Про безпрецедентну суму «по-гарячому» повідомив особисто голова СБУ Василь Грицак. Також він продемонстрував ЗМІ фото міського голови, який нібито «вимагав і одержав» гроші від забудовника за дозвіл розпочати зведення багатоповерхівки в центрі міста. Гучна операція пророчила прокуратурі і Службі безпеки нечуваний антикорупційний тріумф. Утім розслідування Тижня виявило суперечливі деталі, які ставлять під сумнів версію силовиків як єдину версію інциденту.
Чи був мільйон?
За півгодини після того, як силовики вивели з робочого кабінету Момота, Грицак повідомив: «Представниками Служби безпеки України разом із працівниками прокуратури під час вимагання та одержання хабара загальною сумою один мільйон євро затриманий мер міста Вишгород». Ці гроші, за даними спецслужбовців, він вимагав через посередників. Здавалось би, типове українське хабарне «мило».
Та розбіжності у цій справі стали з’являтися вже на перших хвилинах брифінгу очільника СБУ. Уже за мить з вуст голови СБУ пролунала інша сума хабара, який, за версією силовиків, прагнув отримати міський голова: схопили мера під час отримання тільки частини хабара у розмірі 200 тисяч, а мільйон євро – це загальна сума, яку нібито вимагав Момот.
Не забарилася й третя цифра. Її оголосив прокурор Київської області Євген Бондаренко. Сума хабара, яку вимагав вишгородський міський голова, за його даними, насправді начебто становила вже 300 тисяч євро. Разом з тим, на підтвердження заяви голови СБУ, прокурор пояснив, що мер Момот спочатку хотів мільйон, утім згодом, мовляв, вирішив вгамувати апетити.
Зі слів того ж таки Бондаренка, хабар було розбито на дві суми. «Сьогодні відбулася передача першого – 200 тисяч євро. У понеділок повинен був відбутися другий етап – тобто 100 тисяч євро. Але не чекаючи другого етапу, нами було прийнято рішення про затримання вказаних осіб безпосередньо після передачі сьогодні 200 тисяч євро», – сказав він на брифінгу в четвер.
Читайте також: У ГПУ заявили про тиск на слідство у справі затриманого на хабарі мера Вишгорода
Як стверджує прокуратура, гроші мер вимагав за погодження документів для зведення багатоповерхового будинку і надання дозволу на підключення комунікацій. Крім того, за це він нібито обіцяв, що «псевдоактивісти не будуть перешкоджати здійсненню будівництва багатоповерхових будівель». Прокурор області також підтвердив, що окрім мера Вишгорода силовики схопили ще кількох його поплічників. З його слів, гроші з представників будівельної компанії мер вимагав разом зі своїми «друзями».
Однак уже скоро стало відомо, що в робочому кабінеті мера грошей не було – це засвідчили поняті. А славнозвісний мільйон, тобто, 200 тисяч, виявили не у самого Момота, а у так званих посередників, яких схопили в одному з київських банків. Про це розповів депутат Вишгородської міськради Максим Макаренко. Пізніше це підтвердив і сам мер. Дізнатися ж більш детальну інформацію від СБУ і прокуратури стосовно безпосереднього моменту затримання мера не вдалося, адже ці відомства так не надали відповіді на запити Тижня.
Цікава деталь – в Олексія Момота налічується дві судимості: перша умовна, а друга цілком реальна –у 18-річному віці він через кватирку вліз в чуже помешкання і виніс техніку, за що відсидів кілька років. Тож, у цілому, попри плутанину в «гарячих» заявах офіційних представників правоохоронних структур, версія про мера-хабарника має право на існування.
Утім, на підтримку мера, якого офіційно звинуватили в хабарництві, одразу вийшов на мітинг чи не весь громадський актив міста. Мешканці Вишгорода і депутати міськради розгорнули плакати: «Ми віримо нашому меру, провокація не пройде», «Корупціонери та злочинці, руки геть від Момота» та «Відпустіть нашого мера». З цими гаслами далі вони пікетували й Печерський суд, допоки той обирав запобіжний захід Момоту вже на вихідних.
