На жаль, після того, як було порушено велику кількість кримінальних справ на посадовців, зокрема з Київської міськдержадміністрації, які серйозно прокралися за часів царювання у столиці «молодої команди» Леоніда Черновецького, громадськість так і не побачила симетричної кількості обвинувальних вироків судів. Ба більше – багато хто з колишніх дійових осіб резонансних розслідувань про мільярдні розкрадання зумів домовитися з репресивною машиною влади, отримати амністію і вийти на волю, як-то кажуть, з чистою совістю. Плата за звільнення від переслідувань для арештантів була різною – хтось дав потрібні прокуратурі свідчення, хтось поділився загарбаними активами, посадами чи солідними сумами зі свого офшорного рахунку.
Справа № 1. Денис Комарницький
Відлига для «черновецьких» стартувала після того, як команда Олександра Попова розпочала велику експропріацію награбованого майна в оточення мера. Однією з перших взялися заминати справу співголови Блоку Черновецького в Київраді – Дениса Комарницького. Як відомо, останній був затриманий ще 8 квітня за підозрою у скоєнні давнього злочину – побитті 2005 року адвоката Івана Гранцева у приміщенні БТІ Києва та викрадення у нього документів на нерухомість у престижному районі столиці. У рамках цієї ж справи оголосили в міжнародний розшук екс-зятя Черновецького – В’ячеслава Супруненка. Спочатку суд заарештував депутата Комарницького на два місяці, почали розкручувати слідство, але вже 14 травня заступник голови Блоку Черновецького був на волі. Тямущі люди подейкують, що під тиском арешту Комарницький погодився повернути акції Київміськбуду, Київхлібу та низки інших прибуткових підприємств Києва.
Денис Комарницький
Зараз його справа дуже мляво слухається в Шевченківському суді, який не менше за Печерський прославився своїми недвозначними вироками на користь грошовитої сторони процесу. Серед 10 свідків побиття в БТІ жоден не може дати свідчення, що бачив, як Денис Комарницький бив Гранцева, хоча на досудовому слідстві ці люди казали протилежні речі.
Справа № 2. Олексій Євлах
Ще один герой нашого часу – наближений до мера екс-голова постійної комісії Київради з земельних питань Олексій Євлах. Наприкінці того року стосовно Євлаха порушили справу за підробку документів, яка спричинила збитки на понад 10 млн грн. Мова йде про скандальну сесію Київради від 18 жовтня 2007 року, коли Євлах вніс одразу 18 питань з відведення земельних ділянок, але проектів рішень ніхто з депутатів не бачив.
Олексій Євлах
Розповідали, що саме Євлах був одним із натхненників ідеї виділити землі на підставних осіб в Жулянах. Після зміни влади в Києві Євлах ховався в Німеччині, але його затримала місцева поліція. Після кількамісячної бюрократичної тяганини екс-чиновника екстрадували на батьківщину, але в СІЗО він просидів недовго. Вже наприкінці жовтня той самий Шевченківський суд звільнив чиновника за амністією. Як заявив адвокат амністованого Петро Бойко, суд врахував обставини, що Євлах – інвалід другої групи та має неповнолітню дитину.
Справа № 3 Людмила Качурова
Судять нині і екс-очільницю ГУ охорони здоров’я Києва – Людмилу Качурову. Розвиток подій у її справі такий заплутаний, що навіть слідчий з досвідом міг би зламати на ній зуби. У липні 2010 року міліція порушила проти неї справу за недотримання бюджетного законодавства – нібито вона незаконно перерозподілила на інші потреби 1,5 млн грн зарплат працівників Київського міського центру серця. Екс-чиновниця встигла навіть побувати за ґратами СІЗО, але у МВС згодом вирішили, що у її діях складу злочину не було, а відтак відпустили.
