Загублений півострів

Суспільство
10 Вересня 2012, 12:12

За оцінками експертів Всесвітньої організації туризму, цього року потік міжнародних подорожувальників зросте ще на 4%. Якщо таке станеться, то вперше в історії їх налічуватиметься на планеті понад 1 млрд. Скільки ж осіб із цієї кількості відвідають Крим?

Згідно з даними Міністерства курортів і туризму АРК, за перше півріччя 2012-го податкові надходження від підприємств рекреаційної галузі зросли на 21%, порівняно з аналогічним періодом попереднього року, – до 136,8 млн грн. Але це лише мінімальна частина тих доходів, які півострів міг би заробити, за правильного менеджменту й підвищення якості туристичного сервісу. Наприклад, Болгарію за січень – червень 2012 року відвідало 2,4 млн туристів, а отриманий від цього прибуток становив там €594,5 млн. Сьогодні АРК програє сусіднім Туреччині та Болгарії, а віднедавна ще й Грузії, яка за останні чотири роки почала стрімко розбудовувати свою туристич­но-рекреаційну інфраструктуру.

На конференції Всесвітньої організації туризму ООН грузинський президент Міхеїл Саакашвілі у травні 2012-го визначив саме цю галузь як пріоритетну й важливу для безпеки його країни. За планами Тбілісі, причорноморське містечко Анаклія в краї Самегрело – Земо-Сванеті вже перетворюється на один із найбільших туристичних і курортних центрів Чорноморського регіо­ну з міжнародним аеропортом, низкою сучасних готелів та міською інфраструктурою. Загальна вартість проекту становила $6 млрд. Значна частка суми припадає на закордонні інвестиції в Грузію. 2012 року також заплановано відновити за міжнародними стандартами грузинський бальнеологічний курорт Сулорі у Ванському районі. За словами експертів, 1 млн туристів створює 15 тис. нових робочих місць, а за 2011-й країну відвідали близько 4 млн мандрівників. Передбачено, що їхня кількість 2013 року сягне 5 млн.

Туреччина, до якої торік завітало 31,5 млн відпочивальників, дістала від туристичного бізнесу прибуток у $23 млрд. Анкара впевнена, що в майбутньому не лише узбережжя Середземного моря та Стамбул, а й ще кілька найпопулярніших осередків рекреації можуть стати джерелом прибутку для країни. У стратегії розвитку місцевого туризму до 2030 року район Караденізу, тобто Чорного моря, визначений пріоритетним. Воно й не дивно – територія має унікальне поєднання морських пляжів та гір, що не поступаються Альпам, а також історичні пам’ятки. Уже нині закордонні інвестиції у приватний сектор цієї країни зростають на $5 млрд щороку. Інвестори чітко знають, що Туреччина є популярним місцем відпочинку для гостей з усього світу і що їхні тамтешні вкладення гарантовано забезпечать прибуток.

На цьому тлі для українців та їхніх найближчих сусідів на півночі й сході Крим нині постає як альтернатива згаданим місцям лише з однієї причини: бо туди дешевше дістатись і не треба морочитися зі здобуттям віз. Проте вже ні для кого не секрет, що за рівнем сервісу й комфорту відпочинку півострів досі перебуває на рівні пізнього совка. За інформацією Міністерства курортів і туризму АРК, там щороку фіксують збільшення туристичного потоку на 7–10%. Але паралельно з цим у цілої низки санаторіїв відбувається спад або відсутність зростання кількості відпочивальників. Це свідчить про неефективність управлінського менеджменту й невміння надавати якісні та сучасні туристичні послуги.

Фахівці констатують гнітючу живучість сов­ка в Криму. За 20 років незалежності рекреаційний комплекс АРК так і не зміг освоїти міжнародних стандартів сервісу (шведський стіл, «усе включено», анімаційні програми, систему експрес-при­би­ран­ня житлових приміщень) тощо. Багато санаторіїв і пансіонатів – це облізлі пам’ятки більшовицької епохи з таким самим архаїчним обслуговуванням, які можуть привабити хіба що радянологів чи любителів стилю СРСР. Якісніший сервіс демонструють приватні міні-готелі й заклади харчування, але й вони далекі від іноземних конкурентів за якістю, хоча близькі за цінами. Те саме стосується інфраструктури приморських міст, зокрема стану пляжів, де годі й казати не лише про європейські стандарти, а навіть про звичайні санітар­но-гігієнічні норми. До цього додається проблема продуманої, зручної логістики: в Криму досі немає великих міжнародних аеропортів. Так, існує старе летовище в Сімферополі, однак відсутні повітряні рейси між столицею АРК та європейськими містами. Те саме стосується наземного й морського сполучення, яке зручним і комфортним назвати важко. Серйозними перепонами на шляху залучення зовнішніх і внутрішніх інвестицій у кримський туризм виступають непривабливий інвестиційний клімат, корумпованість чиновників та влади, непрозорість питань землевідведення.