слабшу роль. ЄС повинен бути терплячим. Потрібен час, щоб з’явилася критична маса акторів, які орієнтуються на державне будівництво і зацікавлені у реформах.
Логіка в тому, що якщо ЄС більше не має чого запропонувати, він все ще може багато вимагати. У контексті президентських виборів 2015 року в Україні питанням є чи дасть підписання угоди Януковичу зелене світло для фальсифікації виборів, або, навпаки, менше простору для маневру?», – додає аналітик.
Читайте також: Між Сходом і Заходом. Києву потрібно позбутися ілюзій щодо можливості гри на два боки