Алла Лазарева головна редакторка «The Ukrainian Week, Edition Francaise», керівниця напрямку іномовлення, власна кореспондентка «Тижня» у Парижі

Війна в Ізраїлі: між державами-членами ЄС немає згоди

Світ
3 Листопада 2023, 13:55

Війна Ізраїлем проти ХАМАСу, у відповідь на  терористичні атаки 7 жовтня, виявила глибокі розбіжності між європейцями, пише французький щоденний часопис La Croix. У той час як Урсула фон дер Ляєн вже 13 жовтня прибула на місце подій та висловила «необумовлену підтримку» Ізраїлю, представник ЄС з питань зовнішньої політики Жозеп Боррель одразу ж її доповнив: «Ізраїль має право захищати себе. Але він повинен робити це у відповідності до стандартів міжнародного права». Голова Єврокомісії наразилася на заперечення з боку Європарламенту, де соціалісти нагадали їй, що «палестинці мають право на власну державу, яка зможе жити в мирі з Ізраїлем». Безпрецедентною реакцією на заяву Урсули фон дер Ляєн стала петиція, підписана 850 чиновниками ЄС. Документ засуджує «непропорційні кроки ізраїльської держави по відношенню до палестинського цивільного населення, яке опинилося в пастці в секторі Газа».

Розбіжності у баченні конфлікту між державами-членами підтвердила зустріч міністрів закордонних справ країн ЄС щодо Близького Сходу, що відбулася 23 жовтня, що тривала понад 5 годин. Частина держав-членів беззастережно підтримують Ізраїль у його війні проти Хамасу та згідні з тим, що цю структуру треба знищити. Такою, зокрема, є позиція Чехії. «Підтримка Ізраїлю в цій ситуації є єдино можливою і правильною політикою», – заявив її прем’єр-міністр Петр Фіала. У той же час, низка країн підтримує ідею проголошення «гуманітарного перемир’я» в Газі, щоб дозволити доставити туди гуманітарну допомогу. «Цю пропозицію підтримують Франція, Іспанія, Нідерланди, Ірландія, Словенія та Люксембург, – повідомляє Euractiv. – Але такі великі країни, як Німеччина та Італія, її не поділяють». Міністр закоїрдонних справ Італії Антоніо Таяні обґрунтував свою позицію наступним чином:

 «Ми не можемо сказати Ізраїлю, щоб він припинив захищатися, коли ХАМАС обстрілює ракетами його міста».

У тому ж дусі висловився німецький канцлер Олаф Шольц.  «Ізраїль – демократична держава, яка керується дуже гуманними принципами. Ми можемо бути впевнені, що ізраїльська армія поважатиме норми міжнародного права», – заявив він.

Читайте також: Історик Ніл Ферґюсон: Захист ХАМАСу в університетах Заходу може нарешті послабити позиції лівих в академічному середовищі

Угорщина, Австрія та Румунія також виступають за безумовну підтримку єврейської держави. До долі палестинців традиційно чутливі такі держави, як Швеція (єдина з 27 країн, яка визнала Палестину в 2017 році), Ірландія та Іспанія.

Франція тим часом намагається зберегти збалансовану позицію. Вона засуджує терористичні атаки ХАМАСу, підтримує Ізраїль, наголошуючи на повазі до принципів міжнародного права та висловлює стурбованість погіршенням гуманітарної ситуації в Газі. Париж хоче «уникнути будь-якої регіональної ескалації конфлікту і наголошує на потребі пожвавити політичний процес, що мав би привести до тривалого миру в регіоні», – зазначає французька газета La Croix.

Керівник іспанського уряду Педро Санчес висловлюється за «припинення вогню в гуманітарних цілях (…) для доставки всієї необхідної допомоги палестинцям».

Єдине, в чому виявили одностайність керівники країн-членів ЄС, це те, що ХАМАС на підтримку не заслуговує. Президент Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн наголосила це під час прес-конференції в Брюсселі: «Ізраїль – це демократія, на яку напала терористична організація ХАМАС».

Читайте також: У Німеччині різко зріс рівень антисемітизму від початку війни Ізраїлю проти ХАМАСу

І 23-го, й 15 жовтня Європейська Рада «рішуче засудила» ХАМАС за його «жорстокі та невибіркові терористичні напади на Ізраїль». Лідери держав також заявили, що «використання ХАМАСом цивільних осіб в якості живого щита є неприпустимим». Але обговорення, як саме реагувати на погіршення гуманітарної ситуації в Газі, спричинилось до розбіжностей.

ЄС також закликав до організації міжнародної мирної конференції, яка могла б перезапустити «політичний процес на основі рішення про дві держави». Але коли вона має бути організована? І де? Президент Європейської Ради Шарль Мішель поки що не визначився: «У найближчі кілька тижнів або місяців», «в ЄС або деінде».