Щоправда, біля суду мітингували й інші «активісти». На зустрічний протест із вимогою посадити хабарника вийшло з десяток людей. Мітингарі-«антикорупціонери» були дуже подібними до осіб, які український народний епос охрестив «тітушками». Ці правдоборці – всі як один з вулиці Леніна – якої, до слова, у Вишгороді не існує, так і не змогли назвати прізвища хабарника, проти якого вони вийшли мітингувати. Зрештою, своїх прізвищ журналістам вони також вирішили не називати. Цікаво, що чимало активістів, які вийшли на підтримку Момота – мешканці Прожекторного провулку. Саме навколо цієї адреси й розгортаються події.
Звідки взявся мільйон
Вишгород розташований у кількох кілометрах від столиці – дістатися Києва звідти можна всього за 10 хвилин. Містечко, яке налічує кількадесят тисяч мешканців, стоїть на березі Київського водосховища, крім того, воно щедро оточено лісами. Тутешня земля справді має неабияку цінність. Сам же провулок Прожекторний, навколо якого й виникла історія із хабаром, розташований у самісінькому центрі міста. Ласих 2,4 га землі в оренду забудовнику передав колишній міський голова ще в 2004 році. Тоді таке право отримала компанія «Дніпрожилбуд». Утім, протягом багатьох років чомусь так ним і не скористалася. Згодом землі перейшли в суборенду компанії зі складною назвою «Вишгородміськреконструкція-1». Звідси й бере свої витоки розповідь про мера-хабарника.
За інформацією місцевих юристів, «Вишгородміськреконструкція-1» найняла генпідрядника для зведення багатоповерхівки. Саме від нього надійшла скарга на те, що нинішній мер вимагав хабара за погодження початку будівництва. До прокуратури, зокрема, звернувся заступник директора такої собі компанії «Євробуд 77». Промовистим моментом у цій ситуації є те, що чоловік обійняв цю посаду незадовго до затримання мера – 1 квітня. «І 4 квітня вже почали якісь невідомі люди від мого імені з ним про щось домовлятися, судячи з матеріалів справи», – розповів в ексклюзивному коментарі Тижню міський голова Вишгорода Олексій Момот.
Читайте також: Мер Вишгорода вийшов з-під варти після внесення 5 млн грн застави
На суді мер зазначив, що про цього генпідрядника вперше почув лише в прокуратурі: «Він не є забудовником. До мене підходив разів із десять справжній забудовник «Вишгородміськреконструкція-1» Денис Мусієнко і до мене приходив рази три, мабуть, ось цей «забудовник». Але він представився, що він «Вишгородміськреконструкція-1».
Доволі дивною видається й сама скарга позивача. Нагадаємо, прокуратурою було озвучено, що мер вимагав гроші за погодження документів на зведення багатоповерхівки. Утім, насправді компанія-забудовник вже має право будуватися. Вона отримала відповідний документ не в міській раді, а в столичній Державній архітектурно-будівельній інспекції, де їй надали дозвіл так званої п’ятої категорії. Маючи таке рішення, забудовник міг будувати на тому місці навіть хмарочоси, – стверджує друг мера, юрист Владислав Дулапчий.
«Перестрибнули мера. Тепер за законом, за цими документами вони можуть побудувати там хоч парус 50-поверховий. Тому Момот їм взагалі не потрібен. Він не може тут нічого», – пояснює Дулапчий. З його слів, наразі конфлікт полягає лише в тому, щоби забудовник домовився із людьми, які мешкають на частині орендованої території. «Там стоять будівлі людей, в них є право власності. І, звісно, що коли приходить забудовник і каже: я починаю будуватися, то в документах чітко написано, що маєш право будуватися, якщо знайшов домовленості із власниками цих будівель», – додав він.
