Протистояння проти Асада переросли у громадянську війну
Перші антиурядові виступи в Сирії 26 січня 2011 року мали здебільшого спорадичний характер. Вони почалися за тим же сценарієм, що й протести в Тунісі та Єгипті. Втім, згодом переросли в ескалацію насильства.
Вперше на певні урядові зміни президент країни Башар аль-Асад пішов у березні 2011 року, відправивши у відставку прем'єр-міністра, а 20 квітня скасував режим надзвичайного стану, що діяв 48 років, що, до речі, було однією з вимог протестувальників, котрі пояснювали, що режим НС обмежує права і свободи громадян, встановлює цензуру ЗМІ, допускає затримання і допит будь-якої особи. Втім, успіхи від таких дій були короткостроковими. Тривали затяжні бої за володіння містами Сирії між урядовими військами і повстанцями.
Друга хвиля насильства припадала на рубіж 2011-2012 років, коли урядові сили почали застосовувати танки і артилерію. Так, 26 грудня відкрили вогонь по житлових будинках у місті Гомсі.
Наступна спроба перемир'я була у квітні минулого року. Незважаючи на це, зіткнення продовжилися. У протистоянні сторін починають брати участь інші держави. З'являються відомості, що нафтові монархії Перської затоки почали фінансувати і озброювати сирійських повстанців, а Іран експортує зброю до Сирії, і його збройні сили беруть участь в конфлікті на стороні сирійського уряду
Перемир'я дотриматися не вдалося. Конфлікт у Сирії починають визнавати громадянською війною на офіційному рівні.
11 листопада 2012 в столиці Катару було оголошено про створення Національної коаліції сирійських революційних і опозиційних сил , метою якої є об'єднання всіх фракцій, які виступають проти президента Асада, і повалення його. Президентом коаліції був обраний Моаз аль-Хатіб , колишній імам мечеті Омейядів у Дамаску , а віце-президентами – правозахисниця Сухейр аль – Атас і колишній депутат Народної ради Сирії Ріад Сейф.
Зауважимо, що 19 листопада минулого року міністри закордонних справ 27 країн Євросоюзу оголосили про визнання Національної коаліції «законними представниками сподівань сирійського народу». Втім, у ЗМІ часто повідомляється і про причетність повстанців до вбивства мирного населення.
Одними з останніх вражаючих повідомлень про перебіг громадянської війни в Сирії стала інформація про застосування хімічної зброї 21 серпня цього року. За прогнозами The Economist, якщо підтвердиться інформація про такі дії уряду Асада, то країна вийде на новий рівень жорстокості. Західні уряди можуть вирішити змінити свою політику і вдатися до воєнної інтервенції. За непідтвердженими даними, жертвами атаки стали 1,2 тис. осіб.
Хроніка втрат: 70 тис. загиблих, майже два мільйони біженців та $1,2 млрд гуманітарної допомоги
За даними представника ООН, станом на квітень цього року кількість загиблих досягнула 70 тис, повідомляло CNN. Втім, лише за півроку ця цифра зросла на 10 тис. Ця цифра вища, ніж у представників сирійської опозиції, за оцінками яких станом на січень цього року кількість жертв війни сягнула близько 45 тис.
За даними організації Save the Children («Врятуємо дітей»), у громадянській війні в Сирії так чи інакше постраждали 2 млн дітей. Відповідно до звіту, у кожну третю дитину стріляли, або її били, не кажучи вже про проблеми із харчуванням, хвороби і постійний страх бути вбитим. Згідно зі звітом Save the Children, три чверті дітей пережили смерть хоча б одного близького родича.
Управління Верховного комісара ООН у справах біженців повідомляє, що кількість сирійських біженців, які втекли від конфлікту в країні, сягнула 1 млн 976 тис. 679 людей. Понад один мільйон сирійців стали біженцями саме з початку цього року. Серед їх загальної цифри три чверті складають жінки і діти.
За прогнозами ООН, якщо нинішні тенденції збережуться, то можна очікувати, що більше 3 млн сирійців залишить країну до кінця цього року.
Водночас населення, що поки залишається в країні, 6,8 млн сирійців всередині країни потребують гуманітарної допомоги, оскільки чимало з них покинуло свої домівки.
Наразі Сирія потребує близько $1,8 млрд гуманітарної допомоги, тоді як з початку громадянської війни їй вже було виділено близько $1,2 млрд.
Міжнародна реакція на події у Сирії: за військове втручання однозначно виступають США та Франція
США виступають за необхідність втручання в сирійський конфлікт. Навіть втрата основного союзника – Великобританії, парламент якої проголосував проти участі країни в ймовірній військовій операції в Сирії, не вплинула на зміну зовнішнього курсу країни. Хоч ЗМІ пишуть, що це стало "головною невдачею Обами".
«Негативне голосування у британському парламенті було невдачею для Обами, який, втративши надію отримати дозвіл на втручання від Ради Безпеки ООН, намагався створити коаліцію союзників проти Сирії», – пише The New York Times.
«Але представники адміністрації дали зрозуміти, що ослаблення підтримки не втримало б Обаму від рішення продовжувати підготовку до вторгнення. Представники Пентагону заявили, що Флот перевів кожен п’ятий ескадрений міноносець на схід Середземного моря. Кожен такий човен перевозить десятки крилатих ракет Томагавк, які ймовірно будуть центром будь-якої атаки», – пише видання.
