Президент США Джо Байден 16 серпня заявив, що вважає правильним рішення про виведення американських військ з Афганістану, незважаючи на сцени хаосу і паніки, спричинені переходом влади в країні до "Талібану". "Я твердо стою на своєму рішенні", – сказав американський лідер у зверненні до свого народу. Водночас він зазначив, що "падіння Афганістану" відбулося швидше, ніж очікувалося. Байден додав, що нездатність афганських військ відстояти свою територію зайвий раз підтвердила, що виведення американської армії було правильним рішенням, а також наголосив, що подальше перебування американських військових в Афганістані не вирішило б проблеми цієї країни.
За його словами, США ніколи не мали наміру будувати демократію в Афганістані, а були присутні там, щоб не допустити атак терористів на своїй власній території. "Наша місія в Афганістані ніколи не припускала будівництво держави. Вона ніколи не була призначена для створення єдиної, централізованої демократії. Наша єдина місія в Афганістані була… запобігання атакам на американській землі", – заявив Байден.
На думку президента, США це завдання вирішили. А терористи тепер діють уже в інших країнах, і Вашингтону потрібно протистояти цим новим загрозам. Байден також попередив, що в разі, якщо бойовики руху "Талібан" будуть вживати заходів, спрямованих проти американських інтересів, то Вашингтон дасть потужну відповідь.
Читайте також: Bloomberg: Для Ірану вивід військ США з Афганістану висуває на перший план більш жорстокого ворога
Водночас сенатор-республіканець Рік Скотт закликав лідерів Сенату і Палати представників Конгресу США провести двопартійне розслідування, стосовно дій адміністрації і президента Джо Байдена з виведення американських військ з Афганістану. Він наголосив: "Безпечність Джо Байдена зробила світ більш небезпечним. Його (президента – ред.) невдачі поставили під загрозу Америку і наших союзників".
Канцлерка Німеччини Анґела Меркель 16 серпня заявила, що розвиток ситуації в Афганістані – жахливий для жителів країни, а міжнародна військова місія в цій країні стала певним розчаруванням. Гірким цей розвиток є і для Німеччини, зазначила канцлерка, згадавши про багатьох загиблих під час міжнародної місії військових країн-союзників, у тому числі 59 німецьких військовослужбовців. На думку Меркель, окрім боротьби з тероризмом, міжнародна військова місія в Афганістані була "не настільки успішною і не такою, як ми планували". З цього, вважає Меркель, треба винести урок.
Канцлерка також визнала, що ситуація з евакуацією з Афганістану німецьких громадян та місцевих працівників є вкрай складною. За її словами, Німеччина зробить усе можливе, щоб доправити людей у безпечні місця, втім, констатувала: "На жаль, це більше не цілком у наших руках". Чи вдасться провести евакуацію місцевих працівників, залежитиме "від ситуації в Кабулі", додала Меркель. Раніше вона повідомляла, що ФРН має евакуювати з Афганістану близько 10 тисяч людей.
Канцлерка погодилася з міністром закордонних справ ФРН Гайко Маасом (Heiko Maas), визнавши помилки в оцінці ситуації в Афганістані. Утім, додала вона, це була помилкова оцінка не лише німецького уряду, а й інших держав. Разом із президентом Франції Еммануелем Макроном Меркель намагатиметься досягти тісної координації в ЄС задля узгодження реакції на події в Афганістані. Вона обговорила це питання з французьким лідером телефоном, а 18 серпня відбудеться зустріч міністрів закордонних справ та внутрішніх справ країн ЄС. Серед іншого йтиметься про допомогу сусіднім державам Афганістану з огляду на очікуваний потік біженців.
Президент Франції Емманюель Макрон 16 серпня повідомив про рішення направити до Афганістану два військові літаки і сили спецназу для того, щоб допомогти в евакуації, яка проводиться у співпраці з американськими силами в аеропорту Кабула. "Я ухвалив рішення відправити два військові літаки і бійців спецназу. Вони будуть на місці в найближчі години", – сказав Макрон в ході виступу, який транслювали французькі телеканали. Він не уточнив чисельність спрямованих в Афганістан військовослужбовців.
Президент також заявив про наміри разом із ФРН і іншими європейськими країнами просувати ініціативу з протидії незаконним міграційним потокам з Афганістану. Він додав, що 16 серпня обговорив цю тему з канцлером ФРН Ангелою Меркель. Макрон зазначив, що не можна допустити, щоб Афганістан, владу в якому захопив рух "Талібан", знову став притулком для терористичних угруповань. "Афганістан не повинен знову стати святилищем тероризму, яким він був. Це умова миру", – сказав Макрон у телевізійному зверненні до країни.
