Крім цього, згідно з моніторингом, продовж першої половини липня на зовнішню рекламу по 2,5 млн грн. витратили партії Наталії Королевської та Віталія Кличка. Реклама опозиції обійшлася ж у 1 млн 250 тис грн.
За словами Біденка, впродовж моніторинга було нараховано не менше 3000 площин реклами Партії регіонів, приблизно 2500 – Комуністичної партії, 1170 – партії «Україна-вперед!», 2000 – Медведчука, 707 – опозиції. Партія «Удар» лише розпочала розміщення реклами 15 липня, тому, за словами Біденка, кількість щитів нараховувала на момент моніторингу 81.
«Я б оцінив кампанію до кінця липня в 1000 площин», – зауважив він.
За словами експерта, на телевізійну рекламу всередньому політичні партії витрачають втричі більше коштів. Тобто виходячи з вищезазначених показників, можна порахувати ці видатки.
«Однак тут не враховується джинса, проплачені новини тощо», – уточнив він.
За словами експерта, політичні партії неефективно проводять рекламні кампанії.
«У кожної політичної сили є своя цільова аудиторія, яка має специфіку в перегляді тих чи інших ЗМІ. Наприклад, для Кличка підходять більше молодіжні ЗМІ, аудиторія менше дивиться телебачення, менше довіряє рекламі, але більше спілкується в інтернеті. Також молодь потрібно ловити в точках, де вона перебуває. Це університети, спортивні майданчики тощо. Для Королевської був вибраний імідж роботи з підприємцями, а тому викидати такі гроші на зовнішню рекламу абсолютно не потрібно. Їй необхідно було створювати майданчики для прямого спілкування з підприємцями, збір підписів тощо. Але суть навіть не в цьому – на основі цього підходу дається пропозиція рекламним агентствам щодо ефективної кількості рекламоносіїв, для досягнення ефекту охоплення 100% аудиторії і донесення до них частоти контактів, наприклад 5 разів, необхідно взяти 70 щитів в Києві», – пояснив Біденко.
Однак, у політиків підхід інший, додає експерт.
«Вони виходять не від ефективності, а від того, скільки в них є грошей. До прикладу, є мільйон на місяць, його ділять на рекламу таким чином: більше на ТБ, менше – на пресу. Цей підхід – аматорський. Рекламу можна порівняти з приготуванням супу: можемо кинути всі інгредієнти одразу, а можемо – поступово. Реклама так само, вона працює за рецептом. А політики за рецептом не працюють. Відповідно вони неефективно витрачають свої гроші. Це – ефект ядерної бомби. Вони кидають рекламу на всіх і отримують певний ефект, який не прогнозується. Він масовий, звичайно, але те, що кошти витрачені ефективно, сказати не можу. У рекламних комерційних кампаніях над таким сміються», – підсумував він.