За склом. Як слухали апеляцію Насірова

Політика
14 Березня 2017, 10:18

Настав день двох апеляцій. Захист відстороненого голови ДФС Романа Насірова проситиме суд  скасувати його арешт і 100 млн грн застави. Обвинувачення, як і раніше, наполягатиме на сумі 2 млрд грн «з огляду на непоганий майновий стан» підозрюваного.

Просторі коридори Апеляційного суду Києва швидко наповнилися охочими поспостерігати за черговим раундом битви Насіров vs Феміда: журналістами, активістами, депутатами, родичами підозрюваного.

Цього разу обійшлося без медпрацівників і «швидких» на подвір’ї, лише два автозаки поряд із запасним виходом.

Поки всередині очікували початку засідання, на вулиці вже збирався мітинг. Пам’ятаючи ефективність «м’якого блокування» під час обрання Насірову запобіжного заходу в ніч на 6 березня, активісти заздалегідь оголосили акцію під стінами київської апеляції, щоб «висловити підтримку чесному правосуддю». Побоювалися,  що заставу зменшать до 10 млн грн, Насіров заплатить гроші й зникне.

Читайте також: Звільнити Насірова

Засідання розпочалося вчасно, без «замінувань». Підозрюваний  був чисто виголений, вбраний у діловий костюм, тримався впевнено і бадьоро. Адвокати одразу ж почали просити суд випустити їхнього підзахисного з «акваріума» на час засідання, бо це, мовляв, порушує його права. Потім і сам Насіров підключився, бо з-за скла його «погано чути». Судді ж жодних правових утисків не побачили і на слух не скаржилися.

– Ми вас добре чуємо, повірте нам, – запевнив головуючий суддя Віктор Глиняний.

Тоді захисники спробували долучити до справи коментарі керівника САП Назара Холодницького, які він давав минулого тижня під стінами Солом’янського суду. Нібито їх можна розглядати як тиск на суд. Прокурори заперечили: ці висловлювання – особиста думка пана Холодницького. Очікувано, така ініціатива залишилася без задоволення.

Піднялося питання щодо присутності на засіданні представників засобів масової інформації (а їх таки була левова частка публіки). Сам Насіров наполіг, щоб ЗМІ лишилися, аби «показати всім безпідставність звинувачень у його бік». Суд дозволив журналістам лишитися.

Адвокати вдалися до вже знайомої стратегії захисту. Так, Олександр Мірошник, виступаючи першим, розповів про «прекрасну сім’ю і дружину», про те, як на яку велику пошану заслуговує його підзахисний, оскільки «не всім вдається народити трьох дітей», і тому даремно його «паплюжать» у пресі. Про міцні соціальні зв’язки Насірова з родиною і необґрунтованість ризиків втечі, на які посилається прокурор. Про політичні бонуси, які «отримують певні сили, цькуючи Насірова». Пояснив навіть його нещодавню «хворобу».

Читайте також: Як обирали запобіжний захід Насірову

– До речі, хвороба апріорі законна. Хворіли всі, хто перебуває в такій ситуації. Якщо особі кажуть, що її заарештують, не дивно, що вона захворіє. Хворіли всі, навіть генеральний прокурор, – цілком серйозно сказав адвокат.

Публікою прокотився смішок, прокурори тихенько всміхалися в кулак.

Далі Мірошник перейшов до «поганих автомайданівців».

– Так склалося, що суд, у якому обирався запобіжний захід пану Насірову, розташований біля церкви, а з автомобілів блокувальників лунала музика з нецензурною лексикою! – переконував він.

Зал зареготав.

Мірошник знову заявив про незаконність затримання о 23:50 у Феофанії, катування, яке виявлялося у неможливості підзахисного пообідати.

– Це було легкою іронією з боку прокурорів – затримати пана Насірова напередодні дня народження, – стверджував адвокат.

Наступним узяв слово Віктор Петруненко, якому здумалося порівняти процес над Насіровим із 37-м роком і з розп’яттям Ісуса Христа.

– Ми маємо в історії 37-й рік минулого століття, дві тисячі років тому теж закликали «Розіпни його!», і прокуратор розіпнув,  – із запалом говорив адвокат, зал не тямився від реготу.

Далі адвокат переконував присутніх, що Насіров приніс державі користь, а не збитки, адже видобування газу, яке він зробив можливим, приносило в бюджет 36% річних.

– Щоб карати за це, треба бути циніками і не бажати щастя державі! – не вгавав Петруненко.

Після виступів прокурорів  розпочалася тривала промова самого Насірова. Він і сам ледь не цитував Кримінально-процесуальний кодекс, наполягаючи на незаконності затримання, звинувачував НАБУ в порушенні своїх прав, називав процес популістичним і піарним, розповідав про фантастичні надходження до бюджету за час його роботи головою ДФС, наполягав, що він не винен і робив усе по закону й на благо держави.

