30 червня, о 6-й ранку голова Польської виборчої комісії Сільвестр Марціняк під час прес-конференції оголосив офіційні результати першого туру президентських виборів, який відбувся 28 червня. За чинного главу держави Анджея Дуду проголосувало 43,5% поляків, за його основного суперника, чинного мера Варшави Рафала Тшасковського – 30,36%. Саме вони зустрінуться в другому турі 12 липня. Третій результат у проєвропейського антисистемного кандидата, у минулому політичного журналіста, Шимона Головні – 13,87%, один із лідерів ультраправої партії «Конфедерація» євроскептик Кшиштоф Босак отримав 6,78%; за лідера Польської селянської партії Владислава Косіняка-Камиша проголосували 2,36%, а за представника «Лівиці» Роберта Бєдроня – 2,22%.
Цьогорічні президентські вибори у Польщі справедливо заслуговують на екранізацію як багатосерійна мелодрама. Спершу, коли понад тридцять країн світу вирішили перенести вибори через розпал пандемії коронавірусу, Варшава до останнього "пручалася" щодо дати і способу проведення виборів. Врешті вибори 10 травня, які формально ніхто не скасовував, визнали такими, що не відбулися та оголосили про проведення нових 28 червня. В дуже короткий термін до виборчих перегонів могли долучитися нові кандидати, однак таке бажання висловила лише одна політична сила. Саме тоді найбільша опозиційна партія – "Громадянська платформа", що зараз працює об'єднавшись з іншими демократичними силами як "Громадянська Коаліція", заявила про заміну кандидатки, яку вони підтримують на цих виборах. Точніше сама кандидатка, Малгожата Кідава-Блонська, 15 травня оголосила, що відмовляється від участі у виборах.
Читайте також: Що? Де? Коли?
У "Громадянській коаліції" на той час були дві групи, які пропонували своїх кандидатів на заміну Кідаві-Блонській: одна підтримувала колишнього міністра закордонних справ (добре відомого в Україні, бо він перебував на посаді саме в час Євромайдану), а сьогодні депутата Європарламенту Радослава Сікорського, інша – чинного мера Варшави Рафала Тшасковського. В останнього підтримки виявилося більше і він в рекордні строки зібрав понад 1,6 млн підписів. Для того, щоб стати кандидатом у президенти у Польщі необхідно 100 тисяч підписів, що вже чимало, а рекордні 1,6 млн були заявкою на сильну позицію. Окрім того, збір підписів був фактично першим боєм. Часто говорять, що деякі політичні сили в Польщі вже наперед мають певну базу зібраних підписів серед своїх членів. За даними польського видання oko.press саме цього боялися в ПіС і тому в останню хвилину запровадили нові бланки для збору таких підписів. Це було своєрідною першою «палкою» в колеса опозиційного кандидата і першим випробуванням, яке він пройшов цілком достойно. Впродовж тих днів, коли збирали підписи для Тшасковського, у польській політиці панувала постійна напруга: чи вдасться йому зібрати необхідну кількість. Це привернуло до політика чимало зацікавленої уваги. Також на його підтримку у процесі збирання підписів виступили навіть деякі його противники, зокрема Шимон Головня – його штаб також збирав підписи для Рафала Тшасковського
Короткотривала кампанія Тшасковського була доволі успішною, що свідчить результат першого туру: у Анджея Дуди переможні 43,5%, у Тшасковського 30,36%. Як пишуть польські аналітики, ще жоден кандидат в польській історії, перемігши з перевагою в 13%, не програвав у другому турі, однак понад 30% у Тшасковського обіцяють запеклий бій 12 липня.
Читайте також: Білорусь: кінець епохи "парадку"
Одне із найважливіших питань на сьогодні – це кого із двох кандидатів підтримає електорат інших учасників першого туру, зокрема ті, хто проголосував за Шимона Головню. У його штабі вже заявили, що у вівторок чи середу їхній кандидат висловиться щодо того, кого підтримає в другому турі. Поки що політик на своїй сторінці у Facebook подякував 2,7 млн поляків за підтримку та оголосив про створення свого політичного руху.
Більшість польських оглядачів припускають, що як кандидат від опозиції Рафал Тшасковський у другому турі має більший потенціал до нарощування підтримки, однак чисто математично перемога у руках чинного польського президента.
