Описана нижче історія цікава не так масштабами, як тим, що саме за такою схемою в головному місті України хочуть украсти ще кілька тисяч ділянок вартістю в мільярди доларів. Забудовницьке лобі придумало, як обходити останню формальну перепону в спорудженні багатоповерхових монстрів на будь-якому клаптику землі. Тепер закон про містобудування, який вимагає дотримуватися рівня забудови, указаного в Генеральному плані, оминають за допомогою постанови Кабінету Міністрів 2011 року авторства Миколи Азарова. Та забудовники мріють про цілковиту перемогу — ухвалення нового Генплану, який остаточно закріпить за ними поцуплене.
ЮНИЙ ГЕНІЙ
Отже, мова про земельну ділянку площею 0,26 га на вулиці Толбухіна, 43а й 43б на Нивках у Києві. Цікаво, що донедавна вона була частиною єдиної території загальною площею 0,57 га на вулиці Баумана, 32. Розділили цю землю зовсім не випадково.
Державна архітектурно-будівельна інспекція України 13 жовтня 2015 року видала такому собі ТОВ «Міральянс» дозвіл на спорудження двох 14-поверхівок («спарених» секцій) із підземним паркінгом, що цілковито суперечить Генплану та містобудівним умовам. Генеральним підрядчиком визначено ТОВ «БК «АЗУР ГРУП». За інформацією громадських активістів, місцевих жителів та народного депутата Юрія Левченка, за цими структурами стоїть київська забудовна мафія. Зокрема, за ТОВ «Міральянс», яка є формальним власником ділянки, — не хто інший, як член «молодої команди Черновецького», нинішній депутат Київради Сергій Кримчак. Тоді як підрядчиком і співвласником є компанія, пов’язана з відомими забудовниками Миколою Негричем та В’ячеславом Непопом.
Намагання будувати відразу викликало різкий протест місцевих жителів. Почалось активне протистояння, яке триває і досі. Чим же ця ділянка цікава серед сотень подібних випадків у Києві? Нахабністю під час її захоплення, а також надто важливим елементом її легалізації, який насправді вже став дуже небезпечним прецедентом, що може, за оцінками незалежних експертів, призвести до втрати Києвом землі на кілька мільярдів доларів.
Читайте також: На громадських слуханнях місцеві мешканці проголосували проти будівництва на Героїв Дніпра в Києві
Розпочнімо з короткої довідки, хто ж такий Сергій Кримчак. Він є однією з найважливіших ланок у процесі дерибану Києва останніх 10 років. Депутат Київради трьох скликань: у 2008–2014‑му — від Блоку Леоніда Черновецького; у 2014–2015‑му — мажоритарник фракції «Демократична партія України»; від 28 вересня 2015-го, після її розпуску, перебуває у фракції «Єдність». Народився в Чехії.
Навчаючись на юридичному факультеті Київського національного університету, трудову діяльність почав юристом у партійній організації БЛЧ Дарницького району Києва. Саме в цьому районі був тоді виборчий округ Леоніда Михайловича. Працював молодий активіст так добре, що Блок Черновецького включив його до списку кандидатів до райради, депутатом якої він і став у березні 2006‑го у віці 19 років. У листопаді 2007-го Кримчак очолив правління громадської організації «Київський міський центр «Правозахист», котра, як стверджують відкриті джерела, надавала юридичне забезпечення Леоніда Черновецького й від імені котрої бабусям роздавали легендарну гречку.
А сам Кримчак, згідно з деякими джерелами, був креатурою особисто «космічного мера» та його родини, зокрема зятя Черновецького — депутата Київради В’ячеслава Супруненка. Той від 2011-го до 27 травня 2014-го перебував у міжнародному розшуку за скоєння розбійного нападу на адвоката Івана Гранцева з метою заволодіння документами, у яких були факти майнових махінацій, що стосувалися самого ж таки Супруненка.
У 2008 році Сергія Кримчака було внесено до виборчого списку Блоку Черновецького за № 30 та обрано депутатом Київради. Відтак 21-річний юнак, наймолодший із її членів, раптом стає не ким іншим, як секретарем ключової Постійної комісії з питань земельних відносин, міського будівництва та архітектури. Отам його талант і розкрився повною мірою.
Головою цієї структури, тоді був, як відомо, Олександр Євлах, теж із Блоку Черновецького (№ 31 у виборчому списку БЛЧ, наступний після Кримчака), проти якого після відставки у 2012 році мера було порушено низку кримінальних справ за земельні афери. Зокрема, за те, що землю в престижних місцях Києва за безпосередньою участю комісії Київрада виділяла на студентів, які про це навіть не знали. Євлах утік до Німеччини, його навіть екстрадували назад до України, але справа так і не була доведена до кінця. Кримчак водночас залишився неушкодженим.