Читайте також: Ніч Насірова. Як затягували справу топ-чиновника

– Я справді маю багато землі в Чернігівській області, де все життя мріяв посадити яблуневий сад…, – ностальгував Насіров

– Горіховий! – долетіло з залу. Це був натяк-нагадування про конфісоквані 190 т горіхів, які опинилася на складах фірми, бенефіціаром якої є брат Романа Насірова.

Колись опоненти Насірова, зокрема, Міхеїл Саакашвілі, закидали йому зв’язки з «горіховою мафією», проте поки що без доказів.

На противагу сімейним цінностям, розіп’ятим спасителям і яблуневим садкам прийшли прокурори з лаконічними й чіткими аргументами, чому Насірова не можна відпускати, і чому треба збільшити йому заставу у 20 разів.

– Застава у 100 млн грн  не є достатньою, оскільки родина підозрюваного не бідує. Згідно з декларацією, самої готівки, за курсом НБУ, є близько 55 млн грн, – прокурор Андрій Перов продовжив перелічувати статки Насірова, згадавши і дві лондонські квартири по 96 і 120 тисяч фунтів, і землі, і триповерховий будинок у Козині, і автомобілі, і Harley-Davidson, і прибуток від корпоративних прав на понад 9 млн грн.

Першочерговими ризиками втечі підозрюваного, на думку прокурорів, є саме квартири в Лондоні та громадянство Британії. Захисники наполягали на «сталих соціальних зв’язках Насірова», через які він начебто не захоче нікуди їхати, проте спростувань щодо громадянства, за словами прокурорів, так і не навели. Така ж доля й нібито наявного в підозрюваного британського паспорта. Також обвинувачення повідомило, що в Насірова могла залишитися печатка голови ДФС, і працівники фіскальної служби й далі йому підпорядковуються.

Поки судді ходили в нарадчу кімнату, Насіров про щось перешіптувався з адвокатами.

– Як ви почуваєтеся, пане Насіров? – намагалися докричатися до нього журналісти.

Люди ж у формі нікого не підпускали до його скляної кімнатки. В коридорах чергували молодики в балаклавах із символікою «Національного корпусу», вочевидь, у передчутті десятикратного зменшення застави.

Судді повернулися приблизно за півгодини. Головуючий швидко зачитав рішення: усім відмовити, запобіжний захід залишити без змін, ухвала оскарженню не підлягає. Половина журналістів обліпила прокурорів, друга – адвокатів. Прокурор Перов знизав плечима:

– Рішенням незадоволені, але закон є закон.

Проте адвокати, схоже, так просто здаватися не збиралися. Петруненко, який згадував Христа і 37-й рік, назвав рішення суду незаконним, тому виконувати його ніхто не буде, заставу вносити також не збираються.

Слово дали Насірову.

– Суд заполітизований і рішення несправедливе. Мої захисники будуть звертатися в ЄСПЛ… Мій арешт вигідний детективам НАБУ, в них скоро аудит, і ця справа стане для них показовою, – наполягав підозрюваний.

Він також дав зрозуміти, що не вноситиме заставу, оскільки «їде в СІЗО, і не зможе зробити цього фізично, навіть якби мав такі гроші», у друзів також не проситиме. Натомість зазначив, що чекатиме якнайшвидшого розгляду справи по суті і «відновлення справедливості».

Чоловік із натовпу передав через адвокатів синьо-жовтий стяг.

– Пане Насіров, ось вам український прапор, щоб легше було в СІЗО, – сказав незнайомець.

– Чому не британський? – почулося з-за людських голів.

Імпровізовану прес-конференцію перервали грубі чоловічі голоси. Мітингувальники перебралися з вулиці в судову залу.  Їм не сподобалося, що Насірову дають слово перед телекамерами. Вони почали плескати в долоні й кричати «НАБУ – молодці!», як тиждень тому під Солом’янським судом.  Насірова з «акваріума» більше ніхто не чув. Адвокати повісили прапор на скляну клітку. Охорона попросила всіх вийти із залу.

Шестигодинне очікування завершилося. Не отримали свого ні прокурори, ні адвокати. Апеляційний суд не взяв на себе відповідальності ні за 2 мільярди застави, ні навіть за 10 мільйонів і можливе зникнення Насірова попри його показове прагнення до правосуддя. Підозрюваний поки що в СІЗО, як того і хотіла громадськість.

Від суду одночасно від’їхали два автозаки. Котрий із них повіз Насірова в ізолятор, лишилося таємницею. Неподалік, під воротами, про недавній мітинг ще нагадували прапори Автомайдану і бочки з плакатами «Рома, здавай Петра!».