Представниця Ради національної безпеки США Кейтлін Гейден заявила агентству dpa, що Обама ухвалюватиме рішення щодо Сирії, виходячи з "інтересів США". "Він переконаний, що йдеться про основоположні інтереси США і що країни, котрі порушують міжнародні норми, мають бути притягнуті до відповідальності", – підкреслила Гейден. За її словами, США продовжуватимуть консультації із Великобританією щодо Сирії, повідомляє AFP.
Стосовно Великобританії, то як пише The Guardian, це – вперше, коли бажання британського уряду розгорнути військові дії було заблоковано і вказує на глибоку недовіру до розвідки у результаті війни в Іраку.
У свою чергу, The New York Times пише, що «негативне голосування у Британському парламенті було важким ударом по прем’єр-міністру країни Девіду Кемерону, який обіцяв підтримати Обаму і закликав законодавців посприяти британській участі у короткій операції покарання уряду президента Башара Асада за очевидне використання смертоносної хімічної зброї минулого тижня».
Єдиний поки союзник США – Франція вже заявила, що не зважаючи на рішення, прийняте британським парламентом, вона все одно братиме участь у військових діях у Сирії.
За даними The Guardian, президент Олланд сказав, що він все ще підтримує «сильні каральні заходи у зв’язку з атакою, що нанесла непоправну шкоду сирійському народу».
Він також заявив, що навіть якщо Великобританія не братиме участі, Франція не відмовлятиметься від участі у кампанії. Хоча, як пише французька газета "Le Figaro", позиція французьких політиків з цього питання – неодностайна.
В інтерв’ю Die Neue Osnabrücker Zeitung міністр закордонних справ Гідо Вестервелле заперечив участь Німеччини у інтервенції до Сирії. У своїй заяві він сказав, що Німеччина «наполягає на тому, щоб учасники Ради Безпеки ООН дійшли спільного рішення і щоб роботу інспекторів ООН можна було швидко завершити». Попри те, що Німеччина поки відмовляється від участі, вона підтримує саму інтервенцію.
Крім того, Süddeutsche Zeitung, повідомляє, що Німеччина та Франція закликали також знайти політичне рішення у межах Ради Безпеки ООН. Це означає збільшення політичного тиску на Росію.
Як пише The Economist, остаточне рішення у цьому питанні може сильно вплинути на результати виборів у Німеччині. Зокрема, два головні суперники на вересневих виборах у Німеччині Пеер Штайнбрюк та Ангела Меркель схиляються до протилежних позицій у питанні військової інтервенції до Сирії. Так, Штайнбрюк скоріш за все схилятиметься до утримання від військових обов’язків, в той час як Меркель все ще може піти протилежним шляхом.
Позиція Туреччини з приводу ситуації в Сирії – також важлива, оскільки вона є фактично найближчою до Сирії країною-членом НАТО. Так, турецька газета Zaman повідомила, що країна «надаватиме матеріально-технічну підтримку» міжнародній коаліції, а це крок, який може накликати на неї певні репресії з боку сирійського режиму.
«Туреччина буде відритою мішенню для сирійського режиму та його ключових союзників – Ірану, Ліванської групи Хезбола та Росії, які зараз прагнуть дестабілізувати Туреччину», – зазначило видання.
Абсолютним противником вторгнення в Сирію є Росія. Як пише The Washington Post, Росія була вірним союзником президента Сирії Башара Асада. «У вівторок та середу два літаки, що належать міністерству надзвичайних ситуацій Росії доставили 15 тонн допомоги Сирії, які уряд описав як їжу та інші необхідності.
Росія також постачала збройні сили Асада протиповітряною та протикорабельною зброєю, що зробить атаки Заходу на Сирію більш складними, ніж авіабомбардування Лівії у 2011», – пише видання.
Як пишуть іноземні ЗМІ, на Росію припадало 50% зброї, імпортованого Сирією до початку повстання проти Асада в 2011 році. Московський аналітичний Центр аналізу стратегій і технологій вважає, що в 2011 році Росія поставила Сирії важкої техніки щонайменше на $960 млн, що включає в себе ракетні установки, а також отримує близько чотирьох мільярдів доларів з інших контрактів.
Китай як і Росія виступає проти збройної інтервенції до Сирії. Під час чергової спроби вирішити конфлікт у Сирії 28 серпня на засіданні Ради Безпеки ООН представники Росії та Китаю демонстративно покинули залу засідання. Країни-учасниці так і не узгодили проект резолюції, який дозволяв військові дії проти арабської республіки.
За повідомленням ВВС «офіційні медіа та експерти застерігають США від можливого військового удару по уряду Сирії до того, як буде завершено розслідування ООН щодо можливого застосування хімічної зброї».
«Проте більшість офіційних медіа не впевнені щодо того, як поводитиме себе Китай у цій ситуації», – зазначає видання.
Міністр закордонних справ Китаю Ванг Ї заявив, що «політичне рішення – це єдиний реалістичний захід, щоб вирішити політичний конфлікт», -повідомило агентство CNN.
Україна зайняла позицію невтручання
Лише нещодавно Україна на офіційному рівні висловила свою позицію з приводу Сирії. Так, в інтерв'ю українським телеканалам президент Віктор Янукович заявив, що виступає проти вирішення ситуації в Сирії воєнними засобами.
«Коли сьогодні мова йде, наприклад, про Сирію… Ми категорично проти вирішення цих проблем воєнними засобами», – сказав Янукович.
Водночас МЗС наполегливо рекомендує громадянам України утриматися від поїздок до Сирії, а тим, хто вже перебуває в країні – негайно залишити територію цієї арабської республіки , у зв’язку із загостренням безпекової ситуації на її території. Так, за даними відомства, на території країни залишається приблизно 400 українців. Загалом з початку цього року з території Сирії евакуювали 182 українців.