Згідно із даними 99,97% підрахованих Виборчою комісією Польщі голосів, Анджей Дуда вдруге у польській історії буде президентом переобраним на другий термін(досі це вдалося лише Александру Кваснєвському). За нього віддали голоси 51,21% виборців (тобто 10 млн 413 тис), за його суперника, кандидата від опозиції та мера Варшави Рафала Тшасковського – 48,79% (9 млн 921 тис). У порівнянні із попередніми президентськими виборами, де Анджей Дуда в другому турі у відсотковому значенні отримав трохи більше голосів (51,55%), саме на цих виборах про свою підтримку йому заявили на півтора мільйона більше осіб. Різниця ж між кандидатами, як на виборах 2015-го року, так і на цьогорічних, склала всього трохи більше півмільйона голосів. Такі дані є самі по собі свідченням поляризації польського суспільства. Цьогорічна президентська кампанія посилила цей градус настільки, що в країні заговорили про «дві Польщі» та небезпеку власне такої ситуації. Соціолог із Польської Академії Наук Генрик Доманський у коментарі Rzeczpospolita відзначає цей факт, але й також додає, що поділ не є «50 на 50», бо рішучих прихильників в обох кандидатів насправді є менше. Хоча рекордна явка (на цих виборах вона склала 68%) свідчить, на його думку, про зростання поляризації.
Якщо подивитися на голосування за кандидатів по воєводствах, то справді проглядається різкий поділ, однак, якщо його деталізувати, то він відображає не настільки географічні відмінності уподобань, а вікові (Рафал Тшасковський отримав підтримку трьох молодших груп виборців 18-29, 30-39 та 40-49, Анджей Дуда у всіх групах віком від 50 років), а також розбіжності між великими містами (Рафал Тшасковський найбільшу підтримку мав у містах, де понад 500 тис жителів) та малими містечками і селами (де переміг Анджей Дуда).
«Незалежно від того, хто переможе на виборах, я хотіла б звернутися до вас, аби ніхто в нашій країні не боявся виходити з дому. Тому що незалежно від того, у що ми віримо, якого кольору наша шкіра, які маємо погляди, якого кандидата ми підтримуємо і кого любимо, ми всі рівні і всі заслуговуємо на повагу. Ніхто не заслуговує бути об'єктом ненависті, абсолютно ніхто. Давайте поважати один одного», – це слова доньки президента Анджея Дуди Кінги, які вона висловила у неділю після оголошення перших результатів екзит-полу. Той екзит-пол декларував перемогу Анджея Дуди, але із дуже малою різницею у 0,8% на користь чинного президента і зважаючи на статистичну похибку жоден кандидат не міг ще бути певним щодо результату. Слова Кінги Дуди, одразу після промови, активно обговорювали і на телеканалах і в пресі, зокрема тих телеканалах та виданнях, що активно критикували чинного президента. Одна із причин, чому цю коротку промову помітили і приділили стільки уваги, була в тому, що двотижнева кампанія напередодні другого туру була особливо жорсткою з огляду на те, які заяви робив Анджей Дуда.
Читайте також: Вибори у Польщі: напруга зростає
Так, «дісталося» і журналістові незалежної німецької газети Welt Філіпові Фріцу, який в одній зі своїх статей написав, що Рафал Тшасковський буде кращим вибором для майбутнього польсько-німецьких взаємин. Причина, на думку журналіста, у тому, що опозиційний кандидат раніше був скептичним щодо питання виплати Німеччиною Польщі репарацій. Анджей Дуда на мітингу, згадавши журналіста та видання, заявив, що це втручання Німеччини у польські вибори. У відповідь на цей закид «Репортери без кордонів» закликали Анджея Дуду вибачитися перед репортером.
Окрім того, ця кампанія ввійде в історію Польщі як перша, де не було дебатів між кандидатами. Через заангажованість суспільного мовника TVP, опозиційний кандидат Рафал Тшасковський відмовився зустрітися з опонентом на цьому телеканалі і запропонував до вибори три альтернативні майданчики: медіа TVN24, Onet i Wirtualnа Polskа. Анджей Дуда відхилив цю пропозицію. Так кандидати й дебатували у «моно» форматі, кожен перед дружньою до себе камерою.
Читайте також: Що? Де? Коли?
Слід зазначити, що польські медіа, зокрема телеканали, ретранслювали ту поляризацію, яка посилювалася у суспільстві: суспільний мовник TVP вже тривалий час виступає фактично рупором керівної політичної партії, вочевидь цей факт спровокував незалежні канали до відходу від практики незалежної оцінки та фактично відвертої симпатії опозиційному кандидату.
Врешті останнім «конем» з боку Анджея Дуди був проект змін до конституції, які забороняють одностатевим парам усиновлювати дітей. Ця пропозиція підписана менше ніж за тиждень до голосування була вочевидь спрямована на мобілізацію найбільш консервативного електорату своєї партії та тих, хто у першому турі підтримав кандидата від ультраправої «Конфедерації» Кшиштофа Босака. Утім, як виглядає з екзит-полу IPSOS, виборці Кшиштофа Босака майже порівну підтримали Анджея Дуду та Рафала Тшасковського (51,5% та 48,5% відповідно). Що ж до підтримки виборців інших кандидатів, то виборці Шимона Головні (він у першому турі був третім) в основному проголосували за Рафала Тшасковського (85,5% висловили йому підтримку у другому турі).
Зважаючи на напругу у польському суспільстві, яка не спадає після голосування, найбільш радикальні прихильники опозиційного кандидата навіть висловлювали думку про потребу повтору виборів. Такі думки, щоправда, є лише маргінальними ідеями, а Рафал Тшасковський ще вранці привітав Анджея Дуду з перемогою і побажав йому, аби друга каденція була «справді іншою».
Читайте також: Білорусь: кінець епохи "парадку"
Напередодні голосування у другому турі Анджей Дуда запропонував двом польським партіям – Польській селянській партії та ультраправій «Конфедерації», чиї кандидати на президентських виборах отримали відповідно 2,36% і 6,78%, об’єднатися у так звану «Коаліцію польських справ» і таким чином неформально розширити «Об’єднану правицю», яка існує під керівництвом Ярослава Качинського у Сеймі. Чому «неформально»? Бо формальне і відкрите об’єднання цих сил було б політичною смертю для кожної. Саме тому напередодні другого туру представники «Конфедерації» заявили, що у другому турі не підтримуватимуть жодного кандидата. Скоріш за все, це запрошення так і залишиться без відповіді адресатів. Тим паче, що ПіС має час до 2023 року, коли мають відбутися наступні парламентські вибори.
І влада, і опозиція в Польщі нині критично потребують діалогу, аби зняти напругу у суспільстві. Поки з боку обох сил не було сигналів про бажання розпочати такий діалог. Натомість є заяви з табору Шимона Головні, який був третім у першому турі виборів та отримав підтримку понад 13% виборців, про започаткування власної політичної сили. Він також має час на її розвиток та ангажування принаймні до місцевих виборів 2022 року.