У 2012-му, після відставки Черновецького, він разом із нинішніми депутатами Київради Віталієм Павликом та Сергієм Нікіташем створив ТОВ «Юридичний центр «Правозахисник», де обійняв посаду генерального директора. Тобто справа Черновецького невмируща. У нинішній Київраді Кримчак залишається членом тієї ж таки комісії, котра займається питаннями містобудування, архітектури та землекористування. Саме із Євлахом та Кримчаком ЗМІ багато разів пов’язували найбільш кричущі факти розкрадання київської землі. І якраз ситуація із забудовою на Толбухіна показує, як вони діяли.
РОДИННИЙ ПІДРЯД
Ця ділянка площею 0,26 га на Толбухіна, 43а й 43б відповідно до Рішення виконкому Київради від 24 січня 1968 року № 69 перебувала в користуванні так званого Учбово-курсового комбінату, підпорядкованого КП
Київжитлоспецексплуатація» КМДА. Він готує спеціалістів у галузі ЖКГ для столиці. Фактично це ПТУ, яке й досі навчає молодь більш як за 35 дефіцитними нині спеціальностями (слюсар, оператор котельні, електромонтер ліфту, апаратник хімводоочищення, покрівельник тощо). У його користуванні майже гектар землі, на яку й націлилися забудовники.
Читайте також: Війни забудовників
28 грудня 2010 року рішенням № 551/5367 Київради земля комбінату була розділена на три частини й фактично вкрадена способом безплатної передачі підставним особам — прямим родичам Кримчака по материнській лінії. При цьому якщо початкова ринкова вартість ділянки в разі зведення приватного будинку на ній становила близько $800 тис., то тепер, за оцінками експертів, вона сягає щонайменше $8 млн у разі спорудження багатоповерхівки.
Отже, Київрада відібрала в навчального закладу право користування частиною території площею 0,16 га, зарахувала 0,1 га до земель запасу житлової та громадської забудови, а ще 0,06 га — «запасу сільськогосподарського призначення», що, до речі, заборонено в межах Києва. І головне — безплатно передала такій собі Галині Симкович 0,16 га, зокрема 0,1 га «для будівництва та обслуговування житлового будинку» й 0,06 га «для ведення індивідуального садівництва» по вулиці Толбухіна, 43а. Цікаво, що Галина Юріївна Симкович проживала й проживає в селі Порошково Перечинського району Закарпатської області, є двоюрідною сестрою матері Кримчака Ірини Василівни Кримчак, уродженки того ж таки населеного пункту (їхні батьки були рідні брати, дівоче прізвище обох жінок Меліка), і відповідно двоюрідною тіткою Кримчака.
Того самого дня, 28 грудня 2010 року, Київрада рішенням № 551/5363 за тією самою схемою анулювала для навчального комбінату право користування частиною ділянки площею 0,10 га й зарахувала цю землю до запасу житлової та громадської забудови. Цим рішенням було безплатно передано територію завбільшки 0,10 га такій собі Ользі Дуран у приватну власність для будівництва на вулиці Толбухіна, 43б. Як з’ясувалося, Ольга Юріївна Дуран теж за якимось дивним збігом обставин є двоюрідною сестрою матері Кримчака. Винятково швидко обидва рішення були завізовані Черновецьким.
Те, який стосунок Дуран та Симкович мають до Києва і взагалі чи є у них право тут на землю, нікого не хвилювало. Як і те, що ці пані вже володіють паями та будинками в селі Порошково. Невдовзі ці громадянки подарували три земельні наділи такому собі Василеві Васильовичу Тем’янинцю, 1983 року народження. Мешкає він… ви сміятиметесь, але в тому ж таки селі Порошково Перечинського району на Закарпатті. А що пан Тем’янинець є двоюрідним братом Кримчака, це вже й не дивує.
Невдовзі, 23 жовтня 2013 року, Київрада ухвалює рішення № 407/9895 «Про зміну цільового призначення земельних ділянок громадянина Тем’янинця Василя Васильовича». У ньому замість спорудження двох приватних житлових будинків та «ведення садівництва» усупереч Генплану Києва вказано інше цільове призначення цих трьох земельних ділянок. Відтепер дозволено «їх використання для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями». Тобто ділянки віддали під забудову.
До речі, те засідання взагалі було одним із найскандальніших: на ньому ухвалили ще чимало незаконних землевідведень. Ані депутатів Київради від тодішньої опозиції, ані лідерів непровладних фракцій Верховної Ради Арсенія Яценюка, Віталія Кличка та Олега Тягнибока, ані журналістів тоді не пустили до будівлі столичної мерії, що була оточена спецпідрозділом «Беркут» і міліцією. Саме на тій сесії проголосували за багато рішень, котрі потім Київрада скасувала як нелегітимні, незаконні й ухвалені в приватних інтересах депутатів Блоку Черновецького та Партії регіонів.
Початок Майдану ніяк не вплинув на процес дерибану землі. 27 листопада 2013 року Тем’янинець зареєстрував у Святошинському районі Києва ТОВ «Міральянс» зі статутним капіталом 4 млн 75 тис. грн і став його єдиним власником. Іще через місяць, 24 грудня 2013-го, він, формальний власник трьох земельних ділянок, продає дві з них ТОВ «Міральянс», тобто самому собі. А 9 січня 2014 року — ТОВ «Міральянс» третю. Так Кримчак став остаточним власником території.
