Українська Генпрокуратура отримала черговий гучний ляпас на міжнародні арені. 15 липня Апеляційний суд Мілану відмовив в екстрадиції до України колишнього кандидата по так званому «проблемному» 94-ому округу, що на Київщині, – Віктора Романюка. Як розповів Тиждень.ua сам опозиціонер, представники ГПУ на засідання навіть не з’явились, а прецедентів оскарження подібних вироків державою Україна ще не було.
Зараз Романюк запевняє, що хоче повернутися до України і розмірковує над організацією своєї кампанії на повторних виборах по 94-ому округу.
Тиждень.ua: Вікторе Миколайовичу, найближчим часом ви залишатиметеся в Італії чи плануєте кудись переїхати?
Я маю зараз два напрямки роботи. Перший – закрити кримінальні справи, порушені проти мене в Україні або принаймні довести абсолютно замовний їхній характер. Матеріали цих справ були передані в Італію, й італійське правосуддя також визнало їхню недолугість.
Другий напрямок діяльності – робота по округу. Я інформуватиму громадськість про ситуацію довкола мене. Справа в тому, що ордер на моє затримання наразі скасовано лише в Італії, а в інших країнах він має чинність. Тобто якщо я виїду, наприклад, у Грецію чи Швейцарію, я буду затриманий.
Тиждень.ua: Генпрокуратура має право оскаржити рішення Апеляційного суду Мілану?
Так, апеляція може бути подана, але в історії України таких випадків ще не було. До речі, на судове засідання представники Генпрокуратури не з’явились – якби вони з’явились, це був би сором.
Тиждень.ua: Протягом останніх місяців українські правоохоронні органи виявляли якусь активність щодо вашої справи на території Італії: у формі листів, візитів, звернень до італійців тощо?
Ні. Єдине – офіцер з безпеки нашого консульства, очевидно, отримав завдання організувати стеження за мною, я помічав такі «шпигунські» речі.
Тиждень.ua: На якій стадії зараз перебуває розгляд вашого позову до Європейського суду з прав людини, де ви вимагаєте встановлення результатів на 94-ому окрузі?
Найголовніше, що цей позов судом прийнятий до розгляду. Як позивачі, ми надали усі необхідні документи, згідно з процедурою, зараз держава Україна має надати свої пояснення. Я не здивуюсь, якщо рішення буде винесено вже цієї осені.
Тиждень.ua: Своєю кампанію на мажоритарних перевиборах, якщо вони все-таки будуть призначені, ви керуватимете дистанційно?
Я хочу повернутись в Україну, але якщо я зараз це зроблю, то мене одразу заарештують. Доводити, що біле – це біле, а чорне – це чорне, в Україні я не збираюсь. Перебуваючи в Італії, я зможу значно ефективніше працювати.
Тиждень.ua: За час вашого перебування в Італії порушені проти вас справи якось розслідувалися?
Проти мене було порушено п’ять справ. Українське правосуддя працює в режимі рефлексії, реагуючи або на гроші, або на дзвінок. На мене ж була дана чітка команда «фас». Я маю на руках рішення суду, з якого випливає, що перед тим, як починати щодо мене кримінальне провадження, не було вчинено жодної слідчої дії – після такого юридичного абсурду мені вже навіть не треба виправдовуватись!
Читайте також: Віктор Романюк: Засуха персонально заплатила за порушення справи проти мене
Тиждень.ua: Ви усвідомлюєте, що бути кандидатом-мажоритарником, перебуваючи при цьому за межами України дуже складно? Якісь технології щодо цього ви підготували?
Якщо боятися складнощів, то не варто взагалі нічого робити. Коли рік тому я заходив на 94-й округ, мені казали, що перемогти кандидата від влади неможливо. Але трапилось абсолютно протилежне. Для мене головне донести до громадськості те, що я лишаюся на тих же позиціях, на яких був раніше. Моя виборча кампанія була побудована на безпосередньому контакті з людьми.
Тиждень.ua: А як ви контактуватимете з виборцями, будучи за межами країни?
