З цієї точки зору дуже цікавим є відзначення Дня журналіста. Деякі представники ЗМІ вважають за краще взагалі ввічливо ігнорувати подібні запрошення з боку місцевих рад, облдержадміністрацій та правоохоронних органів – так би мовити, від гріха подалі. Інші не гребують такою нагодою налагодити кращий контакт з прес-службами і чиновниками, в яких потім доводиться добувати інформацію і коментарі. І така, йінша позиція має цілковите право на існування.
Інша справа, що такі прийоми журналістів подекуди набувають не зовсім коректних форм. Скажімо, торік Львівська ОДА, очолювана тоді Михайлом Цимбалюком, провела подібний захід у Дзеркальній залі Львівської опери, а на фуршеті працівникам ЗМІ запропонували, зокрема, шашлики з креветками і червоною рибою. Виглядало це все, відверто кажучи, доволі нескромно – враховуючи, що, ймовірно, прийом проводився зовсім не на приватні кошти.
Цьогорічний прийом у прокуратурі Львівської області, який відбувся 5 червня, поставив нову планку. Для запрошених на святкування журналістів підготували подарунки, дбайливо запаковані у подарунковий папір. Чесно кажучи, при отриманні свого пакета фантазія автора цих рядків якось не дозволила очікувати більшого, ніж умовний блокнот із недорогою ручкою (саме такі подарунки вручали, наприклад, минулого року в Львівській обласній раді). На те, що подарунок давали у фірмовому пакеті магазину «Цифровичок», він якось уваги не звернув, але потім виявилося, що за подарунковим папером ховалася коробка з цифровим фотоапаратом CanonPowerShota2200.
Нехитрий пошук в інтернеті показав, що мінімальна ціна такого фотоапарата – близько $ 100. Відтак, виходить, що для придбання подарунків (яких на око було близько 25 штук) прокуратура Львівщини витратила приблизно 20 тис. грн. – суму не таку вже й маленьку, особливо, якщо найбільш логічним припущенням видається, що їх придбали за бюджетні кошти. Інші варіанти, що можливо йдеться про конфіскат, або ж що подарунки в рамках не до кінця прозорої співпраці надало те чи інше підприємство – припускати навіть не хочеться.
Читайте також: День журналіста у Межигір'ї
Звісно, у зв’язку з цим виникла маса запитань. По-перше, за які кошти і в якому розмірі були придбані ці подарунки; по-друге, якою бюджетною статтею такі витрати передбачені; по-третє, на яких умовах ці фотоапарати придбали, і чи була при цьому дотримана належна процедура (скажімо, проведений тендер). Відповідний інформаційний запит булонадіслано до прокуратури вже наступного дня, 6 червня.
Відповіді на нього довелося чекати шість днів, до 11 червня. За цей час прокуратура Львівської області спромоглася напрацювати лише фразу про те, що придбання відбулося «згідно із законодавством» – і ані слова більше. Навіть вказати закон, у відповідності до якого це придбання подарунків відбулося, для правоохоронців виявилося надскладним завданням.
Над чим в цьому випадку прокуратура насміхається більше – над запитом, законом чи самою собою – визначити важко. Очевидно, що на жодне із чітко поставлених у запиті запитань відповіді надано не було, що уже саме по собі є порушенням законодавства. Тому автор повторно надіслав до прокуратури Львівської області цей запит, зазначивши, що надану відповідь не можна вважати належною, а її повторення буде розцінюватися як уникнення відповіді на інформаційний запит.
Втім, навіть така відповідь вже дає підстави сумніватися, що з закупівлею подарунків усе відбулося належним чином. Радше, вона вселяє впевненість в тому, що порушення таки мало місце.
PS: Подарунок прокуратури автор цих рядків віддав у дитячий будинок. Видається непоганою ідеєю, аби інші журналісти також позбулися їх в той чи інший делікатний спосіб – хоча це вже особиста справа кожного.