Проти захисників мови у Києві порушено вже 5 кримінальних справ.
Так, згідно з повідомленням міліції, порушено кримінальну справу за фактом чинення опору заступнику командира полку ДПС ДАІ у Києві, який намагався припинити рух автомобіля на тротуарну частину біля Українського дому, де стояли люди (ч. 2 ст. 342 (опір працівникові правоохоронного органу).
Ще три кримінальні справи порушено за фактами заподіяння тілесних ушкоджень працівникам столичної міліції. Правоохоронці лікують струс мозку, забої та тілесні ушкодження середньої тяжкості (ч. 2 ст. 345 Кримінального кодексу (погроза або насильство щодо працівників правоохоронного органу).
Пізніше прокуратура підтвердила, що розслідує ще одну кримінальну справу за фактом подій, що відбулися 5 червня під час мітингу на перетині вулиць Грушевського та Садової біля Верховної ради та Кабміну. Як зазначило відомство, справу порушили на основі заяв, які надійшли від військовослужбовців внутрішніх військ МВС України, щодо нанесення їм тілесних ушкоджень при виконанні службових обов’язків із забезпечення охорони громадського порядку під час проведення акції протесту (ч. 2 ст. 345 КК України – погроза або насильство щодо працівників правоохоронного органу).
А 19 липня стосовно 11 учасників протесту проти «мовного» закону біля Українського дому правоохоронці склали адмінпротоколи за статтею 185 Кодексу про адміністративні правопорушення за порушення порядку проведення мирних зібрань. У той же день суд виніс усне попередження трьом учасникам акції. Справи решти активістів суд розгляне пізніше.
Між тим міліція кілька разів намагалася вручити повістку учасникам акції протесту, а одну із мітингувальниць – допитала прямо в лікарні.
Зокрема, до батьків коменданта табору голодувальників проти мовного закону Анатолія Пікуля дзвонили міліціонери. Крім цього, 20-річну учасницю голодування Анну Ющенко, яку 12 липня з-під Українського дому забрала "швидка", правоохоронець допитав просто в лікарні.
А в Івано-Франківську додому до Петра Шкутяка, голови голодуючих під Українським домом в Києві на знак протесту проти мовного закону, приходила міліція й спробувала вручити повістку.
Крім цього, столичні комунальники попередили мітингувальників під Українським домом про відповідальність за сміття. Вони вручили учасникам акції офіційний документ, у якому міститься попередження, що в разі обмеження доступу для прибирання території стосовно мітингувальників буде складено протокол за адміністративне порушення, відповідальність за яке передбачає штраф у сумі понад 1,5 тис. грн.
У свою чергу Український дім, біля якого проходить акція на захист української мови, заявив про нанесення йому 500 млн грн збитків. Вже готується відповідний позов.
У Львові порушено кримінальну справу за фактом блокування облдержадміністрації під час мовних протестів. Зі скаргою на дії пікетувальників до правоохоронних органів звернувся перший заступник голови Львівської ОДА Богдан Матолич. Події довкола обласної ради знімали оперативні камери.
Справу кваліфікована за статею ст.293 КК (групове порушення громадського порядку, організація групових дій, що призвели до грубого порушення роботи транспорту, підприємства, установи, а також активну участь у таких діях). Санкція статті передбачає штраф у розмірі від 50 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян або арешт терміном до 6 місяців.
Крім того, прокуратура Львова порушила кримінальну справу за фактом умисного заподіяння працівникові правоохоронного органу тілесних ушкоджень у зв’язку із виконанням своїх службових обов’язків 5 липня в приміщенні Львівської обласної державної адміністрації. Як повідомила прокуратура, слідчій міського відділу міліції було нанесено тілесні ушкодження у зв’язку із виконанням нею своїх службових обов’язків.
Кримінальну справу порушено за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК Україна (погроза або насильство щодо працівників правоохоронного органу).
6 липня у Черкасах під час знесення наметового містечка опозиції на захист української мови правоохоронці затримали двох депутатів міської ради від «Батьківщини» Максима і Миколу Булатецьких, а також активіста Ярослава Нищика. Під час розгону кілька опозиціонерів отримали травми, у тому числі струс мозку, перелом руки. У наступні дні після розгону наметового містечка акції на захист української мови у Черкасах продовжилися.
Однак, Соснівський районний суд Черкас 10 липня зняв обвинувачення з учасників протесту. Правоохоронці звинуватили їх у злісній непокорі вимогам працівників міліції щодо виконання постанови Адміністративного суду Черкас про очищення території від туристичних наметів.
Адміністративну справу щодо Миколи Булатецького суд повернув на дооформлення до Соснівського райвідділу міліції, оскільки у матеріалах було багато невідповідностей і помилок.
20 липня Черкаський окружний адміністративний суд заборонив проводити будь-які політичні акції на Соборній площі в центрі міста до 10 вересня.
Організатору протесту на захист мови у Харкові Дмитру Пилипцю поштою надійшла повістка про виклик до Дзержинського районного суду для розгляду адміністративної справи про порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, непокору служителям закону та побиття міліціонера.
Як повідомляють ЗМІ, інцидент з правоохоронцями стався у нього й ще двох активістів – Романа Черемського та Галини Пилипець, матері Дмитра, одразу після початку акції протесту 3 липня. Щойно вони встановили намети на центральній площі Харкова, до них підійшли міліціонери й почали вимагати покинути площу. Мітингувальники пояснили, що відіслали повідомлення владі про проведення акції й пред’явили відповідні документи. Між ними виникла сутичка.
Під час судового засідання 19 липня суд визнав дії Пилипця – малозначимими для продовження адміністративного провадження, суд обежився зауваженням співорганізатору акції.
Ще один випадок стався із захисником української мови з Луганська – Сергієм Мельничуком. Він заявив, що його побили хулігани. Йому поставили діагноз «струс мозку» і наклали по чотири шви на верхню і нижню губи. Після виписки з лікарні Мельничук повідомив, що з його кімнати зник фотоапарат, на який він зафіксував сліди і подію злочину. Сергій Мельничук – автор книжки «Моя боротьба за мову», відомий тим, що домігся від університету в Луганську навчати його українською мовою, як і передбачає законодавство. Він також є членом Комісії людських та громадянських прав Світового конгресу українців.