Зараз технології дозволяють організувати дистанційне спілкування, через той же скайп. Гадаю, частині виборців такий формат виявиться навіть дуже цікавим.
Тиждень.ua: За рахунок яких коштів ви фінансуватимете свою кампанію: за власні, за гроші спонсорів чи партійні?
Я думаю, що дистанційний характер кампанії сприятиме її економності. Коли я починав минулу кампанію, головне завдання було – стати впізнаваним серед виборців. Зараз це завдання вже не стоїть.
Тиждень.ua: Ви впевнені, що за рік після виборів виборці вас не забули?
Я знаю ситуацію: починаючи від мешканців сіл, закінчуючи мешканцями містечок округу, мене знають і пам’ятають.
Тиждень.ua: Ваші потенційні конкуренти на окрузі зараз займаються якоюсь активністю? Насамперед, Тетяна Засуха.
Представники владі діють за радянським зразком – загнати людей на збори і сказати: «я самий класний». Зараз якихось таких заходів ніхто не проводить, зокрема й Засуха.
Спрогнозувати, як буде далі, складно. Події на 94-ому окрузі показали, що влада готова на все, треба скасувати волевиявлення 30 тисяч виборців – отже, скасують. При цьому, на жаль, планка в суспільстві опущена настільки, що людей не здивує, якщо на майбутніх виборах будуть, скажімо, підривати комісії.
Особливість ситуації ще й в тому, що є близько 30% виборців, які готові за гроші чи за горілку проголосувати взагалі за будь-кого, хоч за Гітлера чи Сталіна. Такі громадяни тотально деградували. І такий електорат – здебільшого Партії регіонів.
Тиждень.ua: Протягом свого перебування за кордоном ви напевно слідкували за подіями в Україні. Як ви оцінюєте дії своїх соратників по опозиції, наприклад, акцію «Вставай, Україно!», яка мала амбітні цілі, але їх, по суті, не досягнула?
Я хотів би говорити про конкретні речі. Персонально я після виборів намагався переконати людей вийти і захистити – не мене, а їхнє ж право обирати – але я побачив, що соціальна активність населення вкрай низька. У людей відсутня віра в майбутнє. Виходь не виходь – ситуація не зміниться, вважають вони. Громадянам потрібні якісь серйозні потрясіння, на кшталт Врадіївки, коли від свавілля влади постраждала знайома, сусідка, родичка. А загального почуття відповідальності за власну країну немає, громадяни деградували, треба дивитись правді у вічі. Влада буде робити все, щоб люди залишались бідними – адже тоді ними легко маніпулювати та підкуповувати.
Тиждень.ua: У минулому політичному сезоні опозиція декларувала одним з найголовніших своїх завдань призначення виборів у проблемних округах. Чому цього їй не вдалося? Ви самі маєте впевненість, що їх взагалі колись призначать?
Інформацію щодо призначення виборів я отримую з відкритих джерел. Сьогодні опозиція наполягає на проведенні виборів – але наші опоненти пропонували дату 25 серпня. Але це абсурд! Це те саме, коли ти сідаєш грати в шахи, а суперник починає грати в Чапаєва…
Тиждень.ua: Ви не думаєте, що це закінчиться тим, що виборів не буде взагалі? Може, опозиції треба було погоджуватись на вибори влітку?
Ні, я так не думаю. Вибори треба проводити, і вони потрібні в першу чергу Партії регіонів. Фальсифікації і знущання на парламентських виборах – це їхніх рук справа, і їм потрібно цю сторінку перегорнути. Крім того, є зобов’язання перед Євросоюзом з цього приводу. Тож владі потрібно якось перекрити цей злочин, перегорнути сторінку, інакше їм постійно про нього нагадуватимуть.
Тиждень.ua: За інформацією Тиждень.ua, вибори у проблемних округах можуть відбутися під Новий рік. На вашу думку, це буде коректна дата?
Я вважаю, що дата виборів має бути комфортною, в першу чергу для виборця. Якщо регіонали наполягатимуть на виборах під Новий рік, це значить, що вони цього не усвідомлюють, а мають головним завданням утримати владу за будь-яку ціну.