Завершилася перша хвиля вступної кампанії до закладів вищої освіти: 1 серпня вони опублікували накази про зарахування абітурієнтів на бюджетні місця. Зарахування на контракту форму навчання може тривати аж до 30 вересня, втім, кожен виш вирішує це індивідуально.
Скільки випускників вступило на «бюджет»
У 2019 році рекомендації до зарахування на бюджет отримали 60 тис. 354 випускники, які вступали на базі 11 класів, розповіла на прес-конференції міністр освіти Лілія Гриневич. Серед цих 60 тисяч підтвердили намір навчатися 87%. Крім того, 8 тис. 850 бюджетних місць були надані специфічним – військовим – закладам освіти.
«Є позитивна тенденція вступної кампанії цього року. Коли ми аналізуємо кількість електронних кабінетів і заяв, то бачимо більшу кількість вступників, але меншу кількість заяв. Це означає, що абітурієнти більш сфокусовані на тому, куди хочуть вступати. Можливо, однією з причин є велика робота, за яку я хочу подякувати аналітичному центру CEDOS. Вони підготували спеціальне тестування для вступників, яке допомагає краще визначитися з тим, куди вступати, поставити собі правильні запитання. Загалом сторінку цього тесту переглянули 131 тис. разів. Думаю, це мало вплив на цю позитивну тенденцію», – розповіла Гриневич.
Абітурієнти могли подати сім заяв на чотири спеціальності, визначивши для кожної з них пріоритет. За словами Гриневич, 75% вступників змогли потрапити на «бюджет» на ті спеціальності, які були для них пріоритетними – під номером 1 і 2.
«Це означає, що система працює правильно, і механізм широкого конкурсу (коли бюджетні місця розподіляються між тими вишами, в які подали найкращі сертифікати ЗНО – Ред.) повністю виправдовує себе і не просто дає можливість дітям із високими балами ЗНО отримати місце, а отримати місце саме в тому університеті й на тій спеціальності, про яку вони мріють», – говорить міністр.
Водночас, за пріоритетами 6 та 7 бюджетні місця отримали тільки 2-3% вступників. Це свідчить про те, що немає потреби подавати сім заяв, каже Гриневич. Тому наступного року МОН планує скоротити кількість заяв до п’яти, а кількість спеціальностей обмежуватися не буде. Тобто, абітурієнт зможе подати п’ять заяв на п’ять спеціальностей.
Найпопулярніші спеціальності
Спеціальностями з найвищими прохідними балами стали міжнародне право (194 бали), міжнародні відносини (194), міжнародні економічні відносини (191), стоматологія (189), політологія (189), журналістика (189), медична психологія (187), культурологія (186), історія та археологія (185), публічне управління (184).
Також, за словами Гриневич, для отримання бюджетного місця більше за 180 балів знадобилося вступникам на право, економіку, сферу обслуговування, низку спеціальностей філології та інженерію програмного забезпечення. Спеціальності, пов’язані з інформаційними технологіями, мають найбільше державне замовлення.
Коефіцієнти
Цього року при вступі діяв сільський (1,02), галузевий (1,05) та регіональний(1,04 та 1,02 залежно від регіону) коефіцієнти.
Право на сільський коефіцієнт мали вступники, які зареєстровані в селі та в рік вступу отримали повну загальну середню освіту в школі, розташованій на території села. Цей коефіцієнт не поширюється на селища. Ним скористалося майже 14% рекомендованих на бюджет.
Галузевий коефіцієнт надавався вступникам на освітні спеціальності, біологію, природничі науки, математику, інженерію, аграрні науки, воєнні науки тощо. Його використало 26% рекомендованих.
Регіональний коефіцієнт діяв для вишів, розташованих не в Києві.
Ще 27 бюджетних місць було надано в межах першочергового зарахування. Цей механізм запустили цьогоріч для вступників у медичні та педагогічні виші, які готові укласти договір відпрацювання після отримання диплома. Малу кількість абітурієнтів, які ним скористалися, Гриневич пояснює тим, що процес запустився тільки цьогоріч. Конкурси на укладання відповідних угод мали провести області, й лише 10 це зробили.
