«Очевидно, що митрополит Володимир став на захист не лише себе особисто, але і свого найближчого оточення – архієпископа Олександра (Драбинко). Останній не подобається багатьом в УПЦ і РПЦ: рішучий характер, втілення в життя всіх директив Блаженнішого, якими б вони не були», – заявив Чорноморець у коментарі Тижню.
Безумовно, додає експерт, архієпископ Олександр ніколи не вів і не веде власної політики, а є сумлінним виконавцем волі предстоятеля, нездатним на власну політику.
«Не раз митрополита Володимира просили вибрати собі інших помічників, але всім він категорично заявив: «Це моє останнє оточення». Отже, розділяти митрополита Володимира і архієпископа Олександра як взагалі, так і в цій ситуації, – неможливо. Звернення є, із ним не можна не рахуватися», – уточнив він.
Водночас експерт прогнозує, що настоятель Києво-Печерської Лаври митрополит Павло (Лебідь), якого рішенням Синоду призначили тимчасовим керуючим Київською єпархією, та інші ієрархи УПЦ мають на вибір два шляхи поведінки.
«Перший варіант – безумовно підкоритися рішенню митрополита Володимира та запропонованому ним у зверненні порядку управління. Митрополит Володимир пропонує всі рішення по київський єпархії представляти на його підпис. Це б означало визнання Блаженнішого Володимира дієздатним. Другий варіант – не визнати звернення і діяти в рамках рішень Синоду. Це означатиме відкритий конфлікт між Блаженнішим Володимиром і проросійськи налаштованими членами Синоду. Формально це навіть можна буде розглядати як суперечність між предстоятелем і Синодом. Між тим, згідно із канонами предстоятель нічого не робить без Синоду, а Синод без Предстоятеля», – заявив Чорноморець.
За його словами, якщо митрополит Павло не прийме пропозиції митрополита Володимира, то глава УПЦ МП може звертатися з апеляцією до Архієрейського Собору.
«Теоретично Блаженніший Володимир міг би апелювати і до Москви. Але патріарх Кірілл в одній із своїх промов визнав предстоятеля УПЦ тимчасово недієздатним та схвалив рішення Синоду. Це було зроблено неофіційно – оскільки офіційно таке затвердження міг зробити лише Архієрейський Собор РПЦ. Отже, звертатися до Москви немає смислу», – пояснив релігієзнавець.
Чорноморець називає ще одну причину звернення до Архієрейського Собору.
«Митрополит Володимир може заявити, що не передасть влади жодним триумвіратам, сформованим деякими членами Синоду. А передасть владу лише новому законно обраному предстоятелю УПЦ. Якби не конфлікт із Синодом, то митрополит Володимир міг би просто подати у відставку та архієреї вибирали б предстоятеля без його формальної участі. Але надзвичайна ситуація в УПЦ вимагає і надзвичайних кроків. Наймудрішим стало б обрання нового предстоятеля, при якому Блаженніший Володимир був би таким собі церковним Ден Сяопіном, радником та духівником», – вважає Чорноморець.
«Так чи інакше, саме проведення Архієрейського Собору УПЦ може вернути ситуацію в русло легітимності, якими б не були його рішення. Винесення конфлікту на рішення Собору та чесне змагання – ось єдиний шанс отримати легітимне керівництво в УПЦ в майбутньому», – підсумовує експерт.