БЕЗ ГЕНПЛАНУ
У той час розпочалися роботи з підготовки зведення на ділянці двох 14-поверхових будинків. Генеральним підрядчиком будівництва стало вже згадане ТОВ «БК «АЗУР ГРУП», що входить до корпорації «Фундамент». ЗМІ тісно пов’язують його з Михайлом Голицею, колишнім заступником мера Києва з питань будівництва, та депутатами Київради В’ячеславом Непопом і Миколою Негричем, що є найбільшими забудовниками в Києві.
Швидше за все, Негрич & Непоп уже є і фактичними власниками землі. Адже після початку активних протестів проти забудови 25 листопада 2015 року Тем’янинець (тобто Кримчак) продав 99,9% належної йому частки ТОВ «Міральянс» ТОВ «Фундамент девелопмент». Хоча Кримчак цілком може також залишатись у реальних господарях.
Читайте також: Феодали з передмістя
Адже, за інформацією з реєстру юридичних осіб, єдиним власником ТОВ «Фундамент девелопмент» є офшорна компанія «Кісеторн лімітед», зареєстрована в Нікосії, столиці Кіпру. Таким чином, формальним власником ТОВ «Міральянс» є кіпрський офшор. Водночас бенефіціарним, тобто кінцевим юридичним, котрий утримує реальний контроль над цим офшором, — такий собі Ярослав Хьольцель, що проживає у Празі, столиці Чеської Республіки. Нагадаємо, що Кримчак народився в тому самому місті.
Є версія, що кінцевою метою забудовників є цілковите банкрутство Учбово-курсового комбінату для дальшої забудови всієї землі, на якій він був розміщений. Тим більше що, як подейкують, директор навчального закладу Едуард Бездєтко й директор департаменту житлово-комунальної інфраструктури КМДА Ігор Павлик є людьми Кримчака.
Щоправда, на певний час мешканцям удалося зупинити забудову. А 6 жовтня 2015 року міський депутат Тетяна Меліхова навіть внесла проект скасування рішення Київради про дозвіл на забудову цих ділянок. Одначе рішення так і не розглянули. За зверненнями нардепа Юрія Левченка були відкриті два кримінальні провадження щодо незаконності будівництва: їх почали прокуратури Києва та Шевченківського району. Однак реального розслідування досі так ніхто й не проводив, не було допитано ані осіб, що керують будівництвом, ані керівників Учбово-курсового комбінату чи департаменту житлово-комунальної інфраструктури.
А забудовник не спить. Окрім 0,26 га, про які йдеться, будівельники захопили ще 0,05 га, котрі використовують як місце стоянки техніки та складу будматеріалів. На початку серпня будівельні роботи було продовжено, а з мешканцями, що протестують, Негрич і Непоп борються, залучаючи тітушків. Як, наприклад, і в іншій скандальній точці Києва — на озері Качиному (Харківський масив), яке хоче забудувати та сама група «Фундамент».
Нарешті, залишилося розглянути один дуже важливий момент: яким чином забудовник обійшов Генплан? Адже, хоч Кримчак і отримав дозвіл на будівництво, відповідно до чинного Генплану воно в цьому районі може бути не вищим як на чотири поверхи. То як же йому вдалося отримати рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції? А дуже просто. Згідно з Постановою № 560 від 11 травня 2011 року, ухваленою урядом Миколи Азарова, тепер експертизу будівельних проектів проводять і приватні архітектурні бюро. Водночас там не вказано, що вони мають перевіряти ці проекти на відповідність Генплану. Це карт-бланш для забудовників.
Наприклад, у випадку з об’єктами на Толбухіна експертом було таке собі ТОВ «Українська будівельно-технічна експертиза», яке, за чутками, прямо пов’язане із забудовниками. І очікувано винесло рішення, що жодних проблем та порушень у плані побудови двох 14-поверхівок на місці, де можна зводити щонайбільше чотири поверхи, немає. І хоча такий проект прямо суперечить закону про містобудування, і забудовники, і так звані експерти посилаються на постанову Кабміну Азарова. Мовляв, від нас не вимагається пильнувати, щоб Генплан не порушували, то ми цього й не робимо.
Найгірше в цій ситуації, що за такою схемою, за оцінкою активістів, нині готуються вкрасти до 1,5 тис. (!) ділянок по всьому Києву. І загальна їхня вартість може перевищувати $20 млрд (!). Далі забудовники збираються пролобіювати ухвалення нового Генплану столиці, у якому вони доможуться визнання всіх уже й так де-факто захоплених ділянок територіями для багатоповерхової забудови. Оскільки забудовницьке лобі нині має фактично беззастережну владу в місті й міцний дах Блоку Петра Порошенка в особі екс-членів «молодої команди Черновецького» Ігоря Кононенка, якого називають «смотрящим за Києвом», та нардепа Сергія Березенка, ці наміри мають усі шанси реалізуватись. А столиця — перетворитися на кам’яно-бетонні джунглі й утратити зелені зони та культурну спадщину.