«Обласні державні адміністрації розробляють умови конкурсу, який проводиться на місцях. Їх переможці укладають контракти з обласними адміністраціями на відпрацювання і беруть участь у вступній кампанії. Конкурси і підписання контрактів відбувається до початку вступної кампанії. Після цього вступники мають можливість подати заяви на відповідні спеціальності. Всі, хто підписав такі договори, при підписанні заяв на медичні та педагогічні спеціальності, мав першочерговий коефіцієнт 1,05, який є достатньо суттєвим при вступі на велику кількість спеціальностей, включно з медичними. МОН також надав у своїх закладах квоту для таких вступників, щоб дати їм місця державного замовлення з метою забезпечення сільських медичних та освітніх закладів кадрами. Переконаний, що наступного року ці цифри будуть більшими», – пояснив директор директорату вищої освіти та освіти дорослих МОН Олег Шаров.
Найпопулярніші виші
У топ-5 вишів за обсягом держзамовлення увійшли Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут ім. Сікорського» (3,8 тис.), Київський національний університет ім. Шевченка (3 тис.), Національний університет «Львівська політехніка» (2,4 тис.), Львівський національний університет ім. Івана Франка (2,2 тис.), Харківський національний університет ім. Каразіна (1,2 тис.).
«Зверніть увагу, що в топ-5 три університети – регіональні. Від широкого конкурсу, коли місце йде за студентом, найбільше цьогоріч виграли такі університети: КНУ ім. Шевченка, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Вінницький державний педагогічний університет ім. Коцюбинського, Харківський національний технічний університет сільського господарства ім. Василенка, Уманський державний педагогічний університет ім. Тичини. У цьому топі збільшили кількість місць державного замовлення чотири регіональні виші. Я підкреслюю це, тому що часто кажуть, що широкий конкурс призводить до вимивання місць державного замовлення із регіональних закладів. Але ми маємо докази того, що це не так. Якщо регіональний виш демонструє цікаві програми, хорошу якість освіти – туди їдуть діти з різних областей», – зазначила Гриневич.
Серед вишів, переміщених із окупованих територій, найбільше держзамовлення отримали Луганський національний університет ім. Шевченка (553), Донецький національний університет ім. Стуса (353) та Таврійський національний університет ім. Вернадського (342). Загалом, цьогоріч низка областей збільшили кількість вступників, рекомендованих до зарахування на бюджет: Луганська на 27%, Донецька на 21%, Рівненська на 20%, Черкаська на 12%, Житомирська на 10%.
«Це означає, що працюють регіональні коефіцієнти та ті підходи, якими ми збалансували ситуацію, щоб із регіонів не вимивалося державне замовлення, щоб студенти залишалися там працювати. Тому що малоймовірно, що вчитель після навчання в Києві повернеться працювати в область. Для цього важливо зберегти там замовлення», – каже міністр.
Які зміни плануються у вступній кампанії
Враховуючи досвід цьогорічного вступу, МОН планує внести певні зміни в умови прийому до вишів, крім згаданого зменшення кількості заяв до п’яти. Їх винесуть на громадське обговорення орієнтовно наступного тижня. «Ми не розраховуємо, що зросте кількість спеціальностей, на які будуть подаватися заяви. У нас поступово мають розвиватися міждисциплінарні освітні програми, які так чи інакше охоплюють більше, ніж одну спеціальність», – говорить Шаров.
За його словами, планується розширення переліку спеціальностей на рівні магістра, для вступу на які треба скласти іспит з іноземної мови. «Є позитивна практика, вона підтягує рівень знань вступників на магістратуру. Суспільство чітко усвідомлює: здобути сучасну освіту магістерського рівня без володіння іноземною мовою фізично неможливо. Це серйозно сприяє підвищенню якості вищої освіти», – розповів фахівець.