Про це пише Ірина Кириченко у статті «Горизонтальні зв'язки пунктиром: громадські організації в Україні» для «Дзеркала тижня. Україна».
При цьому однаково – по 24 відповіді – експерти оцінили основні проблеми на шляху відносин недержавних організацій із владою: це небажання влади співпрацювати, упереджене ставлення до цих організацій, а також пасивність і байдужість населення.
23 експерти вказали на непрозорість дій влади, відсутність інформації про її рішення, а 20 – на відсутність правових механізмів контролю громадськості над владою.
Відсутність авторитету недержавних організацій у суспільстві та їхнє невміння працювати зі ЗМІ, формувати громадську думку визнали 15 експертів.
Уся надія громадських працівників – на закон про доступ до публічної інформації: на думку 25 експертів, він розширить можливості людей впливати на владу.
Однак 31 експерт вважає, що його можна зробити неефективним, убивши смисл формальними відписками органів влади, до того ж 20 відзначили байдужість суспільства до витребуваної інформації. Зазначимо, закон про доступ до публічної інформації набув чинності 9 травня.
Цікавими виявилися відповіді на запитання, з допомогою яких механізмів громадські організації можуть найбільш ефективно впливати на владу. На перших місцях тут активна взаємодія зі ЗМІ (30 відповідей) і звернення до світового співтовариства, міжнародних організацій (26 відповідей).
А такий важливий механізм, як вивчення та оприлюднення громадської думки, визнали ефективним усього 14 експертів. Лобіювати через політиків необхідні рішення планують 20 експертів.
Водночас дискредитувала себе узаконена нинішнього року практика громадських рад при органах влади – за неї висловилося всього п’ять експертів.
Розвиток громадянського суспільства в Україні оцінили в цілому на високому рівні всього четверо опитаних експертів, 18 зарахували його до середнього рівня, 10 – до низького рівня в цілому, а на дуже низькому рівні побачив його один експерт.
Порівняно неефективним називають вплив своїх організацій на вирішення насущних проблем у державі 16 експертів, а 13 зазначають, що їхні дії порівняно ефективні. Навіть на місцевому рівні на неефективність своїх дій вказують 19 опитаних, до них можна приєднати й восьмеро тих, хто не дав відповіді на запитання.