24 лютого 2022 року розпочався 22-ий Вільнюський книжковий ярмарок. Приголомшені новинами про повномасштабне російське вторгнення в Україну, організатори й учасники ярмарку шукали будь-які можливості, щоб висловити підтримку Україні та заявити про солідарність з українським народом. Відбувалися численні акції підтримки, мирні демонстрації, протести, читання віршів українських поетів і поеток.
Рік по тому, готуючи 23-ій Вільнюський книжковий ярмарок, організатори (виставковий центр Litexpo, Литовський інститут культури, Асоціація литовських видавців) без вагань вирішують обрати синьо-жовті кольори для брендування події, а також запрошують Україну стати почесною гостею ярмарку. І це вперше за 23 роки існування ярмарку з’являється статус країни-гостя, а спонсором культурної програми ярмарку виступає Міністерство культури Литовської Республіки.
Міжнародний Вільнюський книжковий ярмарок — це найбільша книжкова виставка країн Балтії, а також найбільша виставкова подія в Литві, яка щороку приймає понад 65 тис. відвідувачів і має розмаїту культурну програму — близько 600 подій за 4 дні. Цьогоріч ярмарок відбувався з 23 по 26 лютого під гаслом «700 рядків для свободи», поєднуючи важливий ювілей (700-річчя міста Вільнюс) і вкрай важливу для теперішньої Європи і світу загалом тему свободи.
Читайте також: Україна книжна: чого бракує нашим читачам?
Вагомою частиною загальної програми ярмарку стала присутність України. Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал» спільно з Литовським інститутом культури стали співкураторами спеціальної української програми подій. Український інститут книги представив національний стенд України і події на стенді, а також забезпечив участь на стенді наших видавців. Свої книжки на стенді представили 12 українських видавництв: «Залізний тато», «Видавництво 21», «Чорні вівці», «Герда», «Видавництво Старого Лева», «Самміт — Книга», «Неопалима купина», «Фоліо», «Якабу», «Богдан», «Балтія-Друк», «Каламар».
У перший день ярмарку відбулося офіційне відкриття стенду Українського інституту книги, на якому був присутній Президент Литовської Республіки Ґітанас Науседа, Міністр культури Литовської Республіки Сімонас Кайрис, а також представники дипломатичного корпусу. Помітним був щирий, невдаваний інтерес щодо стану справ в Україні загалом і в культурній сфері зокрема. Наступні чотири дні стенд відвідували українці, які давно живуть у Литві, або ж ті, що стали вимушеними переселенцями за останній рік, дорослі і діти, щоб розглянути чи придбати книжки, а також побачитися з улюбленими письменниками і письменницями під час автограф-сесій. Литовські відвідувачі теж з цікавістю відвідували стенд, відбувалися професійні зустрічі між українськими і литовськими видавцями.
Спеціальна програма подій «Книжкового Арсеналу», створена у співкураторстві з Литовським інститутом культури, пропонувала різноманітні формати подій і включала: театралізовані читання для дітей з Катериною Міхаліциною; дискусію про плакат як зброю і про творчі практики під час війни, у якій взяли участь члени клубу ілюстраторів Pictoric Олена Старанчук і Олег Грищенко; кіноперформанс STRICHKA від автора Євгенія Арлова; кінопоказ фільму Олександра Довженка «Земля» із вступним коментарем від кінознавиці Альони Пензій з Довженко-Центру; поетичні читання за участі українських поеток Галини Крук, Гаськи Шиян, Катерини Міхаліциної та їхніх перекладачів; дискусію про солідарність українських і литовських письменників за участі Катерини Міхаліциної та Андрія Любки; а також презентацію книжки Андрія Любки, яка мала відбутися рівно рік тому, але у звязку з повномасштабним вторгненням відбулася лише зараз. Окрім того, співзасновники арт-студії «Аґрафка» Романа Романишин і Андрій Лесів проводили воркшопи для дітей, у яких запрошували їх проявити свою творчість і розмалювати місто Рондо, в яке колись прийшла війна. Також арт-студія «Аґрафка» та клуб ілюстраторів Pictoric провели майстер-класи для студентів Вільнюської академії мистецтв. За сприяння «Книжкового Арсеналу» участь у події Медіа-форуму взяла громадська активістка Олександра Матвійчук.
У просторі ярмарку також відбувалися українські виставки. На вході до виставкового центру Litexpo відвідувачі мали змогу побачити виставку «Ілюстрована Україна» від клубу ілюстраторів Pictoric, на якій були представлені 39 плакатів, створених українськими ілюстраторами в часі повномасштабного вторгнення Росії в Україну. В одному з виставкових залів була представлена виставка від арт-студії «Аґрафка» з ілюстраціями до книг «Війна, що змінила Рондо» та «Московіада».
Упродовж ярмарку також відбувалася виставка книг з найкращим книжковим дизайном. На запрошення литовських організаторів на виставці також виставили книжки, які перемогли в українському конкурсі «Найкращий книжковий дизайн-2022». Також відбулося засідання журі конкурсу «The Best Baltic Book Design», де оцінювали найкрасивіші книжки з країн Балтії й України. Українська книжка видавництва ist publishing «Довідник безбар’єрності» отримала диплом переможця, разом із трьома іншими найкрасивішими книжками з Литви, Латвії та Естонії.
Читайте також: Вигаданий світ, справжня війна
У своїй промові на офіційному прийнятті в мерії міста Вільнюс для іноземних гостей Оксана Забужко згадала про солідарність українців і литовців під час повстань у Норильську і закликала «нарешті прикінчити того монстра, якого наші діди поранили 70 років тому».
І ця солідарність, про яку говорить Оксана Стефанівна, ця підтримка відчувається всюди. Синьо-жовті кольори ярмарку, синьо-жовті кольори в дизайні стендів литовських видавців, синьо-жовті конверти, у які запаковує книги одне з видавництв, гасло «За нашу і вашу волю» на стенді іншого видавництва, українські прапори на стендах і в руках відвідувачів, плетіння маскувальних сіток біля найбільшого конференц-залу, привітання «Слава Україні» від охоронців на вході — України тут повно, вона всюди. Саме місто Вільнюс теж майоріє українськими прапорами, тризубами, гаслами «Слава Україні! Героям Слава!», тут чути українську мову. Наші литовські друзі щиро розповідають, із яким захватом вони збирали гроші нам на Байрактари, а от щойно завершили збір на радари, зібрали понад 14 млн євро, хоча планували лише 10.
Підтримка Литви відчувається у словах і в діях. Перебувати в Литві дуже комфортно і спокійно, бо ти усвідомлюєш, що ці люди як мало хто інший розуміють нашу ситуацію і наші потреби, адже теж мають кордон із Білоруссю і Росією. Кілька разів я чула від литовців щось на кшталт: «Якщо Україна не переможе, то наступною точно буде Литва. Але цього не станеться, бо Україна обов’язково переможе!»
Обов’язково переможе, любі наші друзі-литовці. З вашою підтримкою і допомогою. Ačiū, Lietuva!