Що сталося
14 квітня на веб-сайті ДБР та сторінках бюро у соцмережах опублікували офіційну заяву відомства стосовно так званої справи Тетяни Чорновол. Текст заяви можна повністю прочитати за посиланням.
У першому ж абзаці там наголошують, що розстріли у Києві почалися «після підпалу офісу Партії регіонів». До того ж у ДБР посилаються на «матеріали кримінальних проваджень та встановлену хронологію подій».
З тексту заяви зрозуміло, що у ДБР так обґрунтовують необхідність розслідування «справи Чорновол» окремо від решти справ Майдану і пояснюють, чому нею займається інший підрозділ. Нині розслідування веде територіальне управління в Києві, а не спеціальний департамент у справах Майдану загалом.
Нагадаємо, екс-журналістку та нардепа Верховної Ради 8-го скликання Тетяну Чорновол підозрюють за пп 5,12 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу – умисне вбивство, скоєне групою осіб за попередньою змовою та у спосіб, небезпечний для життя багатьох осіб. Під час пожежі в офісі Партії регіонів на вулиці Липській у столиці 18 лютого 2014-го загинув працівник офісу Володимир Захаров. На думку слідства, Чорновол брала участь у підпалі.
Читайте також: Політика проти розслідування
У чому загроза справам Майдану
Якщо коротко, то передусім у трактуванні хронології подій в ДБР. Документи свідчать, що слідство у справах Майдану дійшло висновку про спланованість дій правоохоронців та верхівки тодішньої влади, які й призвели до сплеску насильства у Києві в лютому 2014-го. Підтвердженням цього є низка матеріалів Єдиного реєстру судових рішень, у яких викладено позицію слідства. Одним із таких документів є клопотання про запобіжний захід Анатолію Серединському, досі чинному працівникові поліції, який очолює управління публічного порядку в Нацполі. Під час подій Майдану Серединський очолював відділ у Департаменті громадської безпеки МВС, у підпорядкуванні якого були, зокрема, й підрозділи «Беркут».
Серед іншого, у клопотанні щодо Серединського йдеться про завезення до України нелегальних спецзасобів для розгону демонстрантів ще наприкінці січня 2014-го. Також там ідеться, що видачу беркутівцям у центрі Києва набоїв зі свинцевою картеччю, які призвели до найбільших травм серед протестувальників, організували 16 та 17 лютого, тобто до подій підпалу офісу Партії регіонів. На думку слідства, ці дані свідчать про те, що насильство на Майдані було спланованим передусім тодішньою владою. Ознайомитися із документом повністю можна за посиланням.
Такої ж хронології та трактування подій слідство дотримується, наприклад, і в клопотаннях щодо запобіжних заходів тодішнім колегам Серединського – Ігорю Бабичу (чинний начальник Департаменту превентивної діяльності Нацполіції) та Сергію Поготову. Детально про історію з російськими спецзасобами на Майдані Тиждень писав у 2017-му в матеріалі «Гроші, спецзасоби та організація штурму Майдану».
Навіть поза цим, за словами заступника керівника Департаменту в справах Майдану ГПУ Олексія Донського у коментарі Тижню, факти насильства щодо демонстрантів у Києві 18 лютого зафіксовані раніше підпалу офісу ПР.
«Щодо подій 18 лютого хочу зазначити, що насправді застосування насильства до протестувальників розпочалося набагато раніше, ніж стався підпал офісу Партії регіонів. Зокрема, уже станом на 10:30 на розі Інститутської була стрілянина гумовими кулями, одна жінка була поранена в область серця, інша в обличчя. Близько 11:00 в районі Маріїнського парку так само масово було застосування насильства до протестувальників. Тоді вже чотирьом протестувальникам заподіяли тяжкі тілесні ушкодження. Ми можемо констатувати, і це встановлено доказами кримінального провадження, що станом на момент підпалу офісу Партії регіонів зафіксовано факти масового застосування насильства до протестувальників з боку як правоохоронців, так і з боку так званих «тітушок». Це підтверджується як доказами в справі, так і даними ЗМІ тих часів», – каже Донський.
При цьому він відмовився коментувати заяву ДБР як таку, а також її потенційний вплив на судові розгляди: «Насправді на розслідування подій 18 лютого дуже мало впливає позиція захисту. Так само заяви будь-яких суб’єктів, якщо тільки ці заяви не пов’язані з втручанням у діяльність прокурорів і слідчих у справі 18 лютого. Такого втручання я наразі не відчуваю. Я не вважаю, що заяви можуть зашкодити, а позиція захисту мене цікавить лише з тієї точки зору, що будь-які заявлені позиції з їхнього боку підлягають перевірці. Ті аргументи захисту, що начебто все почалося з підпалу офісу, не відповідають дійсності. Це повністю спростовано матеріалами провадження і фактами, про які я щойно казав».