Самі ж мешканці Прожекторного понад 10 років не знали про те, що колишня влада передала їх разом із землею в оренду забудовнику. Про це їм стало відомо трохи більше місяця тому, коли забудовник почав рити котлован і ставити огорожі. Тоді між жителями провулку і забудовником виникло кілька сутичок, подейкують, що там навіть було спалено один із будинків. Крім того, частина жителів конфліктного провулку 7 квітня подала позов до суду, у якому відповідачами мали бути орендатори і міська рада. Вони хотіли, щоби місто розірвало старий договір оренди. «У Олексія була позиція яка – він туди не ліз. Забудовники, які там є, у них всі документи є, і вони повинні були вирішувати свої проблеми із мешканцями, які зараз там проживають», – зазначив депутат місцевої ради Максим Макаренко.
Окремі ж власники будівель на Прожекторному все ж домовилися із забудовником, повідомили Тижню джерела в райадміністрації. «Вони знали, що власність можна буде вигідно продати, тому її набули. І вирішили, що прийшов момент вигідно нею розпорядитися. Очевидно, для того, щоби ця оборудка мала кращий фінансовий зиск, вони представили певну причетність мера до цієї справи і зімітували його залученість. Тому що за день до арешту ці люди зустрічалися з мером і, очевидно, що вони сам факт зустрічі мера представили майбутнім покупцям як участь мера в цій змові. Саме цих людей і арештували».
Ідеться, зокрема, про двох осіб, прізвища яких, допоки триває слідство, ми назвати не можемо. Перша особа два роки тому вийшла з в’язниці, за неперевіреною інформацією, чоловік сидів саме за оборудки у сфері нерухомості: «Він весь час говорив, що це його джекпот: перший-другий поверх нерухомість повинна бути (щоб здавати в оренду) і мільйон доларів. Звідки й виліз цей мільйон. Ніхто його нікому не давав, ніхто його ніяк не прораховував. Це те, що він попросив. Ця сума – це от така його мрія».
Інакше кажучи, власники цих будівель домовилися передати свої майнові права забудовнику і головне – узгодити конфліктні питання з мером. Принаймні так сформульовані закиди сторони обвинувачення. Утім сам міський голова заявив, що не має стосунку до цієї змови. Момот вважає, що його намагаються посунути з посади мера: «Без втручання політичної сили, яка, вочевидь, є конкурентом, тут не обійшлося».
Читайте також: Мер Вишгорода прокоментував звинувачення у хабарництві
Він зауважив, що вся справа будується лише на показах сумнівного представника компанії-генпідрядника – жодних інших доказів прокуратурою надано досі не було. Важливо зазначити й те, що людина, яка обвинуватила мера в вимаганні хабара, не з’явилася на суд, пославшись на поганий стан здоров’я. Сам же Момот в коментарі Тижню зазначив: «Я впевнений, що якби НАБУ цим займалося, то такої «творчості» би не було».
Політичний підтекст
Відповідно до чинного законодавства, ця справа справді є підслідною саме Антикорупційному бюро. Саме його детективи мали вести справу і здійснювати затримання хабарника. На цьому від початку й наполягав захист Момота. Спершу його адвокати клопотали про відведення прокурора, наполягаючи на тому, що він не має право здійснювати досудове розслідування. Коли ж Феміда відмовила в цьому клопотанні, захист запросив відвід самої судді. «Вона упереджено ставиться до мого клієнта», – наголосив у розмові з кореспондентом Тижня адвокат Олександр Байдик. Зрештою, суддю таки не відвели, і згодом Печерський райсуд виніс рішення – утримання мера під вартою або застава в 5 млн грн. Застава була внесена, і вже у вівторок, 19 квітня, мер вийшов на свободу. Що характерно, згодом заступник прокурора Київської області Ярослав Бендик повідомив, що найближчим часом справу таки планують передати до НАБУ.