Так, оглядач видання Polityka Лукаш Ліпінський вважає, що у Рафала Тшасковського є більші шанси до збільшення свого електорату. Одна з причин, на його думку, це позитивний тренд. Тшасковський отримав на 3% кращий результат, а ніж "Громадянська Коаліція" на парламентських виборах 2019 року. Крім того, на думку Ліпінського, Тшасковський має значний потенціал пошуку голосів серед електорату інших кандидатів: Шимона Головні, Роберта Бєдроня, Владислава Косіняка-Камиша і навіть ультраправого популіста-антисистемника Кшиштофа Босака. До речі, такий високий результат для ультраправого кандидата – це ще один сигнал щодо того, що зміни, які відбуваються у польському суспільстві, – привід для тривоги. Що ж до Босака, то більшість польських оглядачів все ж вважають, що його голоси перейдуть Анджею Дуді. Хоча ще в неділю лідери партії, яку він представляє, заявили, що закликають своїх виборців голосувати за власним покликом серця. «Конфедерація» серед своїх прихильників зібрала різного роду ультраправих та євроскептичних виборців, для яких ПіС занадто «системний» чи «м’який» у певних питаннях, тому для цієї групи виборців можливим є ще й варіант просто залишитися вдома і не голосувати 12 липня. Саме таку поведінку для електорату Босака прогнозує професор соціології Університету ім. Адама Міцкевича у Познані Ришард Ціхоцький в інтерв’ю Gazeta Wyborcza.
Читайте також: Стримувати імперію
Головний редактор газети Rzeczpospolita Богуслав Хработа, як і Ліпінський, вважає, що Тшасковський має більше шансів здобути додаткові голоси. Хработа також відзначає, що серед чинників, що матимуть серйозний вплив на результати другого туру, є явка громадян та приплив нового електорату до кандидатів. На недільних виборах явка була надзвичайно висока, зокрема, як для першого туру виборів – 64,4% (на минулих президентських виборах явка в першому турі була всього 49%). У другому турі явка зазвичай вища, тому можуть бути доволі неочікувані зміни. Крім того, на думку головного редактора Rzeczpospolita, значний вплив на результат другого туру матиме знову ж таки те, до кого підуть виборці Шимона Головні та Кшиштофа Босака.
Кампанія напередодні першого туру виборів була далекою від справедливості. Нинішня польська влада мало не на повну потужність використала адміністративний ресурс. Зокрема польський суспільний мовник TVP перетворився на фактично джерело владної пропаганди, де сюжети у вечірніх ефірах з першого погляду можна сплутати із передвиборчою рекламою. Цей факт, зокрема, відзначили спостерігачі ОБСЄ на прес-конференції у понеділок 29 червня.
Читайте також: Привид пересмішника
Окрім того, за чотири дні до голосування Анджей Дуда перебував з візитом у США. Це був перший офіційний візит іноземного політика до Вашингтона за останні чотири місяці. Попри те, що опозиційний кандидат Рафал Тшасковський також підтримує активне співробітництво із Сполученими Штатами, він критикував чинного польського президента за відсутність конкретики щодо цього візиту та необдумані заяви, як щодо будівництва атомної електростанції у Польщі. У США також лунало чимало критики, зокрема з боку демократів (сенаторка польського походження Марсі Каптур назвала цей візит втручанням у внутрішню політику Польщі), так і з боку колишньої держсекретарки Мадлен Олбрайт.
Екс-президент Польщі Александр Кваснєвський у коментарі Gazeta Wyborcza 29 червня зазначив, що в наступні два тижні очікує «чорної кампанії» і що «в хід підуть різні способи поливання брудом Рафала Тшасковського, накопичені в архівах та підвалах суспільного телебачення або в кабінеті президента TVP». У свою чергу Рафал Тшасковський у своєму Twitter опублікував отримані запрошення від польських телеканалів TVN/TVN24, Onet і WP для дебатів 2 липня і повідомив, що братиме в них участь і вважає, що вони мають відбутися. Речник штабу Анджея Дуди заявив, що їхній кандидат готовий до дебатів з опонентом, але 6 липня і на суспільному мовнику TVP. Відбудуться дебати чи ні, наступні два тижні цілком мають шанс стати найбільш напруженим періодом у польській політиці за останні двадцять років.