- Читайте також: Справи Майдану. Що з’ясували слідчі за п’ять років
До чого тут Янукович і Ко
Заяву ДБР можна трактувати так, що підпал офісу Партії регіонів став першим актом насильства 18 лютого, який спричинив подальші події. Таким чином, силові дії правоохоронців можна вважати не спланованою акцією, а тільки спробою наведення порядку в центрі столиці, яка спричинила подальші жертви.
Іншими словами, твердження бюро ігнорує позицію слідства у справах Майдану, якої дотримувалися попередні шість років. Епізод із завезенням російських спецзасобів наприкінці січня 2014-го та прямого впливу цієї події на сплеск насильства і розстріли 18-20 лютого того ж року – це ланка, яка пов’язує безпосередніх виконавців з вищим керівництвом держави. Зокрема, спецзасоби, за версією слідства, завозили за наказом верхівки МВС та міністра Віталія Захарченка.
Окрім того, надвечір 18 лютого 2014-го у Києві запровадили так званий режим антитерористичної операції. Після цього кількість постраждалих і жертв серед демонстрантів різко зросла. Зокрема, за цим фактом у 2018-му слідство ініціювало заочне розслідування стосовно Віктора Януковича, якого підозрюють за 18 статтями Кримінального кодексу. Фігурантами «справи про антитерористичну операцію» є не тільки Янукович, а фактично усі тодішні керівники силового блоку, зокрема Володимир Тоцький (у 2014 році керівник Антитерористичного центру СБУ, – Ред.) і Олександр Якименко (у 2014 році голова СБУ, – Ред.).
Ключовим є те, що за такого трактування підпал офісу Партії регіонів був лише окремою подією в загальному ланцюгу. Натомість виведення «справи Чорновол» за межі розслідувань у справах Майдану (чого згідно з ранковою заявою дотримуються у ДБР) загалом створює підстави вважати, що антитерористична операція в Києві була спробою влади навести порядок після сплеску насильства, ініційованого протестувальниками. Такої ж позиції загалом дотримується захист Януковича та інших посадовців того часу. Підтвердженням цьому, наприклад, є інтерв’ю виданню Vesti.ua Віталія Сердюка, адвоката компанії Averlex уповноваженої на представництво Януковича в усіх судових процесах в Україні.
«Пікова фаза конфлікту почалася 18 лютого – були перші смерті і велике кровопролиття… Під час розслідування справи Майдану ми аналізували допит одного з сотників, який давав розгорнуті свідчення щодо подій 18 числа. А саме – лідери Майдану Яценюк, Парубій направили людей під будівлю Верховної Ради… Цей «мирний наступ» тривав до 12 години, поки (за показаннями цього сотника) не надійшла по радіостанціях команда «починаємо». Після чого в бік міліції і антимайдану полетіло каміння, пляшки із запальною сумішшю, все переросло в масове побиття і кровопролиття. Було застосовано зброю. Щоб зупинити кровопролиття та провокації з боку опозиції, Янукович увечері 18 числа від імені влади оголосив перемир'я…» – зазначає Сердюк в інтерв’ю.
Таким чином трактування «справи Чорновол» у версії ДБР потенційно може полегшити завдання адвокатам Януковича та інших високопосадовців.
- Читайте також: Тріумфальне повернення старих кадрів
А також
Першим заступником директора ДБР з січня 2020-го став Олександр Бабіков, колишній адвокат компанії Averlex. Офіційно Бабікова відсторонили від справ Управління з розслідування злочинів, скоєних під час Майдану. Також у ДБР наголошують, що Бабіков не може впливати на дії територіального управління бюро в Києві, якому передали слідство у справі Чорновол.
Попри це, працюючи в Averlex, Бабіков відомий передусім тим, що написав одну з касаційних скарг на рішення суду саме у справі про заочне розслідування дій Януковича 18 лютого в контексті так званої «антитерористичної операції». Також він особисто брав участь як захисник Януковича в одному із судових засідань у цій же справі. Окрім того, Бабіков, працюючи адвокатом, особисто вимагав покарання слідчих у справах Майдану за небажання розслідувати нібито замахи на Віктора Януковича у лютому 2014-го.
В.о директора ДБР Олександр Соколов у своєму зверненні пояснив рішення у «справі Чорновол» тим, що з 2014-го по 2017-й її розслідувала Національна поліція. За його словами, після передачі Управлінню спецрозслідувань ГПУ (управління по справах Майдану, – Ред.), по справі не вичнили жодної слідчої дії. Тож наприкінці березня її віддали теруправлінню ДБР в Києві.
«Хочу звернути увагу суспільства, що у лютому 2020 року Моніторингова місія ООН з прав людини надала Україні рекомендації, у тому числі щодо розслідування вбивств, вчинених під час акцій протесту на Майдані. Серед іншого, в них констатується відсутність підозрюваних за фактом загибелі Захарова, який не брав участі у протестах», – зазначив Соколов.