Читайте також: Повернення талібів: чому так сталося і що буде потім?
Він зазначив, що має намір запровадити низку ініціатив у взаємодії з іншими європейськими державами і союзниками з продовження боротьби проти ісламістського тероризму у всіх його проявах. Виступ Макрона послідував за проведеною ним нарадою ради оборони, на якій обговорювалася ситуація в Афганістані після захоплення країни рухом "Талібан". Французький президент повідомив, що обговорив з прем'єр-міністром Великої Британії Борисом Джонсоном перспективу боротьби проти тероризму і пообіцяв спільні ініціативи "у найближчі години".
Борис Джонсон після обговорення з Макроном ситуації в Афганістані повідомив, що планує скликати віртуальну зустріч лідерів країн "Великої сімки" (США, Велика Британія, Франція, Німеччина, Італія, Японія та Канада) з цього приводу.
Британський прем'єр наголосив на необхідності об’єднання міжнародного співтовариства та прийняття єдиного підходу до Афганістану як з точки зору визнання будь-якого майбутнього уряду, так і у роботі щодо запобігання гуманітарній кризі та кризі біженців. Раніше Борис Джонсон застеріг союзників від "передчасного" і "одностороннього" визнання легітимною владою радикальний ісламістський рух Талібан, який захопив Афганістан після виходу звідти військ НАТО. Глава уряду Британії виклав у Twitter відео з відповідним зверненням. "Ми не хочемо, щоб хто-небудь односторонньо визнав Талібан", – сказав Джонсон.
Він вважає, що ООН і НАТО слід виробити спільну стратегію дій у нових реаліях. За його словами, "ніхто не хоче, щоб країна стала базою для терору <…> або повернулася в роки до 2001-го". Також Джонсон заявив, що є невизначеність із політичним майбутнім Афганістану, але підкреслив: "військового рішення" для країни немає.
17 серпня стало відомо, що Індія слідом за іншими країнами евакуює своє посольство з Кабулу, відтак у столиці Афганістану лишаються дипломатичні представництва трьох країн – Росії, Китаю та Пакистану. "У світлі переважаючих обставин було вирішено, що наш посол у Кабулі та його підлеглі з Індії повернуться до Індії негайно", – заявив у твітері речник міністерства закордонних справ Індії Арімдам Багчі.
У ніч на 17 серпня речник МЗС Індії повідомив, що Індія створила в Афганістані осередок для координації репатріації та пов'язаних з цим питань. Напередодні Багчі заявив, що ситуація в Афганістані контролюється "на постійній основі на високому рівні", і уряд вживе "всіх заходів для забезпечення безпеки громадян Індії та наших інтересів в Афганістані".
16 серпня партія "Індійський національний конгрес" закликала прем’єр-міністра та міністра закордонних справ чітко сформулювати “політику безпечного повернення наших громадян, персоналу посольства, а також наші майбутні стосунки". "Конгрес твердо стоїть на захисті інтересів Індії і очікує зрілої політичної та дипломатичної відповіді від нашого уряду через повний крах уряду в Афганістані та захоплення талібів… Приголомшлива тиша уряду Нарендри Моді є глибоко тривожною та надзвичайно інтригуючою, що виходить за межі будь-якого адекватного розуміння", – йдеться в заяві партії.
Читайте також: Ребрендинг «Талібану»
16 серпня, через день після того, як таліби захопили владу в Кабулі, прем'єр-міністр Пакистану Імран Хан сказав, що афганці "розірвали ланцюги рабства в країні". Того ж дня відбулося засідання Комітету національної безпеки (National Security Committee (NSC) у столиці Пакистану Ісламабаді. За підсумками наради Комітет заявив, що Пакистан закликає всі афганські сторони поважати права людини та стежити за тим, щоб афганська земля не використовувалася проти інших країн. У заяві також йдеться, що рішення президента США Джо Байдена щодо виведення військ є "логічним завершенням конфлікту".
Водночас Пакистан заявив, що його посольства та консульства залишаться відкритими для обробки віз, документів та транспорту для репатріації пакистанців, дипломатів, журналістів та співробітників міжнародних організацій, які хочуть покинути Афганістан. Однак 16 серпня державна авіакомпанія Пакистану була змушена призупинити всі рейси між Кабулом та Ісламабадом через "невизначену ситуацію з безпекою" в міжнародному аеропорту Кабула. Зауважимо, Кабул та декілька західних урядів звинувачували Пакистан у сприянні повстанню талібів, однак Пакистан це заперечує.