Закордонна преса коментує відставку українського міністра оборони активно, але обережно. «Звільнення Резнікова відбулося після кількох місяців спекуляцій на тему, що його можуть відсторонити. Хоча Резнікову не висунули особистих звинувачень у поточних корупційних розслідуваннях, а Зеленський не посилався на зловживання у своїй заяві, кілька гучних звинувачень у хабарництві переслідують Міноборони», — пише американський часопис The Washington Post у матеріалі «Зеленський звільнив очільника оборонного відомства, тоді як міністерство бореться з корупційними звинуваченнями».
У схожих тонах відставку коментує впливова французька щоденна газета Le Figaro: «Міністр оборони оголосив про свою відставку в понеділок після низки корупційних скандалів у міністерстві».
Часопис зазначає, що «за більш ніж півтора року війни 57-річний Олексій Резніков став одним з політичних і військових облич української війни з Росією, часто їздить за кордон, щоб домовлятися про нову допомогу в озброєнні та обладнанні від західних союзників Києва… Останнім часом у країні розгорілося кілька гучних корупційних скандалів. Один з них безпосередньо стосується Олексія Резнікова. Ідеться про контракт на постачання для армії, підписаний з турецькою компанією».
Коментуючи постать наступника Резнікова, Le Figaro знову повертається до теми негативних практик, у яких нерідко звинувачують українських високопосадовців: «З вересня 2022 року Рустем Умеров очолює Фонд державного майна, що є дуже важливою посадою в країні, де приватизація пронизана корупцією».
Американська The New York Times наголошує, що відставка міністра оборони стала «найбільшою зміною в керівництві військовими діями України з початку повномасштабного вторгнення Росії».
Читайте також: «Довготривалі наслідки для громадського здоров’я будуть ще 10–15 років після закінчення війни», — головний санлікар України Ігор Кузін
Коментуючи новину, велика кількість закордонних масмедіа фокусується на особистості наступника Резнікова — Рустема Умерова.
«Поліглот, кримський татарин Рустем Умеров може похвалитися успішною кар’єрою у фінансах, а також відомий як вправний переговорник», — пише Al Jazeera.
Деякі медіа, як-от The Wall Street Journal, уже в заголовку наголошують на етнічному походженні нового міністра оборони: «Зеленський призначив урядовця кримського татарина на посаду нового міністра оборони».
Німецькомовні оглядачі також не оминули увагою факт етнічного походження нового українського міністра. «Це виклик для Росії» — таку назву має стаття в Zeit Online. «Рустем Умеров став першим кримським татарином, який очолив Міністерство оборони України. Цим президент Зеленський демонструє, як саме він має намір покласти край війні», — пише автор матеріалу Деніс Трубєцкой.
Популярна французька щоденна економічна газета Les Echos привертає увагу, що зміна керівництва в українському оборонному відомстві відбувається в період, коли Збройним силам України вдалося досягти певних успіхів на фронті: «Ці кадрові перестановки є найбільшими з початку російського вторгнення 24 лютого 2022 року. Вони відбуваються тоді, коли на півдні та сході України триває контрнаступ, який протягом останніх днів досягнув низки успіхів». Часопис коротко підсумовує діяльність на посаді Олексія Резнікова: «Юрист за освітою, він раніше обіймав посаду заступника міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. Володимир Зеленський призначив його на посаду міністра оборони в листопаді 2021 року. Від початку вторгнення він відіграє важливу роль у переговорах із союзниками України, отриманні мільярдної військової допомоги та в проєктах з модернізації української армії».
Читайте також: «Морально, концептуально та фізично сили Путіна вичерпуються» – начштабу Міноборони Великої Британії про поразки Росії на фронті
Французька Libération звертає увагу, що відставка відповідає вимогам Європейського Союзу в перспективі майбутнього членства України в організації: «Ця заміна відбувається в розпал контрнаступу проти російської армії, саме тоді, коли президент Зеленський пообіцяв посилити боротьбу з корупцією, яка є ендемічною проблемою в Україні. Зокрема, це відповідь на умови, висунуті Європейським Союзом для збереження Києвом статусу кандидата на членство».