Людмила Качурова
Та невдовзі після звільнення Качуровою зацікавилась СБУ. Спецслужба закидає їй махінації з бюджетними коштами і службове підроблення, що спричинило збитки у 4,5 млн грн. У кулуарах Київради подейкують, що проблеми у Качурової виникли через її колишню начальницю – епатажну Ірену Кільчицьку, яка нині переважно проживає в Баден-Бадені. У Кільчицької під дверима київської квартири СБУ навіть влаштовувала стаціонарний пункт стеження – на неї чатували кілька офіцерів у цивільному. Проте Кільчицька примудрилася вивернутися. Що робити зі справою Качурової, компетентні органи самі не знають. Влітку матеріали щодо чиновниці Апеляційний суд повернув слідчим на додаткове розслідування, згодом справа знову опинилася в районному суді, і досі у процесі помітних зрушень не відбулося.
За словами заступниці голови фракції «УДАР» в Київраді Наталі Новак, така поблажливість слідчих органів до поплічників Черновецького, очевидно, коштувала дуже недешево. Адже насправді в СІЗО зараз сидить переважно дрібнота – чиновники Зеленбуду та Київпастрансу, які виконували роль листонош у корупційних схемах своїх покровителів.
«У березні голова КМДА Олександр Попов озвучив шалену цифру – у Києві сума розкрадань сягнула 70 млрд грн, – згадує пані Новак. – Подивіться ж на суми, які інкримінувалися людям Черновецького, там і десятої частини завданих збитків немає».
Опозиція в Київраді каже, що людям мера гарантували недоторканність лише після того, як сам Черновецький почав шантажувати владу достроковими виборами міського голови, до яких регіонали неготові. Усі, хто потрапив під статті Кримінального кодексу, зараз під парасолькою Черновецького, або, як Олесь Довгий, заручилися підтримкою впливових родичів у владі.
«Сьогодні прокуратура каже, що Довгого не можна притягнути до відповідальності, тому що він під жодним рішенням не ставив підпису «живою ручкою», скрізь факсиміле, – каже Наталя Новак. – Проте нині вилучають архіви відеозаписів сесій, і все ж таки непоганий гачок для Довгого і Черновецького знайдеться, щоб ті поділилися тим, що ще не переділено».
Справа № 4 Євген Корнійчук
Днями була поставлена крапка в іншій гучній справі – з обвинувачення колишнього заступника міністра юстиції і зятя екс-голови Верховного Суду Євгена Корнійчука. Йому закидали зловживання владою і службовим становищем. Чиновник потрапив під амністію.
Нагадаємо, Корнійчука арештували 22 грудня 2010 року – в день народження його доньки. Фабула справи: обіймаючи посаду в Мін’юсті, він завізував листа, яким доручив представляти інтереси НАК «Нафтогаз України» юридичній компанії, в якій колись працював сам.
Євген Корнійчук
Після зустрічі вже екс-голови Верховного Суду Василя Онопенка з президентом його родича відпустили під підписку про невиїзд. Джерела у Верховному Суді стверджують, ціна свободи була така: Онопенко мав публічно схвалити судову реформу та піти з посади голови ВСУ, а Корнійчук – залягти на дно, не виступати з політичними заявами та відмовитись від керівництва своєю кишеньковою партією – УСДП. Усі умови Корнійчук і Онопенко виконали, тому прокуратура спочатку пом’якшила йому обвинувачення, а днями суддя Печерського суду Оксана Царевич звільнила його від кримінальної відповідальності на підставі Закону України «Про амністію». Також Царевич залишила без розгляду цивільний позов НАК «Нафтогаз України» до Корнійчука на 6 млн грн.
До речі, ця сама суддя винесла м’який вирок фігуранту «газової справи Тимошенко» – Ігорю Діденку, колишньому заступнику голови Нафтогазу. 5 вересня він отримав лише три роки умовно. Подейкують, таке гуманне покарання він отримав тому, що погодився дати потрібні свідчення проти екс-прем’єрки.