Парламентські вибори в КНДР, 2014 рік
9 березня 2014 року лідер Північної Кореї Кім Чен Ин переміг на виборах до Верховного народного зібрання КНДР у своєму виборчому окрузі зі 100-відсотковими показниками. Причому, явка виборців в окрузі Пектусан склала 100%. Тобто, всі без винятку проголосували за Кім Чен Ина. Місцева Центральна виборча комісія запевнила, що проголосували всі зареєстровані виборці, крім тих, хто був за кордоном або працював на морі.
"Це вираз абсолютної підтримки з боку військовослужбовців і народу та їх глибокої довіри до верховного лідера Кім Чен Ина", – повідомило Центральне телеграфне агентство Кореї.
Власне, "вибори" до національного парламенту були досить специфічними, адже у виборчих бюлетенях фігурувало лише одне прізвище по кожному округу.
Попередні парламентські вибори в КНДР відбулися у 2009 році. Тоді виборці Північної Кореї теж виявили неабияку відповідальність та дисциплінованість – в голосуванні взяли участь 99,98% виборців.
Читайте також: The Time: ООН готова розслідувати звірства влади Північнії Кореї проти власного народу
Парламентські вибори на Кубі, 2013 рік
У виборах у кубинську Національну асамблею (однопалатний парламент) і органи самоврядування 15 провінцій країни взяли участь понад 90% виборців. І це попри те, що йшов дощ і було досить холодно. У "святі справжньої демократії" брали участь понад 8 мільйонів кубинців з 8,632 мільйона осіб, що мають права голосу, у тому числі майже 140 тисяч людей проголосували вперше. На 30 тисячах виборчих дільниць порядок забезпечували десятки тисяч піонерів і старшокласників.
Президентські вибори в Казахстані
Нурсултан Назарбаєв – незаперечний президент-рекордсмен. Він обіймав цю посаду ще до проголошення незалежності цієї країни – з 1990 року. Проте на всенародних виборах 1991 року він був обраний президентом Казахстану (98,6% голосів). 1995 року під час всенародного референдуму його президентські повноваження продовжили до 2000 року. Однак 1999 року відбулися дострокові президентські вибори, на яких Назарбаєв знову переміг (79,78 % голосів). Переміг він і на виборах 2005 року (91,15 % голосів).
2010 року за Назарбаєвим офіційно закріпили статус Першого президента Казахстану. Згідно з Конституцією країни одна й та ж особа не може бути обрана президентом більше двох разів поспіль, але це обмеження не стосується першого президента Республіки Казахстан. У квітні 2011 року Назарбаєв вчетверте переміг на виборах (95, 5%), забезпечивши собі президентське крісло до 2016 року.
Президентські вибори в Білорусі
Не відстає від Казахстану й Білорусь. Аляксандр Лукашенка обирався на посаду президента Республіки Білорусь чотири рази з 1994 року. 1994 року за результатами другого туру Лукашенка переміг з результатом 80,1% голосів. Після референдуму 1996 року п'ятирічний термін перебування Лукашенки на посту президента почався з нуля, тому вибори, які за старою Конституцією мали відбутись у 1999 році, але були перенесені на 2001 рік (тоді Лукашенка переміг у першому турі з результатом 75,65 % голосів). 2004 року у Білорусі був проведений референдум, за результатами якого президент може обиратися нескінченну кількість разів. Того ж року Лукашенка переміг у першому турі з результатом 83%.
2010 року відбулися четверті президентські вибори. У них узяли участь найбільша кількість кандидатів за всю історію президентських виборів у Білорусі — десять осіб. За офіційними даними, явка виборців склала 90.65 %; перемогу вчетверте поспіль здобув Лукашенка, набравши 79.65 % голосів. Жоден із інших кандидатів не здобув більше 3% голосів. Такі результати, а також силовий розгін демонстрації протесту 19 грудня та подальше затримання більшості кандидатів викликали широкий резонанс у світі, частина країн відмовилася визнавати вибори легітимними.
Читайте також: Топ-15 сучасних держав із "вічними" президентами
Референдум щодо прийняття нової конституції Сирії, 2012 рік
Сирія, яка разом із КНДР підтримала російську інтервенцію в Україну, теж відзначилася надзвичайною відповідальністю населення. 26 лютого 2012 року там відбувся Всенародний референдум із проекту нової конституції Сирійської Арабської Республіки (САР). Незважаючи на заворушення у країні, сирійська влада створила понад 14 тисяч виборчих дільниць для майже 14,6 млн виборців. Майже 90% учасників референдуму (близько 7,5 млн сирійців) проголосували за прийняття нової конституції країни. Загалом у голосуванні взяли 8 376 447 громадян, що становить 57,4% від тих, хто має право голосу. Разом з тим уряд визнав, що через кровопролиття у деяких районах референдум не відбувся. За ухвалення нового основного закону країни виступили 7 млн 490 тис. 319 осіб, що становить 89,4% від тих, що проголосували, проти висловилися 753 208 опитуваних, або 9% тих, хто взяв участь у референдумі. Ще 132 тисяч, або 1,6% від загальної кількості бюлетенів, забраковані комісіями. Нова конституція набула чинності вже наступного дня після референдуму. На Заході сирійський референдум розцінили скептично – мовляв, про яку демократичність може йтися, якщо голосування відбувається в умовах війни.
Читайте також: Чи може Асад маніпулювати Заходом?
Президентські вибори в Сирії, 2000 рік
Президентські вибори в Сирії відбулися 10 липня 2000 року через місяць після смерті президента Хафеза Асада. Єдиним претендентом на пост був син колишнього президента – Башар аль-Асад. Для того, щоб він зміг взяти участь у виборах, парламент через декілька годин після смерті Хафеза Асада вніс поправки в конституцію, зменшивши мінімальний вік кандидата в президенти з 40 до 34 років. Крім того, 11 червня 2000 року виконувач обов'язків президента віце-президент Абдул Халім Хаддам присвоїв йому звання генерал-лейтенанта і призначив головнокомандувачем сирійської армії.
10 липня відбувся референдум, на якому громадяни Сирії повинні були схвалити або відхилити кандидатуру Башара Асада на пост президента. При явці 94.6% за Башара Асада віддали свої голоси 97.29% виборців. 17 липня 2000 року відбулась інавгурація нового президента Сирії. Асад і досі обіймає цю посаду.