У Сполучених Штатах відбулися проміжні вибори до Конгресу. Після кількох місяців агітації американці обрали 35 сенаторів і 435 членів Палати представників. Американські ЗМІ вже встигли назвати цю кампанію однією з найдорожчих: порівняно з 2014-м партії витратили на вибори на 35% більше грошей. І якщо вибори до Сенату не обіцяли сюрпризів, то про результати боротьби за Палату представників говорили доволі обережно.
«Добрий день! Я волонтер від демократів, ми ходимо по домівках і нагадуємо людям про важливість майбутніх виборів. Ви йдете голосувати у вівторок?» — запитує жінка 50 років. Це Аріела. У містечку Маунт Кіско в штаті Нью-Йорк вона обходить будинок за будинком зі свого списку, щоб з’ясувати, чи не змінилися у виборців уподобання щодо кандидатів.
Її зустрічають по-різному: хтось швидко пояснює, що він голосував, голосує і голосуватиме за демократів. Хтось скаржиться, що до них уже приходили два тижні тому з аналогічними запитаннями, хтось незадоволений горами паперової агітації під власним будинком. А хтось вступає в полеміку щодо політичних програм, ідей та цілей окремих представників демократичної партії.
Жінка підходить до чергового будинку. Двері відчиняє чоловік, зовні схожий на вихідця зі Східної Європи: щетина на обличчі, шльопанці на шкарпетки, погана англійська.
Читайте також: Die Welt: Розколоті Штати Америки
— Скажіть, ви йдете голосувати цього вівторка? Ви реєструвалися як демократ, ваші вподобання не змінилися? Ви незалежний? Скажіть, а ви Алекс? Узагалі тут мешкає Алекс? — запитує Аріела.
— Єс. Єс. Ноу. Ай донт вонт ту шейр зіс інформейшн, — відповідає чоловік із характерним акцентом і зачиняє двері. Аріела розвертається і йде геть. Вона пояснює: ці проміжні вибори для країни доволі важливі. Адже можуть змінити баланс політичних сил у парламенті. Однак це розуміють не всі. І попри те що деякі регіони країни традиційно підтримують одну з двох політичних партій: Демократичну або Республіканську, є проблема з мобілізацією виборців.
«Скажімо, республіканці не намагаються агітувати нових людей у штатах демократів. І навпаки. У мене є список осіб, які добровільно зареєструвалися як прихильники демократів. Публічно висловили свою позицію. І хоча штат Нью-Йорк підтримує Демократичну партію, ми влаштовуємо обговорення: ходимо по домівках і нагадуємо людям про те, що важливо прийти на виборчу дільницю й проголосувати», — каже Аріела.
Вона тримає в руках агітаційні матеріали — інформацію про тих, кого демократи просувають на цих виборах: тут і кандидат до Конгресу, і кандидати до місцевого Сенату. Їхні програми зосереджені довкола фінансування загальноосвітніх шкіл, контролю за обігом зброї, захисту прав жінок і податків. Утім, роздавати на руки агітацію майже не доводиться: у більшості випадків виборці демократів знають програми кандидатів. Водночас результату майбутніх перегонів вони побоюються.
«Розумієте, ми боїмося, що Трамп створює клептократію. Республіканці контролюють Конгрес. Мають свого президента, у якого багато дивних ідей. Якщо не вийде змінити баланс сил, мені важко уявити, що нас очікує до 2020 року. А ризики є, бо до проміжних виборів увага людей зазвичай менша», — каже один із прихильників демократів на ім’я Брюс.
Для України проміжні вибори також створюють певні виклики, оскільки зміниться багато голів комітетів, які були дружніми до нас. «Українській дипломатії доведеться попрацювати, щоб навести з ними мости. Скажімо, на вибори не пішов голова фінансово-бюджетного комітету, це очільник Українського конгресового комітету Америки», — пояснює представник УККА (Український конгресовий комітет Америки — безпартійна неприбуткова організація, яка представляє українців у США. — Ред.) у Нью-Йорку Андрій Добрянський.
Водночас тема України чи пов’язані з нею питання під час цієї кампанії не звучали. Тут варто пояснити, що парламент (Конгрес. — Ред.) Сполучених Штатів складається з двох палат: Палати представників (нижньої) та Сенату (верхньої). Перша ініціює та ухвалює федеральні закони, які діють на території всіх штатів, а також може оголосити імпічмент президентові. Сенат відповідальний за затвердження міжнародних договорів, дає згоду на призначення послів тощо. Після виборів 2014-го склалася ситуація, коли контроль над Конгресом здобула одна з двох партій — Республіканська. А згодом, 2016-го, у президентських перегонах переміг і кандидат від неї Дональд Трамп. Упродовж двох років його керівництва зростала підтримка демократів. Це явище навіть дістало свою назву — «синя хвиля». Проте саме вибори мали показати, наскільки вона є виправданою.