Детективи ж Національного антикорупційного бюро, у свою чергу, в коментарях Тижню також підтвердили, що ця справа належить саме до підслідності їхньої структури, тож вони не розуміють, чому Київська обласна прокуратура не звернулася до їхнього органу. Сам же чільник НАБУ Артем Ситник додав, що, враховуючи незрозумілу позицію прокуратури, Антикорупційне бюро навіть не стане добиватися передачі їм цієї справи. «Хай орган, який ініціював таке розслідування, сам ним і займається» – заявив Ситник.
А позиція прокуратури й справді викликає чимало запитань. Надто – й з урахуванням того факту, що один із прокурорів у цій справі особисто просив вибачення у дружини міського голови після засідання суду, посилаючись на вимушені дії за вказівкою згори. Зауважимо, що таке повідомлення Тиждень отримав від вишгородських журналістів.
А от дружина Момота зазначила, що на її думку, справа виходить далеко за межі конфлікту на Прожекторному. Вона розповіла, що за час свого перебування на посаді меру вже вдалося виграти чимало судів проти забудовників та розірвати кілька незаконних договорів оренди землі. Сам же мер також неодноразово говорив про те, що йому вдалося повернути місту вже понад 6 га землі. «У мене складається враження, що люди в погонах набагато вище рівня Вишгорода мали зацікавленість у цих землях, зацікавленість у цих забудовах», – додала жінка.
Вона переконана, що до ув’язнення її чоловіка причетні самі ж силові структури: «Я вважаю, що найвищі чини в СБУ зацікавлені в цьому процесі». Зі слів жінки, мер більше місяця тому дізнався, що проти нього силовики готують підставу із хабаром: «Проте він вважав, що він не в зоні ризику у зв’язку із тим, що він нічого не бере». Зазначимо, що інформація щодо зацікавлення у цій справі високих посадовців у силовому відомстві надійшла Тижню й від одного з позафракційних народних депутатів.
Та чи справді цей конфлікт лежить в площині принципової незговірливості мера? Тут саме час згадати про людей, які заступилися за Олексія Момота. Як відомо, половину суми від застави за звільнення з-під варти міського голови внесла дружина народного депутата Ярослава Москаленка. Ні для кого не становить таємниці той факт, що сам нардеп належить до команди колишнього губернатора Київщини часів Януковича – Анатолія Присяжнюка. Той, до слова, нині перебуває у розшуку. Іншу доволі крупну суму розміром в 1,4 млн грн вніс за Момота народний депутат Юрій Дерев’янко. Останній очолює партію «Воля», від якої й висувався в мери Момот. Її, в свою чергу, пов’язують із екс-регіоналами, зокрема, депутатом двох колишніх скликань Василем Гурєєвим. Сам Момот, хоч і визнає свої давні дружні стосунки з Москаленком, але був «дуже здивований» такому широкому жесту. До речі, міський голова був депутатом міської ради Вишгорода минулого скликання від Народної партії Литвина, яка свого часу сумлінно обслуговувала інтереси команди Присяжнюка на Київщині.
Подейкують, що наразі в області точиться боротьба за політичний вплив та грошові потоки між губернатором Максимом Мельничуком, якого пов’язують із першим заступником АП Віталієм Ковальчуком та, в свою чергу, Сергієм Льовочкіним з одного боку та нелояльними до нього керівниками місцевого самоврядування – з іншого. Особливо якщо вони належать до інших політичних команд. Й ситуація в Вишгороді цілком вкладається в логіку витіснення старої команди Присяжнюка та пов’язаних з ним людей. Тут доречно буде згадати й нещодавні спроби рейдерського усунення мера в Коцюбинському за схожим сценарієм й за сприяння силовиків.
Так чи інакше, наразі можна говорити лише про версії. Зрештою, варіант залученості мера до корупції, не дивлячись на усі суперечності у слідстві, й досі актуальний. Однак, очевидно, що допоки справа не перейде до вповноважених органів (НАБУ), діапазон припущень буде збільшуватися.