Читайте також: Вибухова непередбачуваність
Про необхідність прийти на виборчі дільниці нагадують на лише волонтери, які ходять по домівках. На телебаченні регулярно крутять рекламу від кандидатів двох партій. Одна страшніша за іншу: мовляв, якщо ти не прийдеш голосувати, то умовний Джон Сміт забере саме твої податки і їх використають для фінансування сумнівних ідей. Або ж, навпаки, той самий умовний Сміт дозволить мігрантам забрати місце твоїх дітей у школі, лікарні чи на роботі. Водночас, на відміну від України, з білбордів на людей не дивилися обличчя кандидатів. Натомість вони активно нагадували про себе по телефону (люди отримували агітаційні повідомлення і дзвінки) та в інтернеті. Понад те, реклама із закликом іти голосувати на виборчі дільниці з’являлася навіть у популярному серед молоді додатку для знайомств Tinder. А в день виборів на вулицях можна були зустріти людей із плакатами «Йди голосувати».
Сам процес голосування у штатах різнився. Десь використовували повністю електронну систему, десь волевиявлення відбувалося за допомогою звичайних бюлетенів. У деяких містах їх можна було отримати поштою і в день виборів вкинути в спеціальну скриньку. Однак здебільшого системи були комбіновані: спочатку люди мали обрати із запропонованого списку своїх кандидатів, замалювати кружечки над їхніми іменами й покласти бюлетені в спеціальні машини. Останні, своєю чергою, перевіряли, чи правильно відбулося волевиявлення: чи за всі посади проголосував виборець, чи не відмітив дві кандидатури замість однієї тощо. Якщо все гаразд, машина зберігала бюлетень у спеціальному контейнері. Якщо ні, повертала його назад, і тоді виборець або вносив правки, або починав спочатку з іншим бюлетенем. Подеколи, щоб проголосувати, навіть не був потрібний паспорт — достатньо поставити підпис.
«Ми порівнюємо підпис людини з тим, який вона поставила, коли реєструвалася як виборець. І в разі їх збігу видаємо бюлетень, що має свій порядковий номер. Теоретично, якщо в когось виникнуть сумніви в тому, що конкретна людина проголосувала, це можна перевірити. Якщо виявлять порушення, голос анулюють», — пояснює Дейв, голова однієї з дільниць у штаті Нью-Йорк. Власне, про фальсифікації тут час від часу говорять. Скаржаться, наприклад, на проблеми з виборчими списками, коли люди не можуть проголосувати, бо їхні підписи несхожі. Або на нарізання виборчих округів таким чином, щоб людям було незручно голосувати. Утім, це радше виняток із правил, аніж системні порушення.
«Можливостями для фальсифікацій тут просто не користуються, бо не дозволяють політична культура й традиції країни. Тут просто не прийнято влаштовувати «каруселі» з виборців», — каже Добрянський. Ще одна відмінність від українських виборів — відсутність централізованого органу, який підраховує голоси. Дільнична виборча комісія передає результати голосування комісії округу, а та, своєю чергою, комісії штату. Федеральної центральної виборчої комісії в українському розумінні не існує. США мають подібний орган, але він займається лише фінансовими питаннями і не рахує голосів, що не заважає оперативно підбивати підсумки виборів. Саме волевиявлення відбувається в робочий день. Спеціальні машини для голосування ставлять у школах, пожежних відділках тощо. Охороняють дільниці також залежно від ситуації. У деяких штатах це роблять шерифи, щоб запобігти будь-яким можливим сутичкам між прихильниками республіканців і демократів. А там, де переможець перегонів зрозумілий заздалегідь, можуть обходитися й без охорони.
Читайте також: Втручання у вибори. Росія vs США
«Молоді на дільниці було мало. Найактивнішими були люди віком від 50 років. Явка не надто висока: на одній із дільниць у нас зареєстровано понад 1 тис. людей. Станом на 19:00 голосувати прийшло трохи більш як 500», — розповідає Пол, спостерігач від Демократичної партії на одній із дільниць у штаті Нью-Йорк.
«Знаєте, це зараз у нашому місті підтримують демократів. А на початку 1990‑х більшість голосувала за республіканців. Але за 10–20 років ситуація кардинально змінилася. І тепер цей округ не червоного, а синього кольору», — додає Пол.
Після закінчення голосування, закриття дільниць машини, які рахують бюлетені, видають результат. Працівники дільниці переконують: вони не під’єднані до інтернету, тож убезпечені від зовнішніх впливів. Результати, які видасть машина для голосування, повідомляють окружній комісії. Фізично папір із цифрами привозять пізніше. Підсумки виборів стають відомі за кілька годин після завершення голосування.
«Знаєте, це й справді важливий для країни день. І завтра зранку ви дізнаєтеся про результати виборів просто на вулиці: зустрінете або дуже багато щасливих людей, або дуже багато засмучених», — розповідає прихильниця демократів Шейла.
Опівночі президент США Дональд Трамп зателефонував представникам Демократичної партії і визнав свою поразку. На момент підготовки номеру до друку республіканці отримали в нижній палаті Конгресу 196 місць, демократи — 222. Разом із тим уже можна говорити, що після закриття виборчих дільниць і завершення підрахунку голосів у США неофіційно, але стартувала передвиборча президентська кампанія. І найближчим часом можна буде побачити потенційних кандидатів, які братимуть